1.Термін „Середні віки”. Періодизація.

Средние века, средневековье, принятое в исторической науке обозначение периода всемирной истории, следующего за историей древнего мира и предшествующего новой истории. Понятие С. в. (лат. medium aevum, буквально — средний век) появилось в 15—16 вв. у итальянских историков-гуманистов (Ф. Бьондо и др.), утвердилось в науке с 18 в. Марксистская историческая наука рассматривает С. в. как эпоху зарождения, развития и разложения феодализма. Термин «С. в.», возникший применительно к истории стран Западной Европы, употребляется и по отношению к др. регионам мира (хотя эпоха средневековья и время существования в них феодализма не всегда совпадают). Наука, изучающая историю С. в., — медиевистика.

Радянська: 1.Раньофеодальний(5-11ст), 2.Розвинутий(11-15ст), 3.Росклад(16-17ст). Євро: 1.5-11ст – перехід від античності і варварства до феод с-ва; 2.11-13ст – розквіт феод с-ва; 3.14-15ст – доба втрати специфічних феодальних рис.

3. Джерела з іст сер віків 11-15ст

Посібники з орг торгівлі – „Практикум з торгівлі” Фр.Пеголотті. Важ Джерело земельні описи та кадастри – переписи податного населення. „Книга страшного суду” (1086) – перепис податного населення. Сотені сової – описи зем володінь в Англії. Юр памятки: міське право в хартіях та статутах. Статути цехів, універсететів, торг гільдей, чернечі устави. Першим цех статутов була віз „Книга Епарха”. „Книга ремесло м Парижа”. 13-15 ст склались записи феод звич права – „кутюми Бовезі”, „Саксонське зерцало” Парал розвивалося ім-е закон-во: у Фр та Анг – ордонанси, у СРІ – привелеї, патенти. Аннали витісняються хроніками. В сер віки виділяється Жофруа Вілардуен „Взяття Кон-ля”, Жан де Жуанвіль „Історія Людовика Святого”. Риторичні твори: „Книга подорожей Марко Поло” Церк джерела: акти церк соборів, папські та патриарші послання. Полемічна літ-ра. Літ памятки: поезія трубадурів, мінізінгерів.

8. Правові норми в країнах Зх Європи сер віки

У раньому сер Зх Європа користувалася окремими нормами звичаєвого права і звич правом герм народів. Осередок правових знань Болонська школа. В Іт склалася школа Глосаторів, засновник Ірнерій. Право кононичне яке спиралося на церк юриспруденцію. Школа декретистів (декрети Граціана) – Петро Ломбардець „ Чотирі книги висловлювань”. Церковній юрис-ї підлягали справи про лихварство та ренти. Відбувалося втручання церк юрисдикції в світ життя. Міське право репрезентували рішення міських рад. Ці рішення заносилися до протоколів міських книг, а згодом були оформленні в офіційні видання. Сер карне право керувалося принципом еквівалентного керування.

9. Суд устрій і судочинство

Суд у сер Європі був становий.Лише селяни не мали свого. Передання вотчиникам цілковитої юр влади над селянами відбулось у наслідок поширення імунитетів. Судова с-ма мала регіональні особливості. На держ рівні осн судові фун-її виконували кор чиновники – графи, які під час інспекційних поїздок скликали всих вінних людей на суд. У Фр та Іт домінувала сеньоріальна юстиція, а в Анг – суд присяжних. В Анг судовій с-мі не існувало відміностей між нижщим і вищим правосуддям. Вищою судовою інстанцією був монарх. Фр корольсудив лише накруп феодалів та осыб прямо залежних выд нього. В 12 ст сеньоріальні суди почали втрачати чвоє значення. Особливості: розпорошеність та сеньоріальний характер.