
- •1.Лексичні особливості професійного мовлення.
- •Синоніми
- •2. Системні зв’язки в лексичному складі мови та їх використання у фаховій мові.
- •3.Однозначні та багатозначні слова у професійному спілкування.
- •4.Фразеологічне багатство сучасної української мови.Фразеологія фахового мовлення.
- •5. Мовні засоби в науковому стилі
- •6. Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •7. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •8. Способи творення термінів
- •9.Питоме і чуже в термінології. Українізація іншомовних слів.
- •10.Поняття морфологічної норми.
- •11.Вживання іменника у професійному мовленні.
- •12.Категорія роду. Нормативність уживання форм роду іменника.
- •13.Особливості роду іменника на позначення професій, посад, звань.
- •15.Нормативність творення та вживання форм числа іменників.
- •16.Складні випадки творення відмінкових форм іменників.
- •17.Вживання прикметника у професійному мовленні.
- •18.Ступенні порівняння якісних прикметників.
- •19.Відмінювання прикметників
- •20. Правила використання числівників у ділових паперах. Відмінювання числівників.
- •21.Особливості правопису іменників,числівників,прикметників.
- •22.Вживання дієслова у діловому мовленні.
- •23. Граматичні форми дієслова.
- •24.Специфіка творення, правопису та вживання дієслів і дієслівних форм.
- •26. Прислівник у професійному мовленні.
- •27. Норми вживання й правопису службових частин мови в ділових паперах.
- •29.Прийменник.Значення прийменників у текстах ділового мовлення.
- •30.Прийменник і милозвучність мови (чергування з — із — зі в — у).
- •31. Правопис часток.
- •32.Особливості синтаксичних засобів офіційно-ділового стилю в українській літературній мові.
- •33.Словосполучення. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова, за семантико-синтаксичними відношеннями. Зв'язки слів у словосполученні.
- •34. Речення як основна синтаксична одиниця.
- •35.Типи речень. Просте двоскладне речення.
- •36.Головні та другорядні члени речення.
- •37.Односкладне речення в системі простого речення. Типи односкладних речень.
- •38.Просте ускладнене речення. Речення з однорідними та відокремленими членами.
- •39.Звертання як синтаксичні категорія.
- •40.Вставні слова, словосполученння і речення. Вставлені компоненти.
- •41.Синтаксичні особливості використання складних речень у діловому мовленні.
- •42.Типи складних речень. Складносурядні речення.
- •43.Складнопідрядні речення. Безсполучникові складні речення.
- •44.Пряма та непряма мова, специфіка її використання у професійному мовленні.
43.Складнопідрядні речення. Безсполучникові складні речення.
СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
На відміну від складносурядних речень у складнопідрядних частини граматично залежні одна від одної: одна з них виступає головною, а друга - підрядною, Тобто залежною від першої, підпорядкованою їй.
Отже, речення, яке складається з двох або більше простих речень, що поєднані підрядним зв'язком у єдине ціле за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів та інших граматичних засобів, називають складнопідрядним.
Головною частиною складнопідрядного речення є та, від якої ми ставимо запитання до підрядної частини. Залежно від того, яке запитання можна поставити від головної частини до підрядної, виділяють такі типи складнопідрядних речень: з'ясувальні, означальні та обставинні (місця, часу, умови, причини, мети, способу дії, міри і ступеня, допусту, наслідку).
У складнопідрядних реченнях порядок частин переважно фіксований (закріплений) - у реченнях з підрядними з'ясувальними, означальними, наслідковими, причиновими. Якщо ж порядок частин нефіксований, то його функція зв'язана з будовою складнопідрядного речення: розташування частин зумовлене ситуацією мовлення, комунікативним завданням і виражає актуальне членування речення.
Безсполучниковими складними реченнями називаються такі речення, в яких окремі прості речення об'єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами а лише інтонацією.
Між реченнями у безсполучниковому складному на письмі ставляться кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
КОМА
Якщо частини безсполучникового складного речення вказують на одночасність або часову послідовність явищ, подій тощо, між ними ставиться кома.
КРАПКА З КОМОЮ
Якщо частини безсполучникового складного речення менше пов'язані між собою за змістом чи дуже поширені, або в середині їх є вже розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою. ДВОКРАПКА
Двокрапка ставиться між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення:
якщо друге речення вказує на підставу, причину того, про що мовиться у першому;
якщо друге речення розкриває зміст першого в цілому або якогось із його членів;
якщо друге речення доповнює перше загалом або якийсь з його членів (частіше присудок).
ТИРЕ
Тире між реченнями^що входять у безсполучникове складне речення, ставиться:
коли йдеться про швидку зміну подій або несподіваний наслідок;
коли зміст одного речення протиставляється змісту другого;
коли зміст першого речення порівнюється із змістом Другого;
коли в другій частині речення вказується на наслідок або висновок з того, про що мовиться у першому.
44.Пряма та непряма мова, специфіка її використання у професійному мовленні.