42. Торгівля і фінанси у середньовічній Європі.

Розвиток ремесла, мiст сприяв зрост торгiвлi. Особливо жваво вона провадилася у мiських республiках Пн Iталiї — Флоренцiї, Венецiї, Генуї, де зростав торговий i позиковий капiтал, зароджувалися капiталiстичнi мануфактури, розв. банкiвська справа; У Венецiї зародилася сучасна бухгалтерiя. У Зх Європi розвивалися зовн морська i внутр сухопутна торгiвля. Вже в XI—XII ст. визначил її центри — Венецiя, Генуя, Пiза. Пiвнiчноiталiйськi купцi витiснили з середземноморських торгових шляхiв вiзантiйцiв i арабiв. З портiв Близьк Сходу європейцi привозили товари Iндiї, Китаю, Сирiї та iнших азiатських країн. Генуезцi, венецiанцi, володiючи торговими i вiйськовими кораблями, будували свої торговi факторiї на сх. узбережжi Сере дземного моря та в Чорноморському басейнi. Генуезцi закрiпилися також в пониззях Дону i Днiстра, на узбережжi Криму i Кавказу. Однiєю з найважливiших її колонiй була Кафа (Феодосiя) з її ринком рабiв. З Леванту (Сходу) купцi привозили в Зх Європу шовк, прянощi, предмети розкошi — дорогi тканини (парчу, оксамит), юве лiрнi вироби, тропiчнi та субтропiчнi фрукти, з Причорномор'я — рибу, iкру, сiль, шкiри, зерно, хутро, невiльникiв, яких iта лiйським купцям поставляли татарськi людолови, в тому числi з України.

Важливе значення для Зх Європи мала також торгi вля Балтiйським i Пiвнiчним морями, рiчками Ельбою, Одером, Темзою, Зх Двiною, Рейном, Дунаєм, Вiслою. Якщо левантi йська торгiвля займалася переважно продажем на захiдноєвропейських ярмарках схiдних товарiв, то пiвнiчна — виробiв мiс цевої промисловостi, продуктiв сiльського господарства. Купцi скуповували i з вигодою перепродували льон, худобу, шкури, хмiль, хутро, сало, хлiб, рибу, сiль, вiск, мед, металевi ремiсничi вироби, олово, лiс.

43. Основні передумови становлення індустріального суспільства.

Економічні їх передумови - криза левантійної торгівлі, яка виникла після загарбання турками Константинополя у 1453 р. Континентальна торгівля теж занепадає. Відчувалась нестача грошей у товарному обігу для утримання війська, чиновників двору. Науковотехнічні передумови. В Європі з'явилися нові типи кораблів (коравелли, баржі), зросла їх вантажність, поліпшились мореплавні характеристики. Було сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас, видано географічний атлас. Політичні передумови. Абсолютистські монархії прагнули розширення своїх володінь. До далеких подорожей спонукали мотиви навернення невідомих народів до християнства. Перші експедиції споряджались за рахунок держави і зробити це могли лише економічно сильні держави, якими були абсомотиські монархії. Початок ВГВ поклали подорож португальця Васко да Гами (1497-1498), який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлантичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспанією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і відкрив Америку. Він здійснив ще три експедиції до Америки (1493-1496, 1498-1500, 1502-1504). Першу навколосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519-1524рр. Наслідки ВГВ: - Виникли економічні зв'язки між найвіддаленішими землями, народами різної матеріальної культури; - Торгові шляхи перемістилися з Середземномор'я в Атлантичний, Індійський, а пізніше - Тихий океани; - Зовнішня торгівля у XVI-XVIIІст. стала світовою; - З американського континенту в Європу були завезені кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики; - Почалося формування світового ринку, в який поступово втягувалась Америка, Східна Європа з підвладними Росії просторами Євразії та африканський континент; - Сталася "революція цін", викликана припливом до Європи благородних металів, почавшись з Іспанії. Ціни на товари в Іспанії і Португалії зросли у 4 рази, а на хліб у 5 разів, у Франції - в 2,3, а в Англії - в 2,5 рази.

Одночасно почалося здешевлення дорогоцінних металів; - Створилися світова колоніальна система. Спершу найбільшими державами були Іспанія і Португалія, а згодом Англія, Франція, Нідерланди. Пограбуванняколоніальних народів сприяло нагромаджених величезних багатств у країнах Західної Європи. Значну роль у процесі генези індустріального суспільства відігріли буржуазні революції у Нідерландах (1566-1609), Англії (1640-1660), Франції (1789-1794), Північній Америці (1773-1776). Хід економічного розвитку Нідерландів гальмувала Іспанія, яка у XVI ст. перетворила країну у свою колонію, що стало причиною революції, яка носила національного-визвольний характер. Вона перемогла тільки у північних провінціях які 26 липня 1581 р. проголосили свою повну незалежність. Іспанія визнала незалежність Нідерландів лише у 1609 році. В Англії внаслідок революції було ліквідовано феодальну власність на землю було проголошено свободу промислового й торгового підприємництва, усунено основні перепони для господарського піднесення. Внаслідок революції у Франції відбулися радикальні зміни. Було ліквідовано середньовічні порядки - феодальні привілеї, селянські повинності, їх борги феодалам. Підлягали знесенню: данина, ниниші, феодальні суди, продаж урядових посад. Було скасовано цеховий устрій та державну регламентацію промислового виробництва. Проголошувалася свобода торгівлі, відмінено рабство у французьких колоніях. Власність оголошувалася святою і недоторканою, оподаткуванню підлягали усі громадяни. Було введено єдину систему мір і ваги (метр, кілограм), лівр замінено на франк, що ділився на 100 сантимів.