10. Глобальні проблеми людства

Глобалізація світової економіки — це складна, багатоаспектна проблема, за якою приховується безліч явиш та процесів, шо відбуваються одночасно, а також проблем, котрі зачіпають усе людство і які прийнято називати глобальними проблемами сучасності.

В умовах інтернаціоналізації виробництва економічний і соціальний прогрес все бідьтою мірою залежить від глобальних проблем.

Глобальні проблеми — це всезагальні проблеми, шо відзначаються загальаоояанетариим за своїми масштабами і значенням характером, оов'оамі з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу житло для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх іфаінсвпу. Серед глобальних проблем найчастіше фігурують проблеми миру та роззброєних, екологічна, демографічна, енергетична, сировинна, «доадошча, подолання бідності та відсталості. У міру розвитку людської цивілізації можуть виникати і вже виникають нові глобальні проблеми. Так, ДО групи глобальних стали відносити проблему освоєння та використання ресурсів Світового океану, освоєння та використання космосу. Дослідження цих проблем дозволяє помітити, шо вони тісно взаємопов'язані, зокрема,енергетична та сировинна проблеми співвідноситься з екологічною, екологічна з демографічною, і т. д. Тому їх аналіз, пошук шляхів вирішення являє собою складне завдання. Глобальні проблеми мають яскраво виражений економічний аспект. Вони впливають на структуру відтворення, на динаміку економгапх процесів, на пошуки ефективних форм і методів управління. Успішне вивчення глобальних проблем можливе лише в рамках аналізу всієї системи світового господарства.

Специфіка глобальних проблем полягає в наявності ряду спільних рис:

1. кожна з проблем і всі разом принципово важливі для майбутнього людства. Затримка з їх вирішенням являє собою смертельну загрозу цивілізації або деградацію умов життя і виробничої діяльності на Землі;

2. у них проявляється поглиблення і ускладнення свгтогосподарських зв'язків та інтернаціоналізація інших суспільних процесів на Землі;

3. їх розв'язання можливе лише за умови об’єднання зусиль усіх держав і народів. Знайти рішення глобальних проблем — значить забезпечити умови виживання всіх народів і подальший розвиток цивілізації. Класифікація глобальних проблем. За походженням, характером і способам вирішення глобальні проблеми класифікуються на такі три групи.

До першої групи належать проблеми, які виникають у сфері природи і суспільства (надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження природного навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світового океану). Друга група — це проблеми соціально-економічних і юаню» політичних відносин, а саме: відносини між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються; відносини між розвинутими країнами і

та державами різних соціально-економічних устрої, подолання економічної відсталості багатьох країн, проблеми роззброєння і збереження миру, локальні, регіональні та міжнародні кризи. Третя ,група охоплює проблеми, пов’язані з розвитком людини, яБезпечежям її майбутнього, зростанням народонаселення, боротьбою із зубожінням, голодом, хворобами, наркоманією тощо. Глобальні проблеми відрізняються загальнопланетарним характером, тт'лзані з життєвими інтересами народів усіх країн незалежно від їх соцкиьного ладу, рівня економічної зрілості, географічного положення і мажуть бути вирішені шляхом взаємодії всіх держав.

11. Двоїстий характер в товарах праці, конкретна і абстрактна праця .Конкретна праця - доцільно спрямована діяльність людини, результатом якої є створення певної споживчої вартості. Характер:Конкрента праця являє собою затрати робочої сили в конкретній формі. Абстрактна праця - витрати людської енергії, частка суспільної праці безвідносно до тієї конкретної форми, в якій вона здійснюється. Характер: виражає відносини між людьми і властива лише товарному виробництву, хоч і має суспільний характер. Приватна праця — особлива праця, що характеризує незалежність товаровиробників, відсутність зв’язків між ними у процесі виробництва. Суспільна праця — це цілеспрямоване функціонування сукупності окремих індивідуумів, взаємопов’язаних розподілом, обміном, спеціалізацією та кооперацією праці, спрямоване на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення корисних людині потреб. Протиріччя між приватною та суспільною працею полягають у тому, що між товаровиробниками відсутній зв'язок, який може в певних умовах призвести до негативних наслідків.

12. Додаткова вартість. Два способи виробництва ДВ. Абсолютна та відносна ДВ. Надлишкова ДВ. Додаткова вартість – це надлишок вартості, створеної працею робітника, понад вартості його робочої сили. Способи виробництва додаткової вартості:Абсолютна додаткова вартість, Відносна додаткова вартість Абсолютна додаткова вартість – додаткова вартість, створена шляхом подовження робочого дня за межі необхідного робочого часу. Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, що утворюється на основі скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Відмінність між абсолютною і відносною додатковою вартістю. Абсолютна додаткова вартість пов'язана з абсолютним подовженням робочого дня, а відносна – зі зміною відношення між необхідним і додатковим робочим часом протягом одного робочого дня. Єдність. Ці два методи спрямовані на одне і те ж саме, але робиться це по-різному. Різновидом відносної додаткової вартості є надлишкова додаткова вартість, одержувана на підприємствах окремих капіталістів унаслідок упровадження досягнень науково-технічного прогресу. Надлишкова додаткова вартість — це різниця між суспільною й індивідуальною вартістю продукції. Варто підкреслити, що надлишкова додаткова вартість має тимчасовий характер і існує лише доти, поки всі підприємці галузі не впровадять на своїх підприємствах технічні нововведення.

13. Домогосподарство в системі економічних відносин. Домогосподарство- визначається як особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім неохідним для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства.

Головне Джерело доходів домогосподарств-це доходи від ресурсів які домогосподарства постачають суспільному виробництву або ж доходи від факторів вир-ва. Іншим джерелом доходів є трансферні платежі – виплити які відповідають його реальному економічному внеску, але не еквівалентні виробничим витратам.

Ф-ції домогосподарств

За ринкової економіки домогосподарство є основним осередком людського кайіталу.

В ньому створюється фізіологічна основа даного капіталу, що постійно розвивається, одночасно адаптуючись до існуючої соціально-економічної системи. Це пов’язано з соціальною та виховною функціями.

Наступною важливою функцією домогосподарства є споживча. Суть її полягає в тому, що саме домогосподарства виступають основними споживачами товарів і послуг. Адресований платоспроможний попит домогосподарств визначає обсяги га асортимент внутрішнього виробництва та імпорту.

Важливою функцією домогосподарства є постачальницька функція. Вони постачають на ринок фактори виробництва: робочу силу, капітал, землю ;а підприємницькі здібності, одержуючи за це доходи в грошовій або натуральній формі. - Суттєва роль у функціонуванні домогосподарств як економічного суб’єкта належить їх виробничій та посередницькій функціям. Частина домогосподарств виступає безпосередніми виробниками різних товарів та послуг, які поставляються на ринок. Посередницька функція домогосподарств помітніше виявляється в сфері торгівлі. Зокрема, в країнах з розвинутою ринковою, економікою доси'.ь поширені сімейні форми малих торгових підприємств, які надають послуги на високому професійному та сервісному рівнях.