48. Поведінкові аспекти контролю.

Більшість менеджерів знають, що процес контролю може бути використаний для надання позитивного впливу на поведінку співробітників. Невдало спроектовані системи контролю можуть зробити поведінку працівників орієнтованими на них, тобто люди будуть прагнути до задоволення вимог контролю, а не до досягнення поставлених цілей. Такі впливи можуть також привести до видачі невірної інфо.. Проблем, виникаючих внасл. впливу системи контролю, можна уникнути, задаючи осмислені прийнятні стандарти контролю, встановл. двосторон. зв'язок, задаючи напружені, але досяжні стандарти контролю, уник. зайвого контр., а також винагородж. за досягн. заданих стандартів контролю.Другий потенційний поведінковий ефект контролю спонукає людей видавати організації неправдиву інформацію. Наприклад, висуваючи новий проект або пропонуючи новий бюджет, менеджери можуть перебільшити обсяг необхідних ресурсів і применшити обсяг можливих доходів. Елементи поведінкового контролю: стандарти ді-сті працівн., вимірники реального виконання (оцінка за абсолютними стандартами, за відносними стандартами, ступеня досягнення цлей орг-ції) Контроль за поведін.праців. – це дисциплінарний вплив (усне, письмпопередж., тимчасове припинення ді-сті і звільнення), підвищення контролю. Непрямі методи: селекційний підбір кадрів, особливість кадрів, формалізаційний процес прийму на роботу, навчання працівників (тренінги).Люди є невід'ємним елементом контролю. Тому при розробці процедури контролю менеджер повинен брати до уваги поведінку людей. Менеджери часто навмисно роблять процес контролю видимим, щоб надати вплив на поведінку співробітників і примусити їх направити свої зусилля на досягнення цілей організації. Менедж. часто навмисно роблять процес контролю як можна більш помітним, щоб уже цим впливати на поведінку персоналу й направляти його дії в потрібне русло. Напр., ніхто не робить секрету з регулярних перевірок якості продукції, що випускається, на заводах, а працівн., що мають повноваження розпоряджатися коштами, прекрасно знають, що вся фінансова звітність ретельно перевіряться незалежними аудиторами. Ціль видимості механізмів контролю не в тому, щоб піймати людей на помилках або нечесних діях, а в їхньому запобіганні. Менеджери розраховують, що співробітники, знаючи про те, що їх контролюють, будуть намагатися уникати помилок і негативних дій. Це підвищує потенціал контролю в максимальнім наближенні фактичних результатів бажаними.

49. Умови ефективного та наслідки неефективного контролю.

Ефективна система контролю має відповідати критеріїв:

1. Точність. Система контролю, яка генерує неточну інформацію, призводить до управлінських помилок і витрати зусиль на вирішення проблем, які взагалі не існують. Точність означає, що система контролю повинна бути достовірною, такою, що продукує реальні дані.

2. Своєчасність. Найкраща інформація мало чого варта, якщо вона не надійшла своєчасно. Тобто система контролю повинна вчасно забезпечувати менеджера інформацією, скорочувати часовий інтервал між подією і її відображенням у контролюючих інформаційних потоках.

3. Економічність. Означає, що результати здійснення контролю повинні бути більшими за витрати, пов’язані з його впровадженням. З метою мінімізації витрат менеджерові слід порівнювати (співставляти) витрати на контроль з вигодами, що від нього очікуються.

4. Гнучкість. Система контролю повинна бути “спроможною” враховувати зміни та “вміти” пристосовуватися до них. 5. Зрозумілість. Система контролю, яку важко зрозуміти (усвідомити) може бути причиною помилок підлеглих і, навіть, ігнорування ними самого контролю. 6. Обгрунтованість критеріїв. Стандарти в системі контролю мають бути обгрунтованими (виваженими). Завищені стандарти знижують мотивацію. Більшість людей не бажає отримати "ярлик некомпетентності”, говорячи начальнику, що він вимагає забагато.

7. Стратегічна спрямованість. Менеджмент не здатний контролювати все, що робиться в організації. Навіть, якщо б і міг, то витрати на контроль перевищували б вигоди від нього. 8. Особлива увага виняткам! 9. Численність критеріїв. Як менеджери, так і підлеглі бажають виглядати кращими за критеріями, які контролюються. Якщо контроль здійснюється з використанням 1 єдиного критерія, то зусилля підлеглого будуть спрямовані на намагання виглядати краще саме

10. Повинна бути такою, що підтримує коригуючі дії. Система контролю має не лише сигналізувати про відхилення, але і підказувати, які саме коригуючі дії можна запровадити для виправлення ситуації.

Дисфункціональний ефект системи контролю. В процесі створення і використання системи контролю в будь-якій організації слід пам’ятати про виникнення так званого дисфункціонального ефекту системи контролю, який знаходить своє відображення: 1) у намаганні підлеглих “виглядати краще” за критерієм, що контролюється;2) у маніпулюванні даними контролю.