41. Робоча сила

Робоча сила – це сукупність фізичних і інтелектуальних здатностей людини. Умови перетворення робочої сили в товар:1. Особиста юридична воля працівника. 2.Відсутність у працівника засобів виробництва і, унаслідок цього, засобів існування. Споживча вартість товару робоча сила – це здатність робочої сили створювати вартість більшу за ту,яку вона сама має. Вартість товару робоча сила зводиться до вартості тих життєвих коштів, які необхідні для задоволення звичайних,у даній країні,і у даний період часу фізичних і культурних потреб. Фактори, що визначають величину вартості товару робоча сила: До зниження вартості робочої сили в результаті НТР і росту продуктивності праці. До росту вартості робочої сили, в результаті росту потреб виробника. Зміну у складі робочої сили на користь «білих комірців» і за рахунок росту інтенсивності праці. №20. Робочий день, його структура і границі. Необхідна та додаткова праця. Робо́чий день — це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки. Структура робочого дня:-необхідний робочий час;-додатковий робочий час. Межі робочого дня: робочий день має фізичні і моральні границі, робоча сила повинна бути відновлена після кожного процесу виробництва.

42. .Робочий день

Робо́чий день — це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Структура робочого дня:

-необхідний робочий час;

-додатковий робочий час.

Межі робочого дня: робочий день має фізичні і моральні границі, робоча сила повинна бути відновлена після кожного процесу виробництва.

43. Рента та орендна плата. Ціна землі та її динаміка Визначення земельної ренти; феодальна та капіталістична земельна рента; оренда землі та орендна плата; ціна землі та її динаміка.

Рента – це економічна форма реалізації земельної власності.

Капіталістична рента відрізняється від феодальної. Відменності :

1)-феодальна рента відображає відносини двох капіталістів: феодалів і кріпаків.

2)-Ф.р. базувалася на поза ек. примусі, а капіталістична рента базується на ек.примусі.

3)-Ф.Р. містить в собі весь дод. продукт, а й іноді й частинунеобхідного продукту. Кап. Рента включаєлишечастинудод. продукту.

4)-Ф.Р. булазв'язанавосновному з натуральнимвиробництвом, а капіталістична - з торговим.

Ціна землі- це капіталізована земельна рента.

Ціна землі визначається двома факторами:

1)Від велечени земельної ренти

2)Від рівня позичкового відсотка

Ціна землі=(Рента/норма банківського відсотка)*100%

Оренда землі - форма землекористування, при якій власник землі (орендар) передає на певний рядків землю орендарю за певну плату.

Оренда землі - вид землекористування, при якому власник передає свою земельну ділянку на певний термін іншій особі (орендарю) для ведення господарства. В орендному договорі передбачається винагорода власнику землі - орендна плата.

Орендна плата - це грошова сума, яку орендар платить власнику землі за користування його земельною ділянкою.

Орендна плата включає в себе ренту, амортизацію на будівлі та споруди (які знаходяться на землі), а також відсоток на вкладений капітал.

44. Сутність економічного інтересу Ринок – це система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем з приводу купівлі-продажу товарів.

Умови виникнення ринку:

суспільний поділ праці

економ. відокремленість виробників

приватна власність

Ринкові відносини – це відносини між учасниками ринку (суб’єкти ринкових відносин) з приводу купівлі-продажу товарів і послуг (об’єкти ринкових відносин).

Ринковий механізм являє собою взаємодію ринкових елементів: ціни, попиту, пропозиції, конкуренції, кон’юктури; що надає певної спрямованості економічній поведінці сусп. і узгоджує приватні та суспільні інтереси.

Умови функціонування ринку:

повна економ. самостійність і відповідальність суб’єктів господарювання

вільне ціноутворення

наявність ринкової інфраструктури

наявність конкурентного середовища

зовнішньоекономічні зв’язки

юридична база

Попит – це платоспроможна потреба в товарах представлена на ринку. Він, як правило, виражається в грошовій формі.

Пропозиція – сукупність товарів і послуг, які є чи можуть бути доставлені на ринок.

Вона включає 2 моменти:

готовність виробників виробляти і продавати певний вид товару чи послуги

умови, на яких виробники згодні продавати їх.

Ринкова рівновага – це ситуація, за якої наміри покупців і продавців повністю збігаються так, що за певної ціни товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.

ПЛЮС ДО ПОПИТУ, ПРОПОЗИЦІЇ І РИНКОВІЙ РІВНОВАЗІ ПОТРІБНО НАМАЛЮВАТИ ГРАФІКИ. ВОНИ Є У КОНСПЕКТІ, ТУТ НАМАЛЮВАТИ Я ЇХ НЕ ЗМОГЛА.

45. Сутність і функції грошей В економічній теорії виділяють дві основні концепції походження грошей:

Раціоналістична — гроші виникли як наслідок певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

Еволюційна — гроші виділяють із загальної товарної маси, оскільки вони найпридатніші для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми, товарного виробництва й обігу.

Гроші – особливий товар, який служить загальним еквівалентом при обміні товарів, є для них найрозвинутішою суспільною формою вартості.

Підсумовуючи різні визначення сутності грошей (а їх дуже багато) я виділяють такі особливості:

- грошима у широкому змісті можуть бути названі будь-які знаки цінності, що служать для розміну, придбання інших предметів, чи наймання людської праці;

- гроші - це суспільний інститут, що збільшує багатство, знижуючи витрати обміну і, сприяючи більшій спеціалізації відповідно з наявними порівняльними перевагами людей;

- переваги використання грошей, у порівнянні з натуральним обміном, величезні. Витрати обміну були б набагато більші, а суспільне багатство внаслідок цього набагато менше, якби не існувало грошей, що значно полегшують весь цей процес. В економічній системі, обмеженій натуральним обміном, людям приходилося затрачати непомірну кількість часу на пошук тих, із ким їм було б вигідно обмінюватися.

- гроші це те, що приймають як сплату за товари, послуги і борги, отже гроші – це засіб обміну. Люди приймають гроші в обмін на товари і послуги, щоб потім обміняти гроші на ті товари і послуги, які вони хочуть придбати. Без такого засобу обміну люди повинні звертатися до бартеру - безпосереднього обміну товарів і послуг на інші товари і послуги - дуже неефективного засобу здійснення обміну. При бартері необхідно знайти партнера, у якого є те, що вам треба, а він повинний хотіти те, що ви пропонуєте до обміну. Це вимагає вишукування всіх потенційних партнерів по обміну, здатних задовольнити потреби і побажання один одного в товарах і послугах, а потім досягнення згоди за умовами обміну. У такий спосіб бартер приводить до високих витрат, зв'язаних з пошуком.

- гроші служать також розрахунковою одиницею або «мірою вартості». Роль грошей як «одиниці виміру» дозволяє використовувати встановлені ціни для угод.

.Гроші виконують ряд важливих функцій:

Міра вартості — це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, та встановлює певну грошову одиницю розрахунків — національну валюту.

Засіб обігу — це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб нагромадження — це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Сутність цієї функції полягає в тому, що гроші виходять зі сфери обігу і перетворюються на скарб.

Засіб платежу — це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

46. Сутністькапіталу: постійнний і змінний капітал. Капітал – це певні історичні економічні відносини між власником засобів виробництва і найманим робітником.

Капітал – це сума вартостей, яка приносить додаткову вартість. Однак його відмінності від інших вартостей:

Капітал не може міцно зростись з якоюсь однією споживною вартістю.

Він постійно міняє своїх речовинних носіїв.

Він може виступати у формі грошей, засобів виробництва, землі, нерухомості.

У процесі виробництва капітал виступає у 2-х формах:

Постійний

Змінний

Постійний капітал – та частина грошей, яка витрачена на придбання засобів виробництва. Ця частина капіталу у процесі виробництва своєї вартості не міняє, а лише переносить свою вартість на готовий продукт конкретної праці робітника.

С – постійний капітал

Змінний капітал – та частина грошей, яка витрачена на наймання робочої сили. Ця частина не залишається незмінною, оскільки вартість робочої сили міняється під впливом ряду факторів.

V – змінний капітал.

Критерієм поділу капіталу на постійний і змінний є те, що у процесі виробництва постійний капітал не змінює своєї вартості, а змінний – змінює.