41. Проектування тимчасового електропостачання

Послідовність розрахунку електропостачання будівельного майданчика включає: визначення споживачів електроенергії, вибір джерел отримання електроенергії і розрахунок їх потужності, складання робочої схеми електропостачання будівельного майданчика.Основними споживачами електроенергії на будівельному майданчику є будівельні машини, механізми і установки, а також освітлення інветтарніх будівель і майданчика.

Сумарна потреба в електроенергії для будівельного майданчика визначається наступною формулою:

На виробничі потреби:

Q1=К1 , де

q1 – питома витрата води на виробничі потреби, л;

n1 – число виробничих споживачів в найбільш завантажену зміну;

Kf’ – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води (дорівнює 1,5);

K1 – коефіцієнт на невраховані витрати води (дорівнює 1,2);

t1 – кількість годин, на які дається норма витрат.

На господарчо-побутові потреби:

Q2=К1 + , де

q2 – питома витрата води на господарчо-побутові потреби, л;

n2 – число працюючих в найбільш завантажену зміну;

q2’ – витрата води на приймання душа одним працюючим, л;

n2’ – число працюючих, які користуються душем (40%);

t2 – тривалість використання душової установки (45 хвилин).

Споживачів електричної енергії на будівельному майданчику можна об'єднати в чотири групи: харчування силових установок (Р С); технологічні потреби (Р т); внутрішнє освітлення (Ро. в); зовнішнє освітлення (Ро. н).

Загальна потреба в електроенергії для будь-якої будівельної площадки (тобто величина необхідної електричної потужності) обчислюється на період її максимального споживання. Для тимчасового електропостачання застосовуються кільцева, тупикова чи змішана схема прокладки електричних мереж. Вихідні дані для вирішення задачі: календарний графік будівництва об'єкта, графіки роботи будівельних машин, перелік споживачів електроенергії, обсяги виконуваних робіт, умови освітлення фронту будівельних робіт, складів, тимчасових споруд та ін.

42. Побудування графіку руху робітників

На основі календарних і організаційно-технологічних моделей здійснюється ув'язування робіт генпідрядної і субпідрядних будівельних організацій, визначаються терміни надання фронту робіт суміжним будівельним організаціям або бригадам; раціонально розподіляється використання матеріальних (будівельні машини, матеріали, конструкції тощо) і людських ресурсів; організовується оперативне планування й оперативно-диспетчерське управління безпосередньо на будівельному майданчику.

Наразі згідно з чинними нормативами розробляються два основних види календарних моделей будівництва окремих будинків і споруджень: календарний графік виконання робіт по об'єкту або комплексний сітьовий графік. Як свідчить практика будівництва, календарний план виконання робіт найбільш раціонально застосовувати при будівництві типових чи відносно нескладних об'єктів; при будівництві нетипових та складних об'єктів або комплексів кращий ефект дає застосування комплексного сітьового графіка.

На підставі календарних планів (комплексних сітьових графіків) розробляються також графіки потреби в робочих кадрах, в основних будівельних машинах і графіки надходження на об'єкт будівельних конструкцій, деталей, напівфабрикатів, матеріалів, устаткування.

На першому етапі розрахунку умовно приймаємо, що всі роботи розпочинаються на першій захватці з нульової точки. Розрахунок матриці ведеться згори вниз.

Другий етап розрахунку – визначення можливості початку суміжної роботи для кожної захватки з урахуванням закінчення попередньої. Рахуємо різницю між закінченням роботи і початком наступної, ці числа записуємо у лівий нижній кут клітинки у дужках. Так формується початкова матриця

Третім етапом є остаточний розрахунок неритмічного потоку на основі уточнення початку роботи бригад на захватках з урахуванням знайдених

Техніко-економічні показники (ТЕП) — це система характеристик, що кількісно визначає функціонування та розвиток організації (підприємства, сукупності або частини їх). ТЕП у конкрет­них умовах цифрових значеннях:

відбивають цілі розвитку;

-характеризують окремі стратегії;

-допомагають досягти забалансованості стратегічного набору;

-встановлюють динамічну взаємодію між окремими розділами документів стратегічного типу (планів, проектів, програм) з поточними та оперативно-календарними планами;

-дозволяють встановлювати та контролювати конкретні завдання для виконавців;

-є базою для аналізу та оцінки рівня досягнення результату тощо.

43. Встановлення баштових кранів та забезпечення безпечної роботи, об’єкт без котловану.

Ба́шенный кра́н— поворотный кран стрелового типа со стрелой, закреплённой в верхней части вертикально расположенной башни. В машинном парке передвижных кранов их доля — порядка 18 %.

Устройство и принцип работы

Основное назначение башенного крана — обслуживать территорию строительных площадок зданий и сооружений, складов, полигонов, погрузка и разгрузка материалов с транспорта — при выполнении строительно-монтажных и погрузочно-разгрузочных работ.

При этом башенным краном производятся рабочие движения: изменение вылета, подъём стрелы, поворот и передвижение крана. Основные механизмы башенных кранов оснащены специальными устройствами безопасности, называемыми ограничителями, которыми оснащены: механизм подъёма груза, поворота крана, передвижения грузовой тележки и подъёма стрелы. Управление этими механизмами крана осуществляется крановщиком из кабины управления, которая, как правило, устанавливается в верхней части конструкции башни.

по назначению выделяют:

-Краны общего назначения: для гражданского и промышленного строительства

-Специальные краны: для промышленного строительства

-Высотные кранысамоподъёмные, ползучие и приставные краны

-Краны-погрузчики: для складов, баз и полигонов