24. Необхідність і сутність інфраструктури ринку та її організаційно-функціональна побудова.

Інфраструктура ринку - комплекс інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують нормальний режим безперебійного функціонування ринку. .

Інфраструктура – це основа, підґрунтя, фундамент економічної системи та її підсистеми, її внутрішня будова, що забезпечує цілісність. Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарі та послуг від продавця до покупця.

Сутність інфраструктури проявляється в її функціях:

• Забезпечення фінансової і кредитної підтримки підприємств.

• Матеріально-технічне забезпечення реалізації товарів та послуг.

• Здійснення маркетингового , інформаційного та рекламного обслуговування.

• Регулювання руху робочої сили

• Перерозподіл ресурсів між галузями та всередині них

• Правове та економічне консультування підприємств.

• Акумуляція тимчасово вільних коштів.

Ринкова інфраструктура складається з підсисистем..

Підсистеми.

Державно-регулятивна: - Біржі праці - ліцензування - Оподаткування - Митна система - законодавче регулювання ринкових відносин. б б б

Науково-дослідне та інформаційне забезпечення: -консалтингові компанії - агентства -рекламні агентства -спеціальні навчальні заклади -юридичні контори -інформаційні центри з агентства.

Фінансово –кредитна: -банки -фондові біржі -валютні біржі -страхові компанії -інфестиційні, пенсійні та інші фонди. -ощадні каси, ломбарди.

Організаційно-технічна: -товарні біржі -оптові ринки -аукціони -торговельно-промислові палати. -сервісні центри -ярмарки -Транспортні комунікації

25. Сутність попиту та фактори що його визначають. Закони попиту.

Термін попит в економічній науці означає – платоспроможну потребу, тобто потребу яку суб’єкт здатний оплатити.

Попит пов'язує кількість благ, що купуються, з тими варіантами, від яких треба відмовитись заради придбання цих благ. Між кількістю матеріального блага, яке споживач хоче придбати, і ціною, сплаченою за його придбання, існує зворотний зв'язок. За високу ціну можна купити менше матеріальних благ, а за нижчу — більше. Така залежність становить суть закону попиту.

Розрізняють індивідуальний і ринковий попит.

Індивідуальний попит - це попит окремого споживача. Ринковий попит - це сума індивідуальних попитів , які пред’являються кожним споживачем за різних цін.

Ціна – найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту. Але існують і інші чинники що впливають на нього.

Нецінові чинники попиту:

1. Кількість покупців – збільшення кількості покупців- збільшується ринковий попит.

2. Доходи споживачів – пряма залежність між доходами і попитом споживачів.

3. Смаки й уподобання – якщо зростає ціна на товар, то попит на нього знижується.

4. Ціни на сполучені товари – якшо зростає ціна товару субститут, то попит на нього знижується, а на його замінник – підвищується.

5. Очікування споживачів – очікуване зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит.

6. Місткість ринку – чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту.

7. Кліматичні умови – у курортній зоні пізньої весни, влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми , екскурсійні послуги.

Зміни в попиті зумовлені неціновими чинниками, змінюють положення кривої попиту, зсуваючи її праворуч або ліворуч.

ЗАКОН ПОПИТУ – зі збільшенням ціни продукти – попит зменшується, при зменшенні ціни – попит збільшується.

Ще закон попиту виявляється через економічну поведінку споживача.( дохід споживача завжди обмежений, тому об’єктивно за меншу ціну він можу купити більше товару; кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення ніж попередня., тому споживач готовий придбати товар за меншу одиницю.

Виражається він формулою:

QD=F(P)

де QD- величина попиту на товар; P – ціна товару;.

КРИВА ПОПИТУ: