26. Пропозиція та її чинники. Закон пропозиції.

Пропозиція - це обсяг товарів та послуг , який виробник хочуть і можуть поставати на ринок за різною ціною за певний проміжок часу.

Пропозиція є індивідуальна і ринкова пропозиція.

Індивідуальна пропозиція - пропозиція для окремого споживача. Ринкова пропозиція - загальна сума індивідуальних пропозицій. Ринкова пропозиція визначається як загальна сума індивідуальних обсягів товарів, запропонованих усім виробникам цього товару за певною ціною.

Основні поняття, пов'язані з пропозицією, значною мірою аналогічні поняттям, пов’язаним з попитом. Так, аналогічно до попиту ринкову пропозицію формує пропозиція благ окремими фірмами. Пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги блага. Тому пропозиція аналогічно до попиту також характеризується набором обсягів певного блага, які виробники (постачальники) бажають та можуть продати на ринку, і відповідних цін.

Закон пропозиції – чим більша ціна тим більше товару за такою ціною товаровиробників готові запропонувати на ринку впродовж певного проміжку часу і навпаки. Із визначення випливає прямий зв’язок між ціною і пропозицією товару.

Функціональна залежність пропозиції від ціни виражається формулою:

Qs=F(P) де- Qs – величина пропозиції товару; P – ціна товару.

Крива пропозиції зображується так;

Не цінові чинники пропозиції:

1. Технологічний процес та організація виробництва - застосування нових технологій сприяє зниженню собівартості продукції та збільшенням пропозиції.

2. Зміна цін на ресурси – якщо ціни на ресурси зростають, це підвищує собівартість .

3. Зміна цін на споріднені товари – якщо ціна на товари збільшуються, зменшується виробництво.

4. Зміна у бюджетно-податковій системі - якщо підвищуються податки , то пропозиція – зменшується.

5. Очікування підприємців – якщо ціна на товар буде зростати, то ціна буде зростати

6. Кількість продавців на ринку – якщо конкурентів багато, то ціна буде зменшуватися.

Зміна пропозиції під впливом нецінових чинників сприяє зсуву кривої пропозиції праворуч або ліворуч.

27.Еластичність попиту та пропозиції

Еластичність - це здатність однієї економічної змінної реагувати на зміни , що відбулися і іншій економічній змінній. Кількісно еластичність вимірюється показником , який називається коефіцієнтом еластичності.

Коефіцієнт еластичності - міра реагувати однієї змінної на зміни іншої, виражена як відношення процентних змін.

Еластичність попиту за ціною – показує на скільки відсотків зміниться обсяг попиту, якщо ціна зміниться на один відсоток.

E d p = відсоткова зміна попиту = Qd / Qd

Відсоткова зміна ціни P /P

Д е, Ed p - коефіцієнт еластичності попиту за ціною; Qd- зміна обсягу попиту; Qd- первинний обсяг попиту; P – приріст ціни; P – первинна ціна.

Розрізняють наступні випадки цінової еластичності:

1. Еластичний попит – зміна ціни на 1% викликає зміни ціни обсягу попиту – більше 1%

2. Нееластичний попит – збільшення ціни на 1% викликає зміни ціни обсягу менше ніж на 1%

3. Абсолютно еластичний попит – при нескінченно малих цінах , виникає мала ціна попиту.

4. Абсолютно нееластичний попит – зміна ціни не впливає на зміну обсягів попиту.

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом.

Перехресна еластичність попиту – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару

Коефіцієнт перехресної еластичності – це відношення попиту на товар А до відсоткової зміни ціни на товару В.

Qda / Qda

E DA / в = відсоткова зміна Qda =

Відсоткова зміна Pв Pв / Pв

Де- EDA / в – перехресна еластичність попиту; Qda- зміна обсягу попиту на товар А; Qda / Qda * 100% -відсоткова зміна обсягу попиту на товар А; Pв - зміна ціни на товар В; Pв / Pв * 100 % - відсоткова зміна ціни на товар В;

Е ластичність попиту за доходом - визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.

Qd / Qd

E di= відсоткова зміна обсягу попиту

Відсоткова зміна доходу = I /I

Д е Qd - зміна обсягу попиту; I - зміна обсягу доходу; I – обсяг доходу до його зміни;

Еластичність пропозиції - зміна пропозиції викликана зміною цін. Цінова еластичність пропозиції визначається як відношення відсоткової зміни обсягу пропозиції до відсоткової зміни ціни товару.

\

E sp = Qs/ Qs

P /P

28. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.

Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки споживачі готові купити, називають ринковою рівновагою. Ринкова рівновага має місце тоді, коли попит і пропозиція за певної ціни є урівноваженими. Це стан ринку, зя якого обсяги попиту та пропозиції збігаються.

P — ціна

Q — кількість

S — пропозиція

D — попит

P0 — ціна ринкової рівноваги

A — перевага потреби — коли P<P0

B — перевага пропозиції — коли P>P0

Ринок не завжди перебуває в стані рівноваги, але завжди існує тенденція до вирівнювання обсягів попиту і пропозиції. Якщо ціна відхиляється вгору рівноважної, з’являється – надлишок товарів у продавців, загострення конкуренції змушує їх знижувати рівень ціни до рівноважної , а якщо ціна опустилась нижче за рівноважну , то виникає дефіцит товарів, і користуючись конкуренцією серед покупців , продавців, піднімають ціну. Точкова рівновага є стійкою, а коливання ціни відіграє роль механізму саморегулювання ринкової системи.

Для відновлення рівноваги в першому випадку ціна повинна знизитись - а в другому випадку – зрости і повернутися до рівня ціни P0.

Ціна рівноваги – не просто ціна, в якій урівноважуються закупівлі й продажі.. Ця рівність має місце завжди, адже не можна купити більше, ніж можуть продати і навпаки, продати більше , ніж можуть купити. Ціна рівноваги означає , що покупці зорієнтовані продовжувати здійснювати закупівлю товарів у тих обсягах, у яких виробники погоджуються продовжувати постачати їх на ринок.

Розрізняють часткову рівновагу на окремому ринку і загальну рівновагу ринку.

Якщо вся система цін виявляється у стані рівноваги - тоді настає загальна рівновага ринку. Умови рівноваги не спонукають економічних суб’єктів до того, аби змінювати свою економічну поведінку. Для того щоб, виникли мотиви до такої зміни, необхідно, щоб змінилася зовнішні умови : технології, очікування, рівня цін.