
- •1.Лексичні особливості професійного мовлення.
- •Синоніми
- •2. Системні зв’язки в лексичному складі мови та їх використання у фаховій мові.
- •3.Однозначні та багатозначні слова у професійному спілкування.
- •4.Фразеологічне багатство сучасної української мови.Фразеологія фахового мовлення.
- •5. Мовні засоби в науковому стилі
- •6. Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •7. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •8. Способи творення термінів
- •9.Питоме і чуже в термінології. Українізація іншомовних слів.
- •10.Поняття морфологічної норми.
- •11.Вживання іменника у професійному мовленні.
- •12.Категорія роду. Нормативність уживання форм роду іменника.
- •13.Особливості роду іменника на позначення професій, посад, звань.
- •15.Нормативність творення та вживання форм числа іменників.
- •16.Складні випадки творення відмінкових форм іменників.
- •17.Вживання прикметника у професійному мовленні.
- •18.Ступенні порівняння якісних прикметників.
- •19.Відмінювання прикметників
- •20. Правила використання числівників у ділових паперах. Відмінювання числівників.
- •21.Особливості правопису іменників,числівників,прикметників.
- •22.Вживання дієслова у діловому мовленні.
- •23. Граматичні форми дієслова.
- •24.Специфіка творення, правопису та вживання дієслів і дієслівних форм.
- •26. Прислівник у професійному мовленні.
- •27. Норми вживання й правопису службових частин мови в ділових паперах.
- •29.Прийменник.Значення прийменників у текстах ділового мовлення.
- •30.Прийменник і милозвучність мови (чергування з — із — зі в — у).
- •31. Правопис часток.
- •32.Особливості синтаксичних засобів офіційно-ділового стилю в українській літературній мові.
- •33.Словосполучення. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова, за семантико-синтаксичними відношеннями. Зв'язки слів у словосполученні.
- •34. Речення як основна синтаксична одиниця.
- •35.Типи речень. Просте двоскладне речення.
- •36.Головні та другорядні члени речення.
- •37.Односкладне речення в системі простого речення. Типи односкладних речень.
- •38.Просте ускладнене речення. Речення з однорідними та відокремленими членами.
- •39.Звертання як синтаксичні категорія.
- •40.Вставні слова, словосполученння і речення. Вставлені компоненти.
- •41.Синтаксичні особливості використання складних речень у діловому мовленні.
- •42.Типи складних речень. Складносурядні речення.
- •43.Складнопідрядні речення. Безсполучникові складні речення.
- •44.Пряма та непряма мова, специфіка її використання у професійному мовленні.
19.Відмінювання прикметників
Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками. Форма прикметника визначається тим іменником, від якого цей прикметник залежить у словосполученні чи реченні.
За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду і м'яку.
Тверда група прикметників
До твердої групи належать:
а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, безробітний, бідолашний, величний, веселий, весняний, відповідний, гіркий,глухий;
б) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа - -їв), -ин (після голосного та апострофа - -їн), які в називному відмінку однини чоловічого роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: Андріїв, батьків, Галин, дідів, доччин, Ігорів, нянин, шевців;
в) усі короткі форми прикметників: варт, винен, годен (згоден), готов, жив, здоров, зелен, ладен, певен, повен, повинен, прав, рад, ясен.
М'яка група прикметників
До м'якої групи належать:
а) відносні прикметники, що мають основу на м'який приголосний -н- і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ій (після голосного — -їй): безодній, будній, верхній, весінній, вечірній, всесвітній (кругосвітній), городній;
б) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній, давнішній, домашній, завтрашній, зовнішній, колишній;
в) відносні прикметники з основою на -й: безкраїй, довговіїй, короткошиїй; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.
20. Правила використання числівників у ділових паперах. Відмінювання числівників.
Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних. Вони вимагають спеціального оформлення. Так. однозначні числа, що не мають посилань на одиниці виміру, в ділових паперах записуються словами. Наприклад: Акціонерне товариство "Чумак" планує закупити не більше двадцяти автомобілів. Коли ж число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами. Наприклад: До маркету "Велика Кишеня" завезли 50 центнерів картоплі, ЗО центнерів яблук.
Складні чи складені числівники записуються цифрами.
Порядкові числівники вводяться в документи з відповідним відмінковим закінченням. Наприклад: Сьогодні ми виконали своє перше виробниче завдання.
Складні слова, де перша частина позначається цифрою, можуть бути написані так: 50-відсотковий і 50 %; 100-кічометровий і 100 км.
Форма однини рекомендується, якщо у складі речення є слова такого типу: більшість, меншість, решта, частина, ряд, група, безліч, багато, мало і т. д. Наприклад: Решта клієнтів теж задоволена; Більшість американських бізнесменів прибула в Україну.
Форма множини рекомендується при однорідних членах речення. Наприклад: J вже не один, а безліч планерів оперізують (а не оперізує) небо.
Якщо ж використовуються числівники на позначення великої кількості (а також іменники: сто, тисяча, мільйон, мільярд), то переважає однина. Наприклад: Чотириста вісімдесят підприємців прибуло (а не прибули) на виставку; В село повернулось (а не повернулись) сімдесят дав 'ять молодих спеціалістів.
Якщо вживаються числівники до десяти, то пишеться форма множини. Наприклад: чотири брати, два керівники, три менеджери.
Велике значення має використання числівників в усному мовленні. Готуючи доповідь чи звіт, числівники треба записувати прописом і проставляти наголос. Краще будувати речення так, щоб числівники вживалися у називному відмінку.
Слід запам'ятати наголошення числівників одинадцять, чотири а дцять.
Відмінювання числівників
Числівники один, одна, одне (одно) в називному відмінку мають форми коротких прикметників. У середньому роді паралельно вживаються дві форми: одне й одно.
1. Числівники від п'яти до десяти, від одинадцяти до двадцяти, тридцять, п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:
н п ять р .п яти (п ятьох)д. п яти (п ятьом) 3. п 'ять (п 'ятьох) о. п ятьма (п 'ятьача)
м. на п яти (п 'ятьох)
Зшпвм 'я тай те:
- в усіх відмінках, крім називного, маємо паралельні форми. У всіх складних числівниках на -дня? ь, -лесят -відмінюється тільки друга частина:
- у числівниках одинадцять, чотирнадцять наголошується склад-на-, на відміну від російської мови. Але у знахідному відмінку - наголос на закінченні -ох: одинадцятьох, чотирнадцятьох:
- у числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування і з с, о: шести, семи, восьми.
Числівники сорок, дев'яносто, сго в усіх відмінках, крім називного й знахідного, мають закінчення -а (сорока, дев 'яноспш. ста!.
3. Складні числівники на визначення сотень відмінюються за зразком:
Н. двісті триста п'ятсот
Р. двохсот трьохсот п 'ятисот
Д. двомстам трьомстам п'ятистам
3. двісті триста п'ятсот (п'ятисот) (двохсот) (трьохсот)
О. двомастами трьомастами п'ятьмастами
м. (на) двохстах (на) трьохстах (на) п'ятистах
У цих числівниках відмінюються обидві складові частини і пишуться вони разом.
У числівниках п'ять, шість, дев'ять, десять та в усіх числівниках на -лпять зберігається пом'якшення після кінцевого приголосного т. Усередині такого складного числівника пом'якшення після т немає. Наприклад: п 'ятсот, п ятдесят, шістсот, п ятнадцять, дев 'ятсот. Але в орудному відмінку в числівниках: три, п'ять, шість, дев'ять, десять зберігається пом'якшення кінцевого приголосного основи. Наприклад: трьома, п я тьма (п ятьома), шістьма (шістьома}. Зберігається пом'якшення в усіх числівниках на -дцять в орудному відмінку: дванадцятьма (дванадцятьома), дев'ятьма (дев'ятьома), шістнадцятьма (шістнадцятьома).
У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: дев'ять тисяч п'ятсот третій - ...третього (третіх), третьому (третім), третього (третіх), третім (третіми), на третьому (третіх).
6. У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник - як порядковий: дві п'ятих, двом п'ятим, двома п 'ятими; три десятих, трьом десятим, трьома десятими і т. д.
7. Неозначені числівники багато, небагато, кілька, декілька - відмінюються як числівники п'ять, шість (
Збірні числівники обидва, обидві відмінюються у непрямих відмінках так: обох, обом, обома, (на) обох.
Збірні числівники двоє, троє, п'ятеро та ін. - - у непрямих відмінках мають форми кількісних числівників (два. три. п 'ять).