
- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •17. Суспільний лад кельтів
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
57. 2Й, 3й Хрестові походи
2-й К. п. (1147—1149), поводом к которому явилось взятие г. Эдессы (захваченного участниками 1-го К. п.) сельджуками в 1144, возглавленный французским королём Людовиком VII и немецким королём Конрадом III, потерпел неудачу. Провалом закончился и 3-й К. п. (1189—92), вызванный завоеванием Иерусалима в 1187 египетским султаном Салах-ад-дином. Походом предводительствовали германский император Фридрих I Барбаросса, французский король Филипп II Август и английский король Ричард I Львиное Сердце. Важнейшими причинами неудач крестоносцев в 12 в. были нараставшие в Средиземноморье противоречия между западноевропейскими государствами (что порождало конфликты среди самих крестоносцев), а также между ними и Византией.
53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
К.д, в З/Европе к10—13 вв. освобе дв-е горожан против сеньориального режима, 1й этап клас борьбы в сред/городе. Города, возникавшие в средние века на земле феодалов, оказывались под их властью. Нередко городом владели одновременно несколько сеньоров (например, Амьеном — 4, Марселем, Бове — 3, Суассоном). Гор население подвергалось со стороны сеньоров жестокой эксплуатации (всевозможные поборы, пошлины с торговых оборотов), суд и адм произволу. В то же время реальные экоснования для сохранения сеньориального режима были весьма шаткими. Рем-к, в отличие от феодально-зависимого кр-на, был собственником средств производства и готового продукта и в процессе производства от сеньора не зависел. Эта почти полная эк независимость гор товарного производства и обращения от сеньора-землевладельца находилась в резком противоречии с режимом сеньориальной эксплуатации, тормозившей эк развитие города. В З/Европе с конца 10 (в Италии и Нидерландах)—11 вв. широко развернулась борьба городов за освобождение из-под власти сеньоров. Очень часто К. д. принимало характер открытых вооруженных восстаний горожан под лозунгом коммуны — гор независимости (Милан — 980, Камбре — 957, 1024, 1064, 1076, 1107, 1127, Бове — 1099). Нередко ядром восстания был тайный союз горожан —«коммуна». Открытая борьба почти всюду сочеталась с выкупом у сеньоров отдельных повинностей, прав или муниципальной независимости в целом.. В борьбе городов с сеньорами рождается новая форма городской организации — коммуна — это одновременно и союз, направленный против сеньора, и организация гор управления. Формы и степень коммунальной свободы городов были различны в зависимости от уровня эк развития городов, соотношения сил горожан и сеньоров, общих пол условий в стране. Многие города (например, Амьен, Бове, Суассон) стали самоуправ городами-коммунами (выборы из числа горожан городского совета, должностных лиц, собственный городской суд, городское ополчение, свои финансы, право налогового самообложения. Часто даже значительные города (например, Париж, Орлеан, Лион) не получали прав полного самоуправления, выборные органы гор самоуправления в них должны были действовать совместно с назначавшимся королем чиновником или другим представителем сеньора. Только наиболее развитые города С и Сре Ит (Венеция, Генуя, Пиза, Флоренция) смогли стать гор-гос-ми (рес-ми), совершенно независимыми от своих бывших сеньоров. Некоторым городам, особенно мелким, так и не удалось освободиться от власти сеньора.