
- •3. Власність як економічна категорія
- •7. Виробництво і обіг. Витрати обігу і їх види.
- •10. Глобальні проблеми людства
- •14. Диференційна рента.
- •15. Диференційна рента і, диференційна рента іі.
- •16. Економ. Система: сутність та структурні ел-ти.
- •18 Економічний закон та їх обєктивний характер
- •19. Економічні потреби суспільства їх суть і класифікація
- •20. Економічна система сучасного капіталізму.
- •21. Закон вартості
- •24. Конкуренція та її функції, моделі ринків.
- •26. Кредит: сутність, функції і форми
- •27. Монополія приватної власності на землю і абсолютна рента
- •28. Міграція капіталу.
- •29. Нагромадження капіталу і фактори, що визначають його розміри.
- •30. Номінальна та реальна зарплата
- •31. .Оборот капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •32. Основні напрямки державного регулювання економіки
- •40. Перехідна економіка: сутність, риси, типии
- •41. Робоча сила
- •42. .Робочий день
- •47.Сутність заробітної плати
- •61. Час обороту капіталу і його складові частини. Швидкість обороту капіталу
19. Економічні потреби суспільства їх суть і класифікація
Економічні потреби — ідеальний внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної діяльно сті для забезпечення передусім власного добробуту та членів
своєї сім'ї. Економічні потреби тісно пов'язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням.
Класифікація:
Потреби мають об'єктивний характер і виражають необхідність у матеріальних та духовних благах для забезпечення умов життєдіяльності окремої особи, соціальної групи, класу, суспільства в цілому. Прагнення задовольнити свої потреби мотивує поведінку людини, формує сукупність її інтересів. Внаслідок наявності ряду причин потреби людей дуже різноманітні, задовольнити їх нелегко та дедалі складніше, беручи до уваги їх кількісне зростання і якісне вдосконалення.
Спонукальним мотивом до виробничої діяльності і окремої особи, і суспільства в цілому виступають потреби. Намагаючись їх задовольнити, суспільство щоразу наштовхується на відносну обмеженість виробничих ресурсів. Основна суперечність економічного розвитку саме й полягає в суперечності між потребами, що постійно зростають, і обмеженістю виробничих ресурсів.
Потреба - це природний та постійний потяг людини до визначених умов життя, відсутність яких викликає негативні відчуття і прагнення змінити такий стан речей. Вони є об'єктивною основою "ідеальних спонукань" — інтересів, бажань, цілей людини.
Загальна класифікація потреб залежить від обраного критерію. Залежно від цього потреби поділяються:
1. За рівнем необхідності (першочерговості):
а) потреби у предметах першої необхідності (їжа, житло, одяг);
б) потреби у предметах розкоші (яхти, норкові шуби і т. п.).
2. За об'єктами:
а) матеріальні потреби;
б) духовні потреби.
3. За суб'єктами:
а) особисті потреби;
б) потреби фірм;
в) суспільні потреби.
4. За формами задоволений:
а) потреби, які задовольняються індивідуально;
б) потреби, які задовольняються колективно (водопостачання, газопостачання та ін.).
5. За роллю в суспільному виробництві:
а) потреби у предметах споживання;
б) потреби в засобах виробництва.
Піраміда Маслоу – потреби
1.У самовираженні (саморозвиток і самореалізація)
2.У повазі (самоповага, визнання, статус)
3.Соціальні потреби (потреба соціального контакту, любов, відчуття духовної близькості)
4.Потреби в безпеці та захисті (надійність доходів, робочого місця, забезпечення старості, захист у разі непрацездатності, чисте повітря, чисті продукти)
5.Фізіологічні потреби (голод, спрага, одяг, житло)
Основу цієї піраміди потреб складають фізіологічні (елементарні) потреби. Усі наступні потреби цієї піраміди можна об'єднати таким поняттям, як вищі (соціальні) потреби. Елементарні, такі як потреби фізичного життя, передбачають деякий комплекс об'єктивних умов, реалізація яких необхідна для нормальної життєдіяльності людини. Це потреби першого рівня, елементарність їх визначається безпосереднім взаємозв'язком з біологічними функціями людини. Потреби другого (вищого) рівня цілком пов'язані з процесом соціального життя людини і віддзеркалюють умови її життєдіяльності як члена суспільства. їх обсяг і кількість прямо залежить від загального стану і динаміки розвитку культури, етики та духовності суспільства.