
- •1.Предмет курсу “Історія економічних вчень”, його значення для економічної освіти
- •3.Економічні ідеї мислителів Стародавньої Греції та Риму.
- •Основними рисами м. Є:
- •Спільним є:
- •6. Виникнення та генезис класичної школи
- •11. Теорії народонаселення та економічне зростання т.Р.Мальтуса.
- •12. Синтез економічних теорій в працях Дж.С.Мілля.
- •13. Теорія трьох факторів виробництва ж.Б.Сея та ф.Бастіа.
- •14. Історична школа у Німеччині.
- •17. “Капітал” к.Маркса, його структура, основні ідеї та історія написання
- •18. Австрійська школа маржиналізму.
- •22. Загальна характеристика розвитку економічної теорії в 20 ст
- •23. 24. Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •25. Сутність неоконсервативного напрямку економічної теорії
- •26. Американський неолібералізм. Монетаризм.
- •З теорії ро випливають два суттєвих висновки:
- •29. Сутність та основні риси інституціоналізму
- •30. Соціально-психологічний інституціоналізм т.Веблена.
- •31. Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса
- •32. Емпіричний інституціоналізм у.Мітчела
- •35. Теорія трансакційних витрат. Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •36. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу. Особливості східного рабства.
- •37. Особливості рабства і розвитку господарства у Стародавній Греції.
- •38. Особливості рабства і розвитку господарства у Стародавньому Римі.
- •39. Основні риси та періодизація феодального господарства.
- •42. Торгівля і фінанси у середньовічній Європі.
- •43. Основні передумови становлення індустріального суспільства.
- •44. Економічні передумови та наслідки Великих географічних відкриттів.
- •45. Особливості промислового перевороту у Франції та Англії.
- •Промисловий переворот у сша.
- •Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх ст.
- •48. Вплив Першої світової війни на економіку провідних країн світу.
- •49. Світова економічна криза 1929-1933 рр., її причини та наслідки
- •50. Господарство сша у 1929-1930-ті роки. “Новий курс” ф.Рузвельта
- •51. Економічні причини Другої світової війни та стан економіки провідних країн світу у роки Другої світової війни.
- •52. План Маршалла, його причини та наслідки
- •54. Економічний розвиток нових індустріальних країн.
- •57. Господарство Запорізької Січі.
- •58. Промисловий переворот у Східній Україні.
- •59. Селянська реформа 1861 р. В Російській імперії та її здійснення в Україні
- •60. Індустріалізація в Україні наприкінці хіх – початку хх ст.
- •61. Розвиток сільського господарства на східноукраїнських землях наприкінці хіх – початку хх ст. Столипінська аграрна реформа.
- •62. Політика “воєнного комунізму”. Голод 1921-1923 рр. В Україні.
- •63. Нова економічна політика та її здійснення в Україні
- •64. “Соціалістична індустріалізація” в Україні: хід, особливості, наслідки.
- •65. Антинародна суть колективізації сільського господарства в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •66. Економічне становище України в 1941-1944 рр
- •67. Економіка України в 1950-1960-х рр. “Косигінські реформи
- •68. Господарство України у 1970-х – першій половині 1980-х років
- •69. Пошуки шляхів реформування радянської господарської системи в другій половині 1980-х років та їх невдача.
- •70. Економічне становище України у другій половині 1990-х - на початку 2000-х років
37. Особливості рабства і розвитку господарства у Стародавній Греції.
Криза рабовласництва на Близькому Сходi призвела до занепаду Вавилонського царства i Єгипту, якi стали жертвою персидських завоювань. Однак цей режим вiдроджується в нових країнах Середземномор'я, куди поступово перемiстилися центри Стародавнього свiту. Це виявилося в економiчному пiднесеннi Грецiї та Риму.
Греки стали ремiсниками i крамарями в перiод, коли народи iнших країн ще займалися полюванням, скотарством або, у кращому випадку, землеробством. Численнi маленькi острови, роздiленi гiрськими хребтами, прибережнi площi родючих земель на материку, численнi затоки i гаванi визначали вiдокремленiсть життя кожної общини, її економiчну автономiю. Через це антична громада, на вiдмiну вiд сiльської схiдної громади, виступала в основному як мiсто. Вона була окремою державою (мiсто-держава по-грецьки — полiс), у якiй повноправними були лише землевласники. Населення концентрувалось у мiстах. Вперше у свiтовiй iсторiї мiсто витiснило i пiдпорядкувало собi село. Тут не вистачало зерна власного виробництва, тому сiльське господарство було другорядним, мiсто експлуатувало село. У Viii — Vi ст. до н. е. прогрес у землеробствi привiв до вiдокремлення ремесла вiд сiльського господарства та розвитку торгiвлi мiж окремими районами Грецiї. Розвиток обмiну зумовив появу грошей, торгового капiталу, купцiв. Греки виплавляли залiзо та iншi метали. Розвивалося будiвництво жител, ткацтво, кораблебудування. У спецiальних майстернях по всiй країнi виготовляли керамiку. Продуктивнiсть виробництва досягла значних успiхiв. Зростали мiста. У Vii—Vi ст. до н. е. новi споруди будувалися з каменю, а не з дерева, як ранiше. Повiльнiше розвивалось сiльське господарство, в якому панувало двопiлля. Розвиток ремесла призвiв до спецiалiзацiї виробникiв. З'явилися художники, рiзьбярi, маляри, ливарники. Окремi мiста-держави стали спецiалiзованими. У Мiлетi виробляли тканини, у Коринфi — керамiку, панцирi. У результатi вiдокремлення ремесла вiд сiльського господарства, диференцiацiї у розвитку виробництва виникла потреба в обмiнi товарами. Широко застосовувалися грошi. Швидко розвивалися мореплавство i кораблебудування. Грецькi малоазiатськi мiста Мiлет, Коринф та ряд iнших стали великими центрами середземноморської торгiвлi. Бурхливий розвиток ремесла, торгiвлi, сiльського господарства змiнив економiчний базис Грецiї, її суспiльний уклад. У сiльському господарствi та ремеслi дедалi бiльше використовується праця рабiв. Суспiльство розпалося на два стани — вiльних громадян i невiльникiв. У Viii—Vi ст. до н. е. формувалися грецькi рабовласницькi мiста-держави, або полiси. Центром такого полiсу було мiсто, оточене муром. Йому належали довколишнi долини чи острови. У разi вiйни все населення знаходило притулок у мiстi. Там проходили народнi збори, релiгiйнi вiдправи, суди, дiяв ринок. Орна земля, угiддя, природнi багатства, якi спочатку належали громадi, згодом перейшли до родової аристократiї. Серед вiльних були багатi, менш заможнi та зовсiм бiднi. Мiж аристократiєю i сiльським населенням (демосом) точилася боротьба. У багатьох полiсах земельнiй аристократiї вдалося перетворити селян на рабiв i примусити працювати на себе.