
- •Лекція 1. Соціальне виховання і допомога у первісному суспільстві
- •1. Архаїчний період в історії соціальної роботи
- •2. Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища
- •3. Особливості соціального виховання на різних етапах первіснообщинного ладу
- •Лекція 2. Філантропічний період в історії соціальної роботи. Виникнення елементів соціальної педагогіки
- •1. Благодійність у державах Стародавнього Сходу
- •2. Соціальне виховання та суспільна опіка у Древній Греції та Древньому Римі
- •3. Релігійні вірування про виховання моральних якостей та благодійність
- •4. Зародження елементів соціальної педагогіки у творчості давньогрецьких та давньоримських мислителів. Висвітлення проблем соціальної допомоги
- •Лекція 3. Організація соціальної допомоги у середньовічному суспільстві
- •1. Християнська церква як перший соціальний інститут
- •2. Становлення і розвиток конфесійних теоретичних підходів до проблем допомоги і підтримки. Педагогічні ідеї християнських теологів
- •Лекція 4. Соціальна допомога у найдревніших слов’янських общинах та київській русі
- •1. Формування гуманістичних традицій у древніх слов’ян
- •2. Форми соціальної допомоги
- •3. Основні тенденції благодійності в Київській Русі. Княжа підтримка і захист
- •4. Церковно-монастирські форми опіки
- •5. Теоретичні аспекти соціальної роботи та їх висвітлення у творах письменників княжих часів
- •Лекція 5. Соціальна робота і соціально-педагогічні дослідження в україні в епоху відродження /друга половина хv-XVII ст./
- •1. Особливості соціальної роботи в період Українського Відродження
- •2. Філантропічні функції братств України та їх продовження у братських школах
- •3. Виховання гуманізму і милосердя як одне з основних завдань козацької педагогіки. Соціальна допомога у Запорізькій Січі
- •5. Педагогічна думка епохи Відродження про виховання доброчесностей та заклики до милосердя
- •Лекція 6. Становлення державної системи благодійності у західній европі та росії (з хvi до середини хviii ст.
- •1. Обгрунтування необхідності переходу до нової системи благодійності
- •2. Соціальна допомога у Західній Європі
- •3. Висвітлення проблем суспільної гармонії та державного виховання у соціально-педагогічній творчості
- •4. Церковно-державна благодійність у Росії
- •Лекція 7. Виникнення соціальної педагогіки як окремої галузі знань. Характеристика провідних концепцій соціалізації особистості
- •1. Розвиток провідних напрямів соціально-педагогічних досліджень хvііі-хіх ст.
- •2. Створення Джоном Локком першої світської системи виховання та концепції усунення бідності
- •3. Ідея вільного та природовідповідного виховання в творчості Жан-Жака Руссо
- •4. Соціально-педагогічна діяльність зі створення філантропічних навчально-виховних закладів (філантропіни Базедова, “Новий інститут” Оуена, виховне товариство дворянських дівчат Бецького)
- •5. Характеристика соціально-педагогічних експериментів й.Г. Песталоцці
- •6. Реалізація ф. Фребелем ідей соціалізації дитини в умовах дитячого саду
- •7. П. Наторп як засновник соціальної педагогіки. Історичні аспекти виникнення терміну
- •Лекція 8. Соціально-педагогічні дослідження в україні в кінці хviii- поч. XX ст.
- •1. Основні напрями соціально-педагогічних досліджень
- •2. Проблема щастя людини та гармонійного розвитку в творчості г.С. Сковороди. Висвітлення шляхів запобігання бідності
- •3. Т.Г. Шевченко про соціальне виховання
- •4. Соціально-педагогічні ідеї к.Д. Ушинського
- •5. М.І. Пирогов про необхідність зв’язку школи з життям
- •6. Філантропічна діяльність о. Духновича, х. Алчевської, м. Корфа
- •7. Соціально-педагогічні погляди с. Русової
- •Лекція 9. Основні тенденції розвитку благодійності у західній європі, росії та сша (з кінця хviii до поч. XX ст.)
- •1. Реформування системи опіки в епоху Просвітництва та розвитку нового суспільного устрою
- •2. Оформлення наукового етапу соціальної роботи у XIX ст.
- •3. Державна благодійність у Росії у другій половині хvііі – першій половині XIX ст.
- •Лекція 10. Соціальна допомога в україні в кн. XVIII- на поч. XX ст.
- •1. Суспільна опіка на територіях підросійської України
- •2. Соціальна допомога в Галичині (на західноукраїнських землях)
- •3. Приватна благодійність в Україні. Філантропічна діяльність Андрея Шептицького
- •Лекція 11. Розвиток соціальної педагогіки в період наукової революції XX ст.
- •1. Зарубіжні педагоги-реформатори поч. XX ст. Про громадянське виховання та вплив середовища на формування особистості
- •2. Втілення Янушем Корчаком соціально-педагогічних ідей у “Будинку сиріт”
- •3. Розвиток соціальної педагогіки в Росії в першій чверті XX ст.
- •4. Соціально-педагогічні ідеї а.С. Макаренка
- •5. В.О. Сухомлинський як соціальний педагог
- •Лекція 12. Розвиток системи соціальної допомоги у радянській україні
- •1. Аналіз системи соціального забезпечення в перше десятиріччя після встановлення Радянської влади в Україні
- •2. Завершення формування української радянської системи соціального захисту в 30-ті роки
- •3. Соціальна допомога в роки другої світової війни та повоєнний час
- •Лекція 13. Актуальні проблеми соціальної роботи та соціальної педагогіки на сучасному етапі
- •1. Розвиток соціальної роботи в незалежній Українській державі.
- •2. Аналіз предметної сфери соціальної роботи/соціальної педагогіки
- •3. Зарубіжний досвід організації соціальної та соціально-педагогічної роботи
- •4. Професійна підготовка соціальних працівників / соціальних педагогів в Україні
5. Педагогічна думка епохи Відродження про виховання доброчесностей та заклики до милосердя
Дві українські академії – Острозька та Києво-Могилянська виплекали у своїх стінах еліту рідного краю – видатних письменників, полемістів, друкарів, філософів, твори яких виховували молодь в дусі благочестя, патріотизму, гуманізму. Тим самим вони справили вплив на розвиток соціальної роботи в епоху Українського Відродження. Важливою подією, що сприяла розвитку педагогічної думки в Україні, став початок вітчизняного книгодрукування, основоположником якого є відомий просвітитель ХVI ст. І.Федоров (1510-1583 рр.). Він заснував у Львові першу в Україні типографію, у 1574 р. видав першу друковану східнослов’янську книгу “Азбука”. У 1578 р. випустив нове видання “Азбуки”. Це було зроблено в Острозі, де він заснував свою наступну типографію. Видана І.Федоровим навчальна література є неоціненним скарбом у розвитку педагогічної справи в Україні. Цими книгами він прагнув захистити дітей від вседозволеності батьків, закликав виховувати в милості, в розсудливості, в смиренності, в терпінні. У “Повчанні до сина” І.Федоров писав про необхідність виховання любові до людини, турботливого ставлення до сиріт і вбогих:
“Не сътвори насилие убогому, Понеж убог есть, И не стирай нищего во вратех, Яко судити будет господь кривду его. Не дотыкайся межей чужих И на поле сироти невступи, Понеже мститель их силен есть. Иже судити будет Противу тебе кривду их” (7, 257).
Першим серед українських діячів, хто створив світський твір про суть милосердя і звернувся до проблеми професійного жебрацтва, був Єпіфаній Славинецький. Він відомий як досвідчений педагог-практик, теоретик виховання. Закінчив Київську братську школу, у ній згодом працював, викладав грецьку і латинську мови. Вперше Є.Славинецький розглядає “людей церкви” (злидарів) не тільки як заступників перед Всевишнім, але й як ледарів, що спекулюють на добрих почуттях християн. Для того, щоб професійне жебрацтво не поширювалось, автор твору “Слово о милости и кии просящих достойни суть милости, кии же ни” запропонував молодим і здоровим надавати роботу й “иные рукоделия”, а для немічних і убогих організовувати “недужнопиталища”. Засоби на їх організацію повинні виділятись духовенством, а не контролюватись “царем и начальником и судьями мирскими”. Не повинно залишатись осторонь і суспільство, яке може надавати організовану допомогу через “братства милосердия”. В “братства” вступають добровільно і за своїми можливостями надають посильну допомогу. Одні - фінансують, інші - вислуховують нужденних, щоб вияснити потреби, треті – допомагають порадою. Велика увага відводилась превентивним заходам проти убогості. З цією метою повинні створюватись каси для тимчасово нужденних, де під заставу без процентів можна було отримати гроші, причому вдови і бідняки звільнялись від застави. Таким чином, на межі XVII-XVIII ст. з’являються перші проекти заміни мирської опіки на цивілізовані форми суспільної допомоги. Важливі ідеї з проблем прищеплення любові до ближнього висловлював Є.Славинецький. Він добре усвідомлював необхідність тісного зв’язку між розумовим, моральним і фізичним вихованням, надавав великого значення вихованню в дітей поваги і гуманного ставлення до всіх людей, дотриманню правил поведінки як в сім’ї, так і громадських місцях. У творі “Громадянство звичаїв дитячих” він рекомендував навчати дітей доброти не мати самолюбства, не підноситись вище за інших, завжди пам’ятати про доброчесність, ближньому служити і догоджати”( 5, 328). Чільне місце у розвитку соціально-педагогічних досліджень в Україні слід відвести випускнику Києво-братської колегії Симеону Полоцькому /1629-1680/. У 1664 р. він переїхав у Москву, був учителем дітей царя Олексія. Особливе місце при дворі царя дозволяло йому друкувати свої твори, обминаючи цензуру. Педагогічні погляди Полоцького формувались, з одного боку, під впливом народної педагогіки, практики роботи братських шкіл, з іншого – західноєвропейської педагогіки. Для соціальної педагогіки цінними є ідеї Полоцького про основну роль соціального середовища і виховання у формуванні поглядів дитини, про необхідність самовдосконалення особистості, про правильне виховання у сім’ї як умову формування доброчесної дитини, про громадянське виховання. У вихованні людини С.Полоцький виділяє три періоди: 1. Від народження до 7 років – період морального виховання. Батьки зобов’язані навчати дітей вимовляти чисті і добрі слова, говорити правду. 2. Від 7 до 14 років – період практичного навчання. У цей час необхідно навчати якомусь ремеслу, потрібному у житті. 3. Від 14 до 21 року – період розумового розвитку і громадянського виховання. Юнак, що розвивається розумово, починає осягати мудрість, навчається бути чесним громадянином. Найкращим превентивним заходом проти соціально неприйнятної поведінки, на думку Полоцького, є праця. Чимало значить правильне виховання у сім’ї. Де нема дружньої згоди, там страждають діти, адже вони не відчувають доброго прикладу життя і поведінки батьків. Педагогічні погляди Полоцького висвітлені у творах “Вечеря душевная”, “Вертоград многоцветный” та ін. С.Полоцький критикував недоліки сучасного йому суспільства: прагнення до наживи, дармоїдство. Останні його думки співзвучні з поглядами відомого українського полеміста Івана Вишенського, що був пропагандистом ідеї рівності всіх людей, доводив, що і бідний, і багатий мають від природи однакову будову тіла, дихають тим самим повітрям. Таким чином, поряд з поширенням ідей милосердя, доброзичливості, взаємодопомоги українські діячі дотримувалися думки про необхідність існування у світі соціальної гармонії, усунення соціальної нерівності, що є у кінцевому результаті метою соціальної роботи.