35. Юридичні наслідки оголошення фізичної особи померлою

Судове рішення про оголошення фізичної особи померлою тягне за собою наслідки, аналогічні тим, які виникають у разі настання смерті особи. Разом з тим слід зважати і на те, що рішення суду про оголошення особи померлою засновується не на чітко встановленому юридичному факті смерті особи, а лише на його презумпції. Тому правові наслідки, встановлені коментованою статтею, слід розглядати як нестійкі, а такі, що в будь-який момент можуть бути змінені або скасовані у разі з’явлення особи. Юридичними наслідками вступу у силу рішення суду про оголошення особи померлою визнаються:1) відкриття спадщини і поява у спадкоємців такої особи за заповітом чи за законом права на прийняття спадщини або на відмову від її прийняття. Однак оскільки цією статтею регулюються не наслідки смерті, а наслідки оголошення особи померлою, щодо якої насправді не відомо, чи знаходиться вона в живих, законодавець прагне захистити права та інтереси особи у разі її з’явлення.З цією метою забороняється спадкоємцям особи, оголошеної померлою, відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, яке перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини. Вказаний п’ятирічний строк слід вираховувати з наступного дня після виникнення у них права власності на це майно, тобто після державної реєстрації свідоцтва право право на спадщину на нерухоме майно. Забезпечення виконання цієї норми здійснюється шляхом накладення нотаріусом на це майно заборони відчуження, що відбувається одночасно з видачею свідоцтва про право на спадщину. 2) припинення прав та обов’язків, в яких перебувала дана особа і які є невіддільними від неї (наприклад, припинення договорів доручення ,припинення шлюбу.)

36. Акти цивільного стану та їх значення в цивільному праві

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною осо­бою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її похо­дження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення від­повідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздат­ності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбав­лення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть. Державна реєстрація актів цивільного стану провадиться територіальними органами РАЦС, утвореними органами виконавчої влади. Акти цивільного стану стосовно громадян України, що проживають за кордоном, реєструються консульськими установами України. Державна реєстрація актів цивільного стану здійснюється шляхом виконання двох ідентичних екземплярів на бланку відповідної форми, куди включаються необхідні відо­мості про громадянина і про сам акт цивільного стану. На підставі вчиненого запису громадянам видається на руки посвідчення — документ, що засвідчує факт державної реєстрації акта цивільного стану. Бланки посвідчень є документами строгої звітності; кожен такий бланк має серію і номер. Зміни чи виправлення у записі акта цивільного стану вносяться органом РАЦС за заявою зацікавлених осіб, на підставі рішення суду чи на підставі рішень адміністративних органів, на підставі інших вчинених записів актів цивільного стану.