
- •1.Предмет курсу “Історія економічних вчень”, його значення для економічної освіти
- •3.Економічні ідеї мислителів Стародавньої Греції та Риму.
- •Основними рисами м. Є:
- •Спільним є:
- •6. Виникнення та генезис класичної школи
- •11. Теорії народонаселення та економічне зростання т.Р.Мальтуса.
- •12. Синтез економічних теорій в працях Дж.С.Мілля.
- •13. Теорія трьох факторів виробництва ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •14. Історична школа у Німеччині.
- •17. “Капітал” к.Маркса, його структура, основні ідеї та історія написання
- •18. Австрійська школа маржиналізму.
- •22. Загальна характеристика розвитку економічної теорії в 20 ст
- •23. 24. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •25. Сутність неоконсервативного напрямку економічної теорії
- •26. Американський неолібералізм. Монетаризм.
- •З теорії ро випливають два суттєвих висновки:
- •29. Сутність та основні риси інституціоналізму
- •30. Соціально-психологічний інституціоналізм т.Веблена.
- •31. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса
- •32. Емпіричний інституціоналізм у.Мітчела
- •35. Теорія трансакційних витрат. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •36. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу. Особливості східного рабства.
- •37. Особливості рабства і розвитку господарства у Стародавній Греції.
- •38. Особливості рабства і розвитку господарства у Стародавньому Римі.
- •39. Основні риси та періодизація феодального господарства.
- •42. Торгівля і фінанси у середньовічній Європі.
- •43. Основні передумови становлення індустріального суспільства.
- •44. Економічні передумови та наслідки Великих географічних відкриттів.
- •45. Особливості промислового перевороту у Франції та Англії.
- •Промисловий переворот у сша.
- •Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх ст.
- •48. Вплив Першої світової війни на економіку провідних країн світу.
- •49. Світова економічна криза 1929-1933 рр., її причини та наслідки
- •50. Господарство сша у 1929-1930-ті роки. “Новий курс” ф.Рузвельта
- •51. Економічні причини Другої світової війни та стан економіки провідних країн світу у роки Другої світової війни.
- •52. План Маршалла, його причини та наслідки
- •54. Економічний розвиток нових індустріальних країн.
- •57. Господарство Запорізької Січі.
- •58. Промисловий переворот у Східній Україні.
- •59. Селянська реформа 1861 р. В Російській імперії та її здійснення в Україні
- •60. Індустріалізація в Україні наприкінці хіх – початку хх ст.
- •61. Розвиток сільського господарства на східноукраїнських землях наприкінці хіх – початку хх ст. Столипінська аграрна реформа.
- •62. Політика “воєнного комунізму”. Голод 1921-1923 рр. В Україні.
- •63. Нова економічна політика та її здійснення в Україні
- •64. “Соціалістична індустріалізація” в Україні: хід, особливості, наслідки.
- •65. Антинародна суть колективізації сільського господарства в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Економічне становище України в 1941-1944 рр
- •67. Економіка України в 1950-1960-х рр. “Косигінські реформи
- •68. Господарство України у 1970-х – першій половині 1980-х років
- •69. Пошуки шляхів реформування радянської господарської системи в другій половині 1980-х років та їх невдача.
- •70. Економічне становище України у другій половині 1990-х - на початку 2000-х років
44. Економічні передумови та наслідки Великих географічних відкриттів.
формування світового ринку завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн світу. Європу, Америку, Африку, Австралію зв’язали нові торговельні шляхи. Виникнення світового ринку стало ще одним поштовхом до зародження і розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі. Новий світ став ринком збуту для мануфактур Європи і монопольне володіння ним забезпечило швидке нагромадження капіталу в країнах Західної Європи. Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. У боротьбі за оволодіння новими ринками поступово почали створюватися торгові компанії, які регулювали торгівлю купців з певним ринком світу. Найбільш могутніми були Ост-Індійські компанії в Голладії та Англії, яким вдалося монополізувати індійський ринок.
Відбулась, так звана “революція цін”, зумовлена ввезенням з Америки до Європи великої кількості золота та срібла. За XVI ст. загальна кількість “дзвінкої монети”, яка перебувала в обігу в західно-європейських країнах, зросла більш ніж у 4 рази. Такий великий приплив відносно дешевого золота і срібла призвів до різкого падіння їх вартості та значного підвищення цін на продукцію сільського господарства та промисловості. [5] Так, загальне зростання цін порівняно з XVI ст. відбулося майже в 4 рази. В Іспанії ціни зросли в 4,5 рази, в Англії – в 4 рази, Франції – в 2,5 рази, в Італії та Німеччині – в 2 рази.
“Революція цін” сприяла зміцненню позиції міської та сільської буржуазії, що зароджувалась; підвищенню її доходів і збільшенню кількості мануфактурних робітників. Розорювались великі землевласники-феодали, потерпали від збитків найбідніші селяни і наймані робітники, збагачувалась буржуазія.
Слідом за переміщенням головних торгівельних шляхів центр економічного життя перемістився з країн Середземного моря до держав, розташованих на берегах Атлантичного океану. Стали занепадати італійські міста-республіки, виникли нові центри світової торгівлі – Лісабон, Севілья й особливо Антверпен. Саме він став найбагатшим містом Європи, світовим торговельним та фінансовим центром. Його економіка грунтувалася на посередницькій торгівлі світовими і Євпропейськими товарами.
Отже, розклад західноєвропейскього феодалізму був повязаний з такими процесами, як наближення спеціалізації ремесла до рівня мануфактурного поділу праці; посилення майнової та соціальної диференціації; формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення. У сільському господарстві позиції феодалізму були міцні, а тому процес розкладу його йшов повільніше. Феодальна земельна власність поступово робилась обєктом купівлі-продажу, розширення дрібного й середнього дворянства набуло широких масштабів. Селянське володіння еволюціонувало у дрібну селянську власність, феодальна грошова рента й оренда – у капіталістичну ренту й оренду; застосовувалася наймана робоча сила; зростало міське населення.
45. Особливості промислового перевороту у Франції та Англії.
Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія. Важливою передумовою промислового перевороту була буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, розчистила шлях для становлення індустріального суспільства. Зовнішньоекономічні передумови промислового перевороту в Англії полягали у безоглядному пограбуванні колоній. На кінець XVIII ст. Англія перетворилася у найбільшу морську і колоніальну державу світу. Величезні прибутки, які забезпечувалися пануванням у світовій торгівлі, використанням незліченних багатств Північної Америки, Індії та інших колоніальних володінь, вкладалися в англійську промисловість.
Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту було географічне розташування Великобританії та природно-економічні умови країни - водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.
Зовнішньоекономічні умови - постійний попит в Європі на англійські вироби, викликаний безперервними війнами, забезпечував їм ринок збуту і теж сприяв здійсненню промислового перевороту.
Важливим фактором промислового перевороту був вихід на якісно новий технічний рівень англійської бавовняної промисловості, що забезпечувався поступовим впровадженням у текстильне виробництво нових машин і механізмів.
Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові промислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і продуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. Англія перетворилася у "майстерню" світу, її винаходи знаходили застосування у багатьох країнах. Змінилася соціальна структура суспільства, збільшилася кількість робітників, які становили 45,5% зайнятого населення. Прискорилася урбанізація Англії. На кінець XIX ст. у містах проживало майже 75% населення.
Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Вігі розпочався пізніше, ніж в Англії і був затяжним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революція 1789-1794 рр. негативно вплинула на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на проголошені свободи, у країні тривалий час панував економічний хаос та дезорганізація, що дало підстави французькому вченому М. Леві-Лебуайє вважати революцію в економічному плані "національною катастрофою".
Континентальна блокада Англії, яку проводив Наполеон у 1806 р., закрила французький і європейський ринки для англійських промислових товарів, створила великі економічні труднощі для Англії. Вона прискорила становлення і розвиток деяких галузей французької промисловості (суконної, хімічної, металообробної). Проте ті галузі промисловості, які працювали на колоніальній сировині (бавовняна, цукрова), переживали занепад.
В цілому, прагнення Наполеона створити умови для панування французької промисловості на континенті негативно позначилися на ході промислового розвитку. Франція на довгі роки була позбавлена англійських машин, металовиробів та вугілля, необхідних для механізації виробничих процесів. Сільське господарство Франції страждало через припинення експорту зерна, вин та інших продуктів. Континентальною блокадою були невдоволені союзники Наполеона.
На другому етапі промислового перевороту (1815-1848 рр.) хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва. Розвивалася текстильна, металургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисловості. У 20-их роках зароджується французьке машинобудування. За обсягом виробництва промислової продукції в середині XIX ст. Франція займала друге місце у світі після Великобританії. Однак її технічний рівень і конкурентоспроможність залишалися низькими.
У Франції зберігалися невеликі мануфактури та дрібне кустарне виробництво. Такий стан деякі історики пояснюють антикапіталістичною атмосферою французького суспільства, характером підприємця: дрібного ділка, людини консервативної, обережної. Торгово-промислова буржуазія не мала достатнього впливу на формування державної політики. Уряд ігнорував її інтереси.
Вже на етапі промислового перевороту у Франції сформувалися фінансова буржуазія, яка відігравала значну роль в державі, зате мало опікувалася розвитком промисловості. Вона збагачувалася за рахунок лихварства, фінансових та біржових спекуляцій. Грошовий капітал зростав швидше, ніж промисловий.
Третій етап промислового перевороту у Франції відбувся після революції 1848-1849 рр. і тривав до кінця 60-их років. У цей період фабрично-заводське виробництво охопило більшість галузей промисловості. Загальний обсяг промислової продукції за 1851-1865 рр. зріс майже вдвічі. Кількість парових двигунів у промисловості і на транспорті збільшилася з 7,7 до 27,8 тис. Протяжність залізниць досягла 17,4 тис. км.
За прикладом Англії було проголошено свободу торгівлі, ліквідовано обтяжливі мита. Успішно розвивалася кредитна справа, а біржа, банки і акціонерні товариства досягли небувалої сили і значення. Такі успіхи у розвитку економіки країни були досягнуті завдяки мудрій ліберальній політиці Наполеона III та його уряду