
- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •17. Суспільний лад кельтів
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
17. Суспільний лад кельтів
Кельты обитали первоначально в 1-й пол 1-го тысяч до н. э. в бассейнах Рейна, Сены и Луары и верховьях Дуная и позднее заселившие территорию современных Франции, Бельгии, Швейцарии, юга ФРГ, Австрии, северной Италии, северной и западной Испании, Британских островов (К. Британии получили название бритты), Чехии, частично Венгрии и Болгарии. Осн соц ячейкой К. были паги — тер округа отд кровнород общин. У К. большим влиянием пользовались друиды-жрецы, в руках которых сосредоточивались осуществление религиозного культа, высшая судебная власть и образование. Племена К. находились на разных ступенях разложения общинно-родового строя. Традиции родоплеменной организации были особенно сильны у белгов и аквитанских племён в Галлии и у К. Британских островов. У наиболее развитых племён появились должностные лица-вергобреты, зарождалась налоговая система и др. атрибуты государственной организации. Междоусобные войны, ослаблявшие К., способствовали вторжению германцев с востока и римлян с юга. Германцы оттеснили часть К. в 1 в. до н. э. за Рейн. Цезарь в 58—51 овладел всей Галлией. При Августе римлянами были завоёваны области по верхнему Дунаю, северная Испания, Галатия, а при Клавдии (сер. 1 в. н. э.) — значительная часть Британии. В составе Римской империи К. подверглись сильной романизации.
24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
Розорені селяни легко попадали в зал від круп землевласників. Один із напошир шляхів в тягування вільних селян в залежність була практика передачі землі в прекарій – умовне земельне володіння, за яким його отримувач повинен був платити оброк або відпрацьовувати. Королівські пожалування феодалам землі. Розоренню втягнутого в залежність селянства сприяла концентр в руках вел землевласників політ влади. Феодалам надавались імунитетні права. Росту політ самост феодалів сприяв розвиток васальних відносин.
18.Салическая правда,
Салический закон (Lex Salica), запись обычного права салических франков, одна из ранних варварских правд. Записана (на вульгарной латыни с вкраплениями франкских слов и выражений) в начале 6 в. по распоряжению короля Хлодвига; при его преемниках дополнялась и перерабатывалась. Делится на титулы (главы). Содержит перечень преступлений и соответствующих им наказаний (налагавшихся главным образом в виде штрафов). Воспроизводит различные этапы архаичной судебной процедуры. Не испытала заметного влияния римских правоотношений, сохранив в почти неизмененном виде нормы германского обычного права. Отразила эволюцию франкского общества от первобытнообщинного строя до начального этапа зарождения феодальных отношений. По С. п. прослеживаются пережитки родовых отношений у франков (титулы о наследовании сородичами, об уплате ими вергельда, о соприсяжниках из членов рода и др.). Защищая индивидуально-семейную собственность на движимость, уже выделившуюся у франков (наказания за кражу скота, рабов, хлеба, сена и т. д.), С. п. фиксирует процесс зарождения индивидуально-семейной собственности на землю (разрешение наследовать пахотные участки мужским потомкам). С. п. (титул «о переселенцах») даёт наглядное представление о деревне — общине, населённой равноправными соседями. Вместе с тем С. п. содержит указания на дифференциацию франкского общества, на существование наряду со свободными полусвободных (литов), рабов, а с другой стороны, знати — приближённых короля. Различия в социальном и правовом положении этих категорий населения нашли отражение в установлении С. п. различных размеров вергельда. В С. п. содержатся указания на начавшийся процесс имущественного расслоения внутри свободных, обеднения некоторых из них. Наличие более поздних добавлений и переработок С. п. даёт возможность проследить изменения, происходившие во франкском обществе за несколько столетий (превращение земли в полный аллод, эволюция общины в направлении превращения её в соседскую общину — марку и др.).