
- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •17. Суспільний лад кельтів
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
58. 4Й хрестовий похід
В результате 4-го К. п., организованного в 1199 папой Иннокентием III, французские, немецкие, итальянские крестоносцы, изменив первоначально намечавшееся направление похода (в Египет), разгромили и завоевали христианские города (Задар в Далмации в ноябре 1202 и Константинополь, столицу Византии, в апреле 1204), создали Латинскую империю. События 1202—04 ярко продемонстрировали грабительскую сущность К. п.: здесь открыто проявились завоевательские цели крестоносцев. Следствием пагубного влияния религиозного фанатизма явились детские К. п. 1212, стоившие жизни нескольким десяткам тыс. детей (частью погибших во время бури на Средиземном море, частью проданных судовладельцами в рабство в Египет).Остальные К. п. (5—8-й) имели четко выраженный завоевательский характер.
59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
К. п. (5—8-й) имели четко выраженный завоевательский характер. 5-й К. п. (1217—21) против Египта, в котором участвовали австрийский герцог Леопольд VI и венгерский король Андраш II, был безрезультатным. В итоге 6-го К. п. (1228—29), возглавленного германским императором Фридрихом II, христианам удалось снова завладеть Иерусалимом (по мирному договору с египетским султаном в 1229); но в 1244 город вновь был отвоёван мусульманами, 7-й К. п. (1248—54) в Египет, как и 8-й К. п. 1270 в Тунис, предводительствуемые французским королём Людовиком IX Святым, завершились полным крахом. В период К. п. получила значительное развитие средиземноморская торговля, сосредоточившаяся главным образом в руках итальянского и южнофранцузского купечества, которое пользовалось широкими привилегиями в государствах крестоносцев. Связи с Востоком позволили странам Западной Европы перенять оттуда ряд технических, хозяйственных, культурно-бытовых достижений. В то же время эти длительные кровопролитные войны вызвали огромные людские и материальные потери в европейских странах, что имело для их развития отрицательные последствия. Народам Востока К. п. причинили огромный ущерб, заставив их испытать все ужасы иноземных нашествий — разорение и угнетение со стороны феодалов Запада.
К. п. часто называют также походы немецких феодалов против славян и др. народов Прибалтики, а также Альбигойские войны.
60.Посилення королівської влади в 12 ст. В Франції. Філіп ІІ.
Короли в целом оказывали поддержку городам, получая от них помощь в борьбе против крупных феодалов. Но городам своего домена (Парижу, Орлеану и др.) короли давали только ограниченное самоуправление. В 13 в. сево-фр города достигли значительного развития. Развитие городов и расширение межобластных эк связей в Сев Ф. создало важные предпосылки для преодоления феод раздроб в этой части страны. Утверждение королевской власти осложнилось в 12—13 вв. борьбой Капетингов с Плантагенетами (с сер12 в. англ королями). Филипп II Август (1180—1223), отвоевавший у Англии в начале 13 в. обширную территорию Ф. и затем присоединивший к королевскому домену др. земли, стал реальным государем значительной части Сев Ф. К кон13в. к королевскому домену был присоединён Лангедок.Филипп 2.: Ф. II Август (1165–1223, король с 1180. Существенно расширил королевский домен. В 1189–91 Ф. II – один из предводителей 3-го к/похода. В целях тер-х приобретений использовал браки; за расторжение 2го брака в 1200 был отлучен от церкви папой Иннокентием III. В 1202–1204 отвоевал у англ. короля Иоанна Безземельного Нормандию, Мен, Анжу, часть Пуату, затем Турень (по договору 1206 Иоанн Безземельный признал потерю большей частью владений Плантагенетов во Франции). Успехи Ф. II были закреплены победой в сражениях 1214: при Ларош-о-Муане (Анжу) над англичанами и при Бувине над союзниками англ. короля (император Оттон IV и др.). В своём домене Ф. II провёл ряд преобразований в области адмо и фин управления (орг-я новых тер-адм округов – превотств, бальяжей; создание Королевского совета, расширение функций легистов).