
- •Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •Об’єкти дослідження (опису)
- •3.Економічна сутність валового випуску та валового внутрішнього продукту. Методи їх розрахунку. Сутність дефлятора ввп та індексу споживчих цін, їх порівняння
- •4.Показники ринку праці. Види безробіття. Втрати ввп від безробіття: закон Оукена, його математична формалізація, методи вимірювання «природного» безробіття.
- •5.Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
- •7.Економічна сутність сукупної пропозиції. Характеристика окремих відрізків сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.
- •8.Модель «аd-as» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
- •9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
- •10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
- •11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •12. Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •13.Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •14, Інфляція та безробіття. Економічна, графічна та математична інтерпретація кривої Філіпcа у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
- •16. Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт.
- •Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
- •Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •Кейнсіанська та неокласична функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •Роль інвестицій в економіці. Фактори попиту на інвестиції, проста інвестиційна функція. Мультиплікативний вплив інвестицій на ввп.
- •Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
- •Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •Моделі макроекономічної рівноваги товарного ринку – “Витрати-випуск”, “Вилучення - ін’єкції”. Графічна інтерпретація та економічні пояснення.
- •25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
- •Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки. Економічне зростання та економічний розвиток.
- •Основні положення кейнсіанської та неокласичної теорій економічного зростання. Модель Харрода-Домара та виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу. Основні теорії економічного циклу.
- •33. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
- •35. Монетарна політика у моделі ad-as та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •36. Платіжний баланс: структура, характеристика його основних розділів; рівняння платіжного балансу.
- •37. Сутність валютного курсу, способи котирування валюти. Номінальний та реальний курс валюти. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.
- •38. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.
- •Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
Між запланованими автономними витратами і рівноважним ВВП існує не проста, а помножена залежність, яка вимірюється мультиплікатором витрат. Він показує, на скільки одиниць змінюється ВВП у разі зміни автономних витрат на одиницю. Щоб розкрити залежність між ВВП та автономними витратами, слід врахувати відмінність між автономними та індуційованими витратами у складі запланованих сукупних витрат. До автономних належать витрати, які не залежать від доходу; до індуційованих — витрати, що змінюються внаслідок зміни доходу.
Мультиплікатор витрат належать до ключових категорій макроекономічної теорії. Але щоб розкрити його зміст слід попередньо розглянути зв’язок між рівноважним ВВП і окремими компонентами запланованих сукупних витрат.
В
нашій спрощеній економіці рівноважним
є ВВП, обсяг якого дорівнює сумі
запланованих витрат на споживання та
інвестування, тобто Y
= C
+ I.
У наведеному рівнянні окремі компоненти
запланованих сукупних витрат мають
неоднаковий зв’язок із рівноважним
ВВП. Залежно від цього слід розрізняти
витрати індуційовані та автономні.
Індуційованими
є витрати, які змінюються залежно від
доходу, тобто ВВП. У рівнянні У =
С + І
індуційованими є витрати на споживання,
зміна яких визначається так:
До автономних відносяться такі витрати,
які не залежать від доходу. У рівнянні
Y
= C
+ I
до автономних витрат ми відносимо лише
інвестиції (І). Проте в широкому контексті
до автономних витрат, крім інвестицій,
можуть входити також інші елементи
сукупних витрат. Якщо автономні витрати
позначити символом
,
то у нашому рівнянні
.
Спираючись на зазначені передумови,
визначимо зміну рівноважного ВВП за
допомогою формули, в якій зміна
запланованих сукупних витрат є сумою
зміни автономних та індуційованих
витрат.
Розв'язавши
рівняння відносно У, отримаємо:
Множник
є
мультиплікатором витрат. Позначимо
його
символом me
і запишемо його формулу:
Отже,
по-перше, мультиплікатор витрат — це
число, на яке потрібно помножити зміну
автономних витрат, щоб визначити зміну
рівноважного ВВП. По-друге, мультиплікатор
витрат відображує відношення між зміною
рівноважного ВВП і зміною автономних
витрат. Це можна записати так:
Виникає
запитання — завдяки чому приріст
автономних витрат спричиняє мультиплікативне
(помножене) збільшення ВВП? Це пояснюється
тим, що будь-яке збільшення автономних
витрат
породжує ланцюг індуційованих витрат,
які створюють доходи адекватної величини.
Так, на початковому етапі економічного
кругообігу збільшення автономних витрат
на величину
створює дохід на таку саму величину
.
На другому етапі економічні суб'єкти,
які збільшили свій дохід на величину
,
витратять
його на споживання (
).
Далі виробники споживчих товарів та
послуг, які збільшили свій дохід на
величину
,
у
свою чергу, збільшать витрати на
споживання на величину (
)
і т. д.
Наведений ланцюг перетворень витрат у доходи, а доходів у витрати відбувається у формі нескінченно спадної геометричної прогресії. Якщо скласти приріст доходу, утвореного на всіх етапах нескінченно спадної геометричної прогресії, то отримаємо загальний приріст доходу:
У
цьому рівнянні
— приріст автономних витрат, а сума
інших членів рівняння (
)
є сумою індуційованих витрат. На величину
індуційованих витрат загальний приріст
ВВП перевищує приріст автономних витрат.
Тому ефект мультиплікатора — це сума
індуційованих витрат.
Графічну інтерпретацію ефекту мультиплікатора можна подати за допомогою моделі кейнсіанський хрест
Ефект мультиплікатора
Згідно
з рис. початково рівноважний ВВП дорівнює
Y1.
Далі
припустимо, що внаслідок збільшення
автономних витрат на
величину
крива
запланованих сукупних витрат перемістилася
вгору з положення
E1
в положення E2.
Це спричинило зростання
ВВП від
Y1
до
Y2.
При цьому
,
а відношення
є
мультиплікатором витрат, який більше
одиниці.
Y2
є
новим рівноважним ВВП, оскільки
Із формули видно, що мультиплікатор витрат перебуває в прямій залежності від граничної схильності до споживання (с) і в оберненій від граничної схильності до заощаджень (1 – с = s). Тому :
.
Формула дає підстави зробити висновок, що мультиплікатор витрат залежить від рівня вилучень з економічного кругообігу. Мультиплікатор витрат, який визначається за формулами і , називається простим, оскільки він враховує лише один канал вилучень — заощадження. Але, як відомо, до вилучень з економічного кругообігу входять також податки та імпорт. Мультиплікатор витрат, який враховує всі вилучення (заощадження, податки, імпорт), називається складним.