25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.

Між запланованими автономними витратами і рівноважним ВВП існує не проста, а помножена залежність, яка вимірюється мультиплікатором витрат. Він показує, на скільки одиниць змінюється ВВП у разі зміни автономних витрат на одиницю. Щоб розкрити залежність між ВВП та автономними витратами, слід врахувати відмінність між автономними та індуційованими витратами у складі запланованих сукупних витрат. До автономних належать витрати, які не залежать від доходу; до індуційованих — витрати, що змінюються внаслідок зміни доходу.

Мультиплікатор витрат належать до ключових категорій макроекономічної теорії. Але щоб розкрити його зміст слід поперед­ньо розглянути зв’язок між рівноважним ВВП і окремими компонентами запланованих сукупних витрат.

В нашій спрощеній економіці рівноважним є ВВП, обсяг якого дорівнює сумі запланованих витрат на споживання та інвестування, тобто Y = C + I. У наведеному рівнянні окремі компоненти запланованих сукупних витрат мають неоднаковий зв’язок із рівноважним ВВП. Залежно від цього слід розрізняти витрати індуційовані та автономні. Індуційованими є витрати, які змінюються залежно від доходу, тобто ВВП. У рівнянні У = С + І індуційованими є витрати на споживання, зміна яких визначається так: До автономних відносяться такі витрати, які не залежать від доходу. У рівнянні Y = C + I до автономних витрат ми відносимо лише інвестиції (І). Проте в широкому контексті до автономних витрат, крім інвестицій, можуть входити також інші елементи сукупних витрат. Якщо автономні витрати позначити символом , то у нашому рівнянні . Спираючись на зазначені передумови, визначимо зміну рівноважного ВВП за допомогою формули, в якій зміна запланованих сукупних витрат є сумою зміни автономних та індуційованих витрат.

Розв'язавши рівняння відносно У, отримаємо:

Множник є мультиплікатором витрат. Позначимо його символом m_e і запишемо його формулу:

Отже, по-перше, мультиплікатор витрат — це число, на яке потрібно помножити зміну автономних витрат, щоб визначити зміну рівноважного ВВП. По-друге, мультиплікатор витрат відображує відношення між зміною рівноважного ВВП і зміною автономних витрат. Це можна записати так:

Виникає запитання — завдяки чому приріст автономних витрат спричиняє мультиплікативне (помножене) збільшення ВВП? Це пояснюється тим, що будь-яке збільшення автономних витрат породжує ланцюг індуційованих витрат, які створюють доходи адекватної величини. Так, на початковому етапі економічного кругообігу збільшення автономних витрат на величину створює дохід на таку саму величину . На другому етапі економічні суб'єкти, які збільшили свій дохід на величину , витратять його на споживання ( ). Далі виробники споживчих товарів та послуг, які збільшили свій дохід на величину , у свою чергу, збільшать витрати на споживання на величину ( ) і т. д.

Наведений ланцюг перетворень витрат у доходи, а доходів у витрати відбувається у формі нескінченно спадної геометричної прогресії. Якщо скласти приріст доходу, утвореного на всіх етапах нескінченно спадної геометричної прогресії, то отримаємо загальний приріст доходу:

У цьому рівнянні — приріст автономних витрат, а сума інших членів рівняння ( ) є сумою індуційованих витрат. На величину індуційованих витрат загальний приріст ВВП перевищує приріст автономних витрат. Тому ефект мультиплікатора — це сума індуційованих витрат.

Графічну інтерпретацію ефекту мультиплікатора можна подати за допомогою моделі кейнсіанський хрест

Ефект мультиплікатора

Згідно з рис. початково рівноважний ВВП дорівнює Y1. Далі припустимо, що внаслідок збільшення автономних витрат на величину крива запланованих сукупних витрат перемістилася вгору з положення E1 в положення E2. Це спричинило зростання ВВП від Y1 до Y2. При цьому , а відношення є мультиплікатором витрат, який більше одиниці. Y2 є новим рівноважним ВВП, оскільки

Із формули видно, що мультиплікатор витрат перебуває в прямій залежності від граничної схильності до споживання (с) і в оберненій від граничної схильності до заощаджень (1 – с = s). Тому :

.

Формула дає підстави зробити висновок, що мультиплікатор витрат залежить від рівня вилучень з економічного кругообігу. Мультиплікатор витрат, який визначається за формулами і , називається простим, оскільки він враховує лише один канал вилучень — заощадження. Але, як відомо, до вилучень з економічного кругообігу входять також податки та імпорт. Мультиплікатор витрат, який враховує всі вилучення (заощадження, податки, імпорт), називається складним.