
- •1.Предмет і метод курсу "Економіка підприємства".
- •3.Поняття, цілі та напрями діяльності підприємств.
- •5.Кваліфікація, Поділ працівників за рівнем кваліфікації
- •Групи робітників за рівнем кваліфікації, виконувані ними роботи й терміни їхньої підготовки
- •6.Спрацювання, амортизація основних фондів.
- •8.Склад і структура оборотних коштів
- •9.Персонал підприємства та його категорії.
- •12.Засоби виробництва, їх суть.
- •13.Персонал підприємсвта. Чисельність персоналу.
- •14.Об'єднання підприємств. Суть і види.
- •15.Показники ефективності використання трудових ресурсів.
- •16.Форми та системи оплати праці
- •17.Суть та функції оплати праці.
- •20.Оцінка, структура та класифікація основних фондів.
- •21.Обліковий склад працівників
- •23.Виробничі фонди.
- •33.Амортизація
- •35.Економіка підприємств
- •37.Статут.
- •38.Професія
- •39.Продуктивність праці
- •40.Керівники.
- •41.Основний капітал.
- •43.Плинність персоналу.
- •56.Тривалість одного обороту.
- •59.Робітники
- •60.Службовці.
- •62.Первісна вартість основних фондів.
- •66.Тзов
- •67.Засоби виробництва.
- •68.Оборотний капітал
- •69.Спеціалісти
- •74.Кваліфікація.
- •76.Штучна родючість.
- •80.Сільськогосподарські угіддя. Структура сільськогосподарських угідь.
74.Кваліфікація.
Кваліфікація — це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій визначеної складності.
Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій чи тій посаді. Вирізняють спеціалістів найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання), спеціалістів вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом), спеціалістів середньої кваліфікації (працівники із середньою спеціальною освітою та певним практичним досвідом), спеціалістів-практиків (працівники, що займають відповідні посади, наприклад, інженерні та економічні, але не мають спеціальної освіти).
За рівнем кваліфікації робітників поділяють на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані й некваліфіковані. Вони виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову професійну підготовку
-----------------------------------------------------------------------------------------
75.Природна родючість грунту.
Це здатність грунту забезпечувати рослини вологою , необхідними поживними речовинами і здійснювати аерацію за рахунок властивостей, набутих у процесі грунтотворення і дії кліматичного фактора.
----------------------------------------------------------------------------------------
76.Штучна родючість.
Це родючість, що перевищує природну родючість грунту завдяки поліпшення людиною його фізико – хімічних і біологічних властивостей з метою одержання вищого і стабільного врожаю сільськогосподарських культур.
----------------------------------------------------------------------------------------
77.Економічна родючість.
Органічне поєднання природної і штучної родючості.
----------------------------------------------------------------------------------------
78.Абсолютна родючість.
Вимірник економічної родючості; визначається врожайністю культур з 1 га посіву.
-----------------------------------------------------------------------------------------
79.Відносна родючість.
Вимірник економічної родючості; визначається кількісним співвідношенням врожаю до виробничих витрат на його одержання.
---------------------------------------------------------------------------------------
80.Сільськогосподарські угіддя. Структура сільськогосподарських угідь.
Сільськогосподарські угіддя – земельні угіддя у складі ріллі, багаторічних культурних насаджень, сіножатей і пасовищ, на яких виробляється сільськогосподарська продукція.
Структура сільськогосподарських угідь – процентне відношення окремих складових цих культур до їх загальної площі.
-----------------------------------------------------------------------------------------