66. Сучасні принципи класифікації тваринних тканин.

У 1857 р. Ф. Лейдіг запропонував розрізняти чотири типи тканин: епітеліальну (textus epithelialis), сполучну (textus connectivus), м'язову (textus muscularis) та нервову (textus ne-rvosus).

Цю класифікацію значно поглибив видатний вітчизняний гістолог О. О. Заварзін, який вважав, що крім структури і функції тієї чи іншої тканини необхідно враховувати її походження.

Класифікація тваринних тканин:

В організмі тварин та людини розрізняють 4 типи тканин:

●сполучна тканина

●м'язова тканина

●нервова тканина

●епітеліальна тканина.

Сполучна тканина

Сполучні тканини мають волокнисту структуру. Вони складаються з клітин, відокремлених одна від одної позаклітинною матрицею. Сполучна тканина служить для сполучення інших видів тканин, наприклад, для утворення органів, і здатна пасивно розтягуватись і стискатися.

М'язова тканина

М'язові клітини утворюють активну скоротну тканину тіла, що називається м'язовою тканиною. М'язова тканина служить для створення зусилля та забезпечення рухів, наприклад, переміщення у просторі чи руху внутрішніх органів. Є три окремі види м'язової тканини: м'язи внутрішніх органів, чи гладенька мускулатура, яка знаходиться у внутрішніх стінках органів; скелетна мускулатура, прикріплена до кісток, що забезпечує видимі рухи тіла; та серцевий м'яз, що знаходиться у серці, забезпечує його скорочення та прокачування крові крізь судини організму.

Нервова тканина

Клітини, що утворюють центральну та периферичну нервову систему, класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини складається головний і спинний мозок, що утворюють центральну нервову систему, й черепно-мозкові та спинномозкові нерви, що утворюють периферичну нервову систему, а також мотонейрони. Нервова тканина забезпечує обмін сигналами між різними структурами організму, а також зв'язок організму з навколишнім середовищем.

Епітеліальна тканина

Епіт́елій, епітеліальна тканина — шар клітин, що вистилає поверхню (епідерміс) і порожнини тіла, а також слизисті оболонки внутрішніх органів, харчового тракту, дихальної системи, сечостатеві шляхи. Крім того, утворює більшість залоз організму. Складається з клітин, які щільно розташовані одна біля одної, міжклітинної речовини мало.

67. Будова та функції епітелію. Типи епітеліальної тканинаи, особливості їх будови та функції.

Епітеліальна тканина: походження, класифікація, головні функції.

Епітеліальна тканина є пограничною між організмом і середовищем та між окремими органами. Вона захищає організм від впливу зовнішнього середовища і забезпечує обмін речовин між організмом і середовищем.

одношаровий плоский

одношаровий кубічний

одношаровий циліндричний

одношаровий багаторядний війчастий

багатошаровий плоский незроговілий

багатошаровйи плоский зроговілий

багатошаровий перехідний

Залозистий епітелій

Епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної системи, внутрішню поверхню травної системи). Клітини епітелію щільно прилягають одна до одної, забезпечуючи таким чином наявність бар'єру між зовнішнім середовищем та органом. Крім захисної функції, епітеліальна тканина може виконувати також видільну та всмоктувальну. Епітеліальна тканина служить для захисту організму від мікроорганізмів, механічних пошкоджень, втрати рідини тощо.

Епіт́елій, епітеліальна тканина— шар клітин, що вистилає поверхню (епідерміс) і порожнини тіла, а також слизисті оболонки внутрішніх органів, харчового тракту, дихальної системи, сечостатеві шляхи. Крім того, утворює більшість залоз організму. Складається з клітин, які щільно розташовані одна біля одної, міжклітинної речовини мало.

Види епітелію:

покривний

залозистий

Функції:

захисна (епітелії шкіри)

секреція (епітелій, що входить до складу залоз)

всмоктування (епітелій шлунково-кишкового тракту)

виділення (епітелій органів виділення)

газообмін (епітелій легеневих пухирців)

Головні особливості епітеліальних тканин — швидка регенерація і відсутність кровоносних судин.

Види епітелію:

Одношаровий епітелій

Вистилає кровоносні судини, кишечник, легеневі альвеоли, капсули нирок. Клітини, з яких він складається, можуть мати різну форму, залежно від яких виділяють одношаровий кубічний, одношаровий стовпчастий епітелії тощо. Складається -з плоских або війчастих клітин

Багатошаровий епітелій

Утворює поверхню шкіри, ротову порожнину, стравохід. Клітини багатошарового епітелію розташовуються в декілька шарів (у шкірі до п'яти). Внутрішні клітини інтенсивно діляться, завдяки чому відбувається швидке оновлення епітелію і відновлення пошкоджених ділянок.

Залозистий епітелій

Складає основу залоз і виробляє особливі речовини. Розрізняють ендокринні (внутрішньої серекції) й екзокринні (зовнішньої серекції) залози. Ендокринні залози (надниркові залози, щитоподібна залоза та ін.) не мають власних вивідних проток і виділяють речовини, які вони продукують, — секрети — безпосередньо в кров. Екзокринні залози (слинні, потові, слізні) виділяють речовини через спеціальні протоки в порожнини тіла або на його поверхню.