21. Основні правила побудови сітьового графіка

Розглядають тільки правила побудови сітьових графіків типу "роботи-дуги" класу ПДЧ (простіші детерміновані часові).

Роботи в таких моделях зображують стрілками (суцільними чи пунктирними), а події - геометричними фігурами (коло, прямокут­ник, трикутник тощо). При цьому форма і розміри геометричних фігур, що зображують події, форма і довжина стрілок, що зобра­жують роботи, не суттєві. Вимоги до форми і розмірів елементів сітьо­вого графіка визначають лише з міркувань зручності практичного використання сітьової моделі.

Тривалість робіт чи інші їхні параметри зазначають під стрілкою, а найменування робіт - над стрілкою.

За наявності в сітьовому графіку очікування над стрілкою пишуть слово "очікування", під стрілкою – тривалість. Стрілки необхідно розташовувати за можливості горизонталь­но, без зайвих перетинань, зліва направо: кожна робота комплексу на сітьовому графіку має відповідати окремій дузі (стрілці). Одна робота не може об'єднувати понад дві події. При цьому з однієї події можуть виходити чи в одну подію можуть входити декілька робіт. У сітьових графіках не повинні повторюватись номери подій. До сітьового графіка не можна включати роботи, що мають однакові коди. У таких випадках у сітку вводять допоміжні події і фіктивні роботи (зв'язки). Це правило розглянуто при зображенні на сітьовому графіку окремих паралельних робіт. Сітьовий графік не повинен мати замкнутих контурів (циклів). Якщо такі контури виявлено при побудові сітьового графіка, то це свідчить про помилку у плануванні.

У сітці не можна допускати "тупиків", тобто подій, з яких не виходить жодна робота, а також "висячих" подій, до яких не вхо­дить жодна робота. Винятком є вихідна і завершальна події сітьового графіка. Наявність у сітці "висячих" подій чи "тупи­ків" свідчить або про помилку, або про те, що задану роботу вико­нувати нікому не доручено. У цьому випадку необхідно знайти вико­навця і включити роботи з "висячими" подіями у сітку.

Ніяка робота не може бути розпочата, поки не настане її початкова подія. Водночас її виконання - необхідна умова для настання події, що перебуває в її кінці. Якщо до події входить декілька робіт, то її вважають такою, що настала в момент завер­шення останньої з цих робіт.

22. Визначення загальних та вільних резервів часу.

Повний(загальний) резерв - максимальний час, на який можна відстро­чити початок чи збільшити тривалість роботи , не змінюючи директивний чи ранній (якщо директивний не задано) строк настання завершальної події сіткового графіка.

Повний резерв часу роботи дорівнює резерву часу найбільшого за тривалістю шляху, що проходить через цю роботу, тому викорис­тання його повністю на одній роботі анулює повні резерви часу всіх робіт, що лежать на цьому шляху. Величина повного резерву визначається різницею пізнього і раннього строків початку чи пізнього і раннього строків закінчення цієї роботи. Коли визначено строки настання подій, повний резерв часу робо­ти визначається як різниця пізнього строку настання кінцевої події і суми раннього строку настання початкової події і тривалості цієї роботи.

Вільний резерв часу - максимальний час, на який можли­во відкласти початок чи збільшити тривалість роботи за умови, що всі події сітки настають у свої ранні строки.

Використання вільного резерву на одній із робіт не змінює вели­чини вільних резервів часу решти робіт сітки. Вільний резерв часу роботи визначається як різниця між раннім строком початку безпосередньо наступних робіт і раннім строком закінчення даної роботи. Коли визначено строки настання подій, вільний резерв часу роботи визначається як різниця раннього строку настання кінцевої події і суми раннього настання події і тривалості цієї роботи. Вільні резерви часу завжди невід'ємні. Вони не залежать від директивних строків і мають місце, коли однією подією закінчу­ється не менше двох робіт.