
- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •17. Суспільний лад кельтів
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
83.Папська область. А.Брешіанський.
Начало П. о. положил франкский король Пипин Короткий, подаривший в 756 папе Стефану II Римскую область, часть тер-и бывшего Равеннского экзархата, Пентаполис; первоначально П. о. оставалась в границах империи Каролингов; с 962 входила в состав «СРИ». В понтификат папы Иннокентия III (1198—1216) П. о. стала фактически независимой от имп-в, а в 1274 была офиц признана им-м Рудольфом I Габсбургом суверенным г-ом. Границы П. о. неоднократно изменялись. Светская власть пап в П. о. по существу была. В 10—12 вв. подвластной папам реально была лишь тер Рима и его округи. Антипапское восстание 1143 привело к падению светской власти пап в Риме. Восстановил власть над прежней тер-й П. о. и значительно её расширил папа Иннокентий III. В эк отношении П. о. в с/века была одной из наиболее отсталых областей Сев и Средней Италии. Лишь некоторые её города (Болонья, Перуджа, Сполето, Рим) отличались высоким уровнем развития ремесла и значительным размахом торговли. В П. о. в целом дольше, чем в других районах Италии, сохранялась крепостная зависимость. Население П. о. страдало от войн пап с императорами, от феод войн между папами и знатью. Арнольд Брешианский (к11 — 1155), ит полит деятель, борец против кат церкви. В 1135 возглавил борьбу жителей Бреши против епископа — сеньора городас 1145 поселился в Риме. Выступил как идеолог борьбы народных масс против римского папы, активно участвовал в руководстве Римской рес-й, созданной в рез антипапского восстания в 1143. Резко критикуя папу и кардиналов за алчность, проповедовал евангельские идеалы бедности, настаивал на лишении дух-ва ч/с и светской власти. Учение А. Б. выражало стремление бюргерства к освобождению от светской власти дух-ва и созданию дешёвой церкви. Вынужденный по настоянию папы покинуть Рим в 1155, был схвачен рыцарями Фридриха I Барбароссы, выдан папе и казнён.
84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
Сицилийская вечерня, нар восстание в Сицилии в 1282 против Карла I Анжуйского (подч своей власти в 1268 Сиц кор-во). Причинами «С. в.» послужили окончательное закрепощение крестьян (в результате широкой раздачи Карлом 1 Анжуйским земель и привилегий фр феодалам), фискальные вымогательства, насилия фр рыцарей, злоупотребления должностных лиц, перенесение столицы Сицилийского королевства из Палермо в Неаполь. Поводом явились оскорбления сицилийских женщин фр солдатами. Восстание вспыхнуло 31 марта в Палермо, носило стихийный характер. Позднее возникла легенда относительно организованного характера восстания, якобы начавшегося по сигналу — колокольному звону к вечерне (отсюда название). В апреле восстание охватило весь остров, большинство фр-в (3—4 тыс.) было убито. По инициативе феодалов (с Джованни да Прочида во главе) собравшийся в Палермо сицилийский парламент предложил корону арагонскому королю Педро III. Прибыв на остров в сентября 1282, Педро III освободил Мессину, осажденную Карлом I Анжуйским, и овладел всей Сицилией. Война с французами, продолжавшаяся в Юж Ит и на море, закончилась в 1302 полным отпадением от Юж Ит Сицилии, где утверд Арагонская дин.