208. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу.

Порушення договору тягне настання відповідальності сторін. Відповідальність може настати за невиконання будь-якої умови договору у вигляді сплати неустойки і відшкодування збитків. Так, покупець, якому передано товар неналежної якості, має право вимагати від покупця за своїм вибором:

а) пропорційного зменшення ціни;

б) безоплатного усунення недоліків в розумний строк;

в) відшкодування витрат на усунення недоліків;

г) замінити товар;

д) відмовитись від договору.

Покупець також відповідає за продаж некомплектного товару (покупець може вимагати доукомплектування товару; зменшення ціни або відмовитись від договору), без тари і упаковки, порушення асортименту (покупець може прийняти частину товару і відмовитись від решти; відмовитись від всього товару; вимагати заміни частини товару чи прийняти весь товар).

На покупця може бути покладена відповідальність за безпідставну відмову від оплати чи порушення строків оплати товару у вигляді неустойки.

209. Право покупця, який придбав товар неналежної якості.

Покупець, якому передано товар неналежної якості, має право вимагати від покупця за своїм вибором:

а) пропорційного зменшення ціни;

б) безоплатного усунення недоліків в розумний строк;

в) відшкодування витрат на усунення недоліків;

г) замінити товар;

д) відмовитись від договору.

Також, покупець має право заявити виробникові або продавцеві претензію з приводу недоліків проданої речі, які було виявлено протягом:

а) гарантійного строку чи строку придатності;

б) розумного строку, але в межах 2 років; а щодо нерухомого майна – протягом 3 років;

в) після спливу гарантійного строку чи строку придатності, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Позов (за ст.. 681 ЦК) з приводу недоліків проданого товару не пізніше від 1 року з дня виявлення недоліків або у межах гарантійного строку.

210. Захист прав споживачів в Україні.

В Україні питання захисту прав споживачів регулюється ЦКУ та ЗУ «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 року. За́хист прав споживачі́в в Україні  гарантований Конституцією контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт з боку держави та громадсько-суспільний рух на його підтримку.

Основні права споживачів (ст.. 4 ЗУ):

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.