
- •1.Термін „Середні віки”. Періодизація.
- •3. Джерела з іст сер віків 11-15ст
- •8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки
- •9. Суд устрій і судочинство
- •14. Причині впн, міграція нім племен в 2-4 ст.
- •25.Имунитет.
- •15.Заснування варварських королівств.
- •16. Утворення ангглосаксонських королівстві їх суспільний устрій
- •17. Суспільний лад кельтів
- •24. Шляхи виникненя феод зем власності у Фр д-ві в 9 ст, її форми та хар-р
- •18.Салическая правда,
- •19. Община орг-я франков за Сал правдою
- •21. Утворення Франкскої Держави на чолі з Хлодвигом, її пол устрій
- •23.Військова реформа Мартела
- •22.Роздороблення франк. Держави.Обєднання країни
- •26.Джерела з історії феодальної вотчини
- •27.Велика феодальна вотчина у Франкській державі.
- •30.Завойовницькі війни Карла Великого.
- •32.Походи вікінгів в 9-10 ст.
- •33.Походи вікінгів в 10-11ст.
- •34.Утвердження феодального ладу.
- •36.Виникнення французького королівства.
- •37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
- •38. Внутрішня політика Саксонська династія.
- •39.Початок агресії проти полабських словян. Боротьба з угорцями.
- •49. Реконкіста в 11-13 ст
- •40.Італійська політика нім королів і утворення „срі”
- •41. Внутрішня і зовнішня політика королів Франконської династії.
- •42.Політична криза в Німечини боротьба за інвеституру.
- •43.Утворення єдиної англійської держави.
- •44.Завоювання мусульманами Іспанії.
- •45 Виникнення іспано-християнських держав. Ренконкіста.
- •55. Обєднання Кастилії і Арагону.
- •52.Виникнення середньовічних міст.
- •57. 2Й, 3й Хрестові походи
- •53.Боротьба міст з сеньйорами. Формування міського самоуправління.
- •54. Ремесло і ремісники в містах.Цехи.
- •55. 1Й хрестовий похід
- •58. 4Й хрестовий похід
- •59. Остані х.П. Причини занепаду і наслідки хрестоносного руху
- •61.Альбигойські війни
- •62.Франція в хііі ст. Людовік іх та його реформи.
- •63.Франція хііі-14ст.Філіп 4.
- •64. Початок 100літньої війни. Кресі і Пуатє
- •65. Парижське повстання
- •66. Становище фрон селянства в 14 ст. Жакери
- •67.Франція в першій половині 15ст. Жанна.
- •68. Франція у 2 пол 15 ст. Завершення Обєднання
- •69.Нормандське завоювання Англії. Вплив на розвиток феодалізму.
- •70. Англія в 12 ст. Генріх 2 і його реформи
- •71. Іоан Безземельний. Вхв
- •72. Виникнення Англійського парламенту
- •73. Рух за реформу церкви.Джон Вікліф.
- •77. Італійська політика німецьких імператорів
- •74. Повстання Уота Тайлера
- •76.Війна ч і б троянд. Генріх Тюдор
- •79. Утворення і розвиток Швейцарського союзу
- •78. Агресія нім феодалів проти полабських славян і прибалтів в 13 ст
- •80. Особливості соц-ек розвитку Німечени в 14 ст
- •81. Політичний розвиток Німеччини в 14 ст
- •83.Папська область. А.Брешіанський.
- •84.Особливості політичного розвитку Південної Італії. Сицілійська вечерня.
- •85.Повстання Дольчіно
- •86. Повстання Чомпи у Флоренції
- •95.Церква у Візантії в 9 -11 ст
- •88.Тиранія Медічі.
- •90. Правління Юстініана. Вн і зов політика
- •91.Війсково-адм реформи у Візантії в 8-9 ст. Фемний лад
- •94.Іконоборський рух, соціальні конфлікти і єресі у Візантії.
- •97. Візантійське місто в 9 -10 ст. Книга епарха
- •98. Зов політика Візантії в 2 пол 9 – 11 ст
- •99. 4 Хрестовий похід і Латинська імперія.
- •103. Християнська церква на порозі середньвіччя. А.Августин.
- •105.Схизма 1054.
- •106. Клюнійська реформа
- •107. Папська могутність в 12-13 ст
- •108.Середньовічні єресі.Інквизиція.
- •110. Цеква в 14-15 ст. Занепад папства
- •111.Система освіти і наукові знання в раньому сер
- •112. Виникнення перших ун-в. Їх орг ст-ра
- •113. Навчальний процес. Студентська творчість
- •114.Пєр Абеляр
- •115.Схоластика в 13 ст. Фома Аквінський.
- •116. Розвиток природничих знань в 13-15 ст
- •117. Героический епос середньовіччя
- •118. Середньовічна рицарська культура
- •119. Романське мистецтво
- •120. Готичне мистецтво
36.Виникнення французького королівства.
В 10 в. страна стала называться «Ф.». В 987 светская и духовная знать избрала королём Гуго Капета (уже именовавшегося «великим герцогом Франции»), что положило начало дин Капетингов. Номинально ед кор-во фактически делилось на многие почти независимые феод владения, в 11 в. процесс ф/раздробления развивался внутри отдельных герцогств и графств. В 10—11 вв. во Ф. в целом завершилось складывание 2 основных классов феод общества: сеньоров (феодалов) и зависимого крестьянства. Широкое распространение получила личная зависимость крестьян. Французские феодалы уже в 11 в. превратились в привилегированную наследственную группу. Оформилась феодальная иерархия, возглавляемая королём, с характерной для неё системой вассалитета. В 10 в. во Ф. существовали 2 крупные родственные народности: сев-французская — к С. от р. Луара и провансальская — на Ю.; на п-ве Бретань сформировалась бретонская народность. Первоначально королевский домен сосред в сев части Ф. вокруг Парижа и Орлеана. Однако первые Капетинги даже в своём домене не обладали полнотой власти, им приходилось бороться со своими вассалами. Постепенно кор домен благодаря бракам, наследованию, конфискациям, завоеваниям распространился на все сев области, а с 13 в. — и на южные, власть Капетингов в домене укрепилась, ф/разд стала преодолеваться.
37.Виникнення німецької раньофеодальної держави. Особливості феодалізації.
С распадом империи Каролингов тер Г. вошла в Вос-франкское к-во, что положило начало гос обособлению герм областей. Завершение этого процесса произошло после избрания королём «восточных франков» маркграфа Арнульфа Каринтийского (887—899), с избранием в 919 герм королём саксонского герцога Генриха I (919—936), основателя Саксонской дин, правление которого было важным этапом формирования германского р.гос. Первоначально тер этого г-а простиралась между Рейном, Эльбой и Альпами, вкл 4 племенных герцогства: Саксонию, Франконию, Алеманнию (Швабию) и Баварию; в 870—80 были присоединены Лотарингия (окончательно в 925) и Фризия. В гер р.гос происходил рост круп феод землевладения, масса крестьян вовлекалась в личную и поземельную зависимость от феод собственников. Однако этот процесс протекал в Г. сравнительно медленно и неравномерно. В Саксонии и альпийских областях свободное крестьянское землевладение сохранялось до конца 11 в. В отличие от ряда стран Западной Европы того времени, уже вступивших в стадию ф/раздробленности, Г. представляла ещё относительно единое гос целое, и кор власть обладала значительной силой. Сохранялась в том или ином виде раннефеод с-ма суд-адм у-ва (с делением на графства и сотни), существовала общегос военная орг-я с обязательной военной службой всех свободных людей и военной повинностью вассалов в пользу короля. Главную опасность для ед гос-ва представляли племенные герцоги. Оттон I (936—973) успешно вёл борьбу с сепаратизмом герцогов, пытаясь превратить их в должностных лиц г-ва. Основной опорой короля стал епископат. В объединительной политике первых королей Сакс дин знач роль играл и внешний фактор — отражение нападений кочевников-венгров, а также норманнов. С венгерской опасностью было покончено в результате победы на Лехе (955). Нормандские набеги прекратились только в начале 11 в. Германское феод гос-во само переходит к завоев п-ке. На В. главным объектом захватов были земли полабских славян. При Оттоне I были подчинены племенные союзы бодричей, лютичей и сербо-лужичан. В 951 Оттон I подчинил С Ит, в 962 он занял Рим, получив титул и-ра. Этим было положено начало «СРИ»