251. Елементи договірного зобов'язання підряду

Елементами зобов'язання, як і будь-якого цивільного правовід-ношення, є суб'єкти, об'єкт, зміст.

Субєкти: Сторонами договору є замовник і підрядник. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Обєкт: Істотною умовою договору є умова про предмет. Зі змісту ст. 837 ЦК України випливає, що предметом договору підряду є як сама робота (виготовлення, обробка, переробка, ремонт речі або виконання іншої роботи), так і її результат. Тому найважливішою характеристикою предмета є якість. Вимоги до якості роботи встановлено в ст. 857 ЦК: а) робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти — вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; б) виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; в) результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Зміст: Зміст договору підряду становить сукупність прав і обов'язків підрядника та замовника. Зокрема відповідному обов'язку однієї сторони кореспондує відповідне право іншої і навпаки.

261. Припинення договору доручення та його юридичні наслідки

Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення. 2. Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник. 3. Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник. Договір доручення може бути припинений внаслідок його повного виконання або до його виконання. Ст. 1009 ЦК регулює правові наслідки припинення договору доручення до його повного виконання сторонами. Якщо припинення сталося до повного виконання доручення повіреним, довіритель зобов'язаний: 1) відшкодувати фактичні витрати повіреного; 2) виплатити повіреному плату пропорційно виконаній ним роботі. Очевидно, існування таких обов'язків у довірителя має ставитися в залежність від того, чи покладені вони на довірителя умовами договору або законом. Справа в тому, що обов'язок довірителя оплатити витрати повіреного існує, якщо інше не встановлено договором доручення (пункт 2 ч. 2 ст. 1007 ЦК), а презумпція зобов'язання щодо оплати послуг повіреного може бути скасована домовленістю сторін (див. коментар до ст. 1002 ЦК). Повірений не має права вимагати від довірителя відшкодування фактичних витрат та оплати своїх послуг за період, відколи він дізнався або міг дізнатися про припинення договору доручення. 3. Договір доручення може бути припинений внаслідок односторонньої відмови від нього довірителя або повіреного (пункт 1 ч. 1 ст. 1008 ЦК). Загальним наслідком відмови є застосування положень ч. 1 ст. 1009 ЦК.