29. Конкуренція як основоположний атрибут ринкової економіки.

Конкуренція – економічне суперництво, боротьба між суб’єктами господарської діяльності за кріші умови виробництва і реалізація товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибатку.

Основні умови виникнення конкуренції:

1. Наявність на ринку необмеженої кількості незалежних виробників і покупців товарів або ресурсів.

2. Свобода виробників щодо вибору господарської діяльності.

3. Абсолютно вільний доступ економічних суб’єктів до ринку і такий же вільний вихід х нього.

4. Певна відповідність між попитом і пропозицією; відсутністт надвиробництва і дефіциту.

5. Наявність кожного учасника конкуренції повної інформації про попит, пропозицію , ціни, норму прибутку тощо.

Сучасними факторами розвитку конкуренції можна вважати - загальноекономічна, технологічні, міжнародні, інституційно-соціальні..

Конкуренції властиві функції:

1. Функція регулювання - Підприємці спрямовують свої капітали з малохідних галузей у ті галузі , товари яких користуються попитом і дають більші прибутки.

2. Функція мотивації – спонукає товаровиробників застосовувати нову техніку і технології, впроваджуючи ефективні форми організації праці та виробництва, економніше використовувати ресурси, обновляти продукцію, підвищувати її якість, знижувати ціни.

3. Функція ціноутворення - конкуренція впливає на рівень індивідуальних затрат виробництва будь-якого товару, зводячи їх до суспільно необхідних затрат, які й визначають рівноважну ринкову ціну товару.

4. Функція контролю - конкуренція контролює конкурентоспроможність кожного виробника.

5. Функція диференціації товаровиробників - товаровиробники за рівних стартових економічних можливостей можуть мати різні кінцеві результати своєї діяльності.

Види конкурентної боротьби:

1. Внутрішньогалузева конкуренція – між підприємством в межах певної галузі.

2. Міжгалузева конкуренція - між підприємствами у різних галузях промисловості.

Типи конкурентної поведінки :

1. Сумлінна конкуренція – за якою економічні агенти використовують правові норми конкурентної поведінки.

2. Нечесна несумлінна конкуренція - використання не правових методів конкуренції.

Методи конкурентної боротьби:

1. Цінова конкуренція – використовуючи цінові методи.

2. Нецінова конкуренція – конкуренція використовуючи нецінові методи.

Закон конкуренції - виражає внутрішньо необхідні, сталі , суттєві причинно наслідкові взаємозв’язки міє економічними суб’єктами у боротьбі за найвигідніші умови виробництва і реалізація товарів з метою одержання найбільшого прибутку.

30. Досконала конкуренція. Недосконала конкуренція та її типи.

Конкуренція — це економічне змагання за досягнення кращих результатів у області будь-якої діяльності, боротьба товаровиробників за найбільш вигідні умови господарювання, одержання максимального прибутку.

Досконала конкуренція – це така ринкова ситуація, за якої чисельні, незалежно-діючі виробники продають ідентичну продукцію і жоден із них не в змозі контролювати ринкову ціну.

Досконало конкурентний ринок характеризується такими рисами:

• Наявність великої кількості продавців і покупців, жоден з яких не має впливу на ринкову ціну, яка формується на основі попиту і пропозиції;

• Кожний виробник випускає однорідний продукт, що не відрізняється від продукту інших продавців;

• Бар’єри для входу на ринок мінімальні, або відсутні;

• Немає ніяких штучних обмежень попиту, пропозиції, переміщення ресурсів;

• Кожний продавець і покупець володіє повною інформ. про попит, пропозицію і ціну товарів на ринку.

В умовах досконалої конкуренції немає боротьби з конкретним конкурентом. Вона зіштовхує фірму з ринком. Ринок повністю знеособлений. Усі конкуренти не залежні один від одного, дії підприємця залежать від ринку. Конкурентна поведінка формується таким чином, що виробники повинні оперативно реагувати на зміни загальних ринкових умов.

Ринок досконалої конкуренції – ідеальна модель ринку, до якої наближалися ринки класичного капіталізму. Однак у реальних умовах сучасної практики господарювання конкуренції в чистому вигляді майже не існує. Більш типовою для переважної кількості сучасних ринків є недосконала конкуренція.

Недосконала конкуренція – виникає там, де не виконуються умови вільної конкуренції, головною ознакою є здатність окремих учасників ринків повною мірою впливати на ціни і отримувати тим самим додатковий прибуток.

Розрізняють три ринкові структури недосконалої конкуренції: абсолютна монополія, монополістична конкуренція, олігополістична конкуренція. Абсолютна монополія – це така ситуація, коли на ринку є лише один продавець і безліч покупців, які не мають вибору і купують товар за запропонованою ціною. Монополістична конкуренція – така ситуація на ринку, коли велика кількість виробників пропонує подібну, але не ідентичну продукцію. Найбільш поширеними ринками монопол. конкуренції є ринки одягу, взуття, безалкогольних напоїв, парфумів, сільгосппродукції, шоу-бізнесу та інші. Олігополістична конкуренція – така модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів. Залежно від кількості суб’єктів розрізняють «жорстку» олігополію, коли на ринку головну роль відіграють 3-5 підприємств, і «м’яку» - основну частину продукції галузі випускають і продають 10 і більше підприємств.