74. Дайте визначення поняттю “тканина”.

Тканина – це система гістологічних елементів, що склалась філогенетично, елементів, об’єднаних загальною структурою, функцією та походженням.

Тканина — це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Тканина являє собою сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Органи утворюються функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів.

Вивченням тканин займається наука гістологія

100.Структура та функції еритроцитів

У крові людини міститься 25 трлн. еритроцитів. Основну свою функцію – перенесення О₂ і СО₂ – вони виконують завдяки тому, що містять 34 % гемоглобіну, а на суху масу клітин – 95 %.

Загальний вміст гемоглобіну у крові дорівнює 130-160 г/л, і якщо б гемоглобін був просто розчинний у плазмі, то розчин був би надто в'язким і його важко було б проштовхнути через судини.

Утворюються еритроцити в червоному кістковому мозку із стовбурових клітин, які послідовно проходять стадії еритробластів, пронормо­бластів, нормобластів до зрілих еритроцитів – нормоцитів. У процесі еритропоезу клітини-попередники зменшуються в розмірах. Їх ядра у кінці процесу руйнуються і виштовхуються з клітин. До завершення до­зрівання клітини містять багато глобінової мРНК і активно синтезують гемоглобін, а в повністю зрілих еритроцитах рибосоми зникають. Крім того, еритроцити втрачають мітохондрії. Таким чином, в обміні речовин в еритроцитах кисень не використовується. Енергію, необхідну для систем транспорту через мембрани і для підтримки цілісності клітинної мембрани, еритроцити отримують за рахунок анаеробного гліколізу.

Швидкість еритропоезу регулюється гормоноїдами – еритропоетинами, що виробляються в нирках, а також у печінці й селезінці, та стимулюють клітинну диференціацію і проліферацію на певних етапах еритропоезу. Кількість еритропоетинів у крові зростає при гіпоксіях різного ­походження та знижується при анеміях. За добу утворюється приблизно 200-250 млрд. еритроцитів (така ж кількість руйнується). Тривалість життя еритроцитів складає 110‑120 днів.

Структура: мають форму двоввігнутого диска. Зрілі еритроцити позбавлені ядра. Містять в основному дихальний пігмент гемоглобін. Важливу роль виконує клітинна (плазматична) мембрана, що пропускає гази ( кисень, вуглекислий газ), іони ( Na, K) і воду. Еритроцити мають аглютиногени, що визначають групу крові.

Функції: транспортування кисню та вуглекислого газу(основна). Також виділяють антибіотик еритрин(захисна функція).

101 Типи еритроцитів

За величиною і формою еритроцити діляться на

- мікроциди – 5-6 мкм,

- нормоцити – 7 мкм

- макроцити – 10-12 мкм Анізоцитоз – наявність в крові різної величини еритроцитів. Пойкілозитоз – наявність клітин різної форми.( планоцити ( мають плоску поверхню), сфероцити (кулясті), ехіноцити ( мають шипи)) 102. Гемоглобін.

Гемоглобі́н — складний білок еритроцитів людини, здатний оборотно зв'язуватися з киснем, забезпечуючи його перенесення до тканин.

Головна функція гемоглобіну полягає саме в транспорті дихальних газів. У капілярах легенів в умовах надлишку кисню останній з'єднується з гемоглобіном. Потоком органів крові еритроцити, що містять молекули гемоглобіну із зв'язаним киснем, доставляються до і тканин, де кисню мало; тут необхідний для протікання окислювальних процесів кисень звільняється із зв'язку з гемоглобіном. Крім того, гемоглобін здатний зв'язувати в тканинах невелику кількість диоксиду вуглецю (CO₂) і звільняти його у легенях.

Також відіграє роль “буфера” в регуляції кислотно-основної рівноваги та забезпечує збереження Рн крові в межах фізіологічної норми.

До складу гемоглобіну входять простий білок глобін та простетична група гем, що містить хімічний елемент залізо. 103. Загальна характеристика лейкоцитів.

Лейкоцити (білі кров'яні тільця) захищають організм від мікроорганізмів, вірусів та сторонніх речовин, тобто забезпечують імунний статус організму.

Збільшення кількості лейкоцитів називають лейкоцитозом, а зменшення – лейкопенією.

Один лейкоцит може захопити 15–20 бактерій. Крім того, лейкоцити виділяють захисні речовини, у першу чергу:

× антитіла антибактеріальної та антитоксичної природи;

× речовини фагоцитарної реакції;

× речовини, необхідні для заживання ран.

Лейкоцити здатні адсорбувати на своїй поверхні і переносити деякі речовини. Більше половини лейкоцитів розташовано за межами судинного русла, з них 30 % – у кістковому мозку. Можна сказати, що відносно лейкоцитів кров виступає лише як переносник.

Залежно від стану цитоплазми та її реакції на різні фарбники розрізняють 5 основних видів лейкоцитів, які поділяють на дві групи - гранулоцити (зернисті) й агранулоцити (незернисті). До гранулоцитів відносять нейтрофіли, еозинофіли і базофіли, а в групу агранулоцитів входять моноцити і лімфоцити.