- •2.Економічні закони суспільного виробництва і закономірності розміщення продуктивних сил, їх об'єктивний характер
- •3. Основні закономірності розміщення продуктивних сил
- •5.Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.
- •7. Районоутворюючі фактори та принципи економічного районування.
- •8. Районний господарський комплекс та його галузева структура.
- •9. Форми територіальної організації виробництва економічних районів
- •Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.
- •11. Поняття регіону та регіональної економіки
- •12. Наукові основи формування регіонів і регіонального відтворювального процесу.
- •13. Сутність регіону. Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів.
- •14.Соціально-економічний потенціал регіону.
- •18. Територіальне розміщення і територіальна організація продуктивних сил.
- •19. Сутність державної регіональної економічної політики. Її основні напрями.
- •20. Об'єкти і суб'єкти регіональної економічної політики
- •22. Основні принципи державної регіональної економічної політики
- •24. Державні програми розвитку регіонів
- •Склад та структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону.
- •26. Основні види регіональних програм, їх класифікація за складом та ознаками
- •27. Територіальні прогнози економічного і соціального розвитку регіонів
- •28. . Поняття господарського комплексу
- •29. Основні показники, що характеризують економіку країни.
- •31. Зрушення в галузевій структурі народного господарства під впливом соціальної переорієнтації та науково-технічного прогресу.
- •32.Об’єктивний характер формування міжгалузевих комплексів
- •34. Місце України в світових сировинних і паливно-енергетичних ресурсах.
- •35. Характеристика природно-ресурсного потенціалу України та її регіонів
- •38. Міграція населення і її види: регіональні особливості і відмінності.
- •41. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві, його структура та особливості розвитку.
- •42. Розвиток і розміщення вугільної промисловості України.
- •44 Проблеми та перспективи розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості і забезпечення країни нафтопродуктами.
- •45 . Особливості розвитку газової промисловості
- •46 Роль електроенергетики в розвитку народного господарства та її сучасний стан.
- •47. Перспектива та можливості використання нетрадиційних джерел енергії.
- •48 Сучасний стан розвитку чорної металургії. Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств чорної металургії.
- •49. Сучасний стан кольорової металургії. Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств кольорової металургії..
- •50. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві та його структура.
- •51.Військово-промисловий комплекс(впк) і його місце в машинобудівному комплексі.
- •52. Чинники розвитку та розміщення хімічної промисловості.
- •53. Лісопромисловий комплекс. Сучасний стан та особливості розміщення лісозаготівельної, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості.
- •54.Галузева структура сільського господарства. Особливості розміщення та сучасний стан розвитку. Розміщення виробництва картоплі, овочів, ягід, фруктів і винограду.
- •55. Розміщення технічних культур та формування спеціалізованих апк: цукробурякового, льонопромислового, олійнопереробного, тютюнопромислового та ін.
- •56.Особливості формування і розміщення картоплепромислового, плодоовочево-консервного та виноградарсько-виноробного комплексу.
- •57. Особливості розміщення основних та спеціалізованих апк: молочнопромислового, м'ясопромислового і птахопромислового. Проблеми і перспективи розвитку.
- •58. Харчова промисловість як основна переробна ланка апк
- •59. Транспортний комплекс та зв'язок. Значення транспорту та зв'язку в народному господарстві.
- •61. Зв'язок як галузь народного господарства.
- •62. Будівельний комплекс України: структура, особливості розвитку та розміщення
- •63.Структура та особливості розміщення рекреаційних ресурсів в Україні.
- •64. Проблеми і перспективи розвитку підприємств легкої промисловості України.
- •65. Територіальні особливості розвитку різних регіонів і областей України. Депресивні території.
- •66.Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку економіки регіонів та шляхи їх вирішення.
- •67. Місце і спеціалізація економічних районів в системі територіального розподілу праці
- •68. Диференціація території по рівню і комплексністю розвитку продуктивних сил.
- •70. Міжнародний поділ праці, його суть і значення.
- •71. Передумови розвитку міжнародних економічних зв'язків.
- •73. Глобалізація і регіоналізація світового господарства.
- •74. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •75. Участь України у світових економічних об'єднаннях - Європейському Союзі, сот, єеп та інших регіональних об'єднаннях: переваги і проблеми.
- •76.Транзитні можливості України.
- •77. Проблеми і перспективи зростання експортного потенціалу України та її регіонів.
- •78.Основні фактори, що сприяють сталому розвитку продуктивних сил.
- •79. Зростання масштабів виробництва та його вплив на навколишнє середовище.
- •80. Науково-технічний прогрес і його вплив на територіальну і галузеву структуру продуктивних сил. Альтернативні джерела енергії.
- •81.Екосистеми та їх структура, види екосистем.
- •82. Принципи раціонального природокористування.
- •83. Екологічний моніторинг, його види та класифікація.
- •84. Державний екологічний моніторинг.
- •85. Поняття, завдання, об’єкти та принципи економічного механізму природокористування та охорони навколишнього середовища.
- •86. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об'єктів, ґрунтів і методи їх визначення.
- •87. Правове регулювання природоохоронної діяльності
- •88. Довгострокові державні програми охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.
- •89. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування.
- •90. Економічна та соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій
83. Екологічний моніторинг, його види та класифікація.
Моніторинг – це комплексна система спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, яка дає оцінку і прогнозує його зміни; розробляє обґрунтовані рекомендації для прийняття управлінських рішень. Залежно від призначення Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього середовища – це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об’єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану довкілля регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях. Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища – це спостереження спеціальних показників у цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об’єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення. Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього середовища – це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери в цілому. Цей моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях. Комплекс екологічного моніторингу має такі підсистеми: Геосферний моніторинг. Передбачає оцінку стану і прогнозування змін в літосфері, геофізсфері, геоморфосфері. Геохімічний моніторинг. Включає дослідження й інвентаризацію джерел забруднення, встановлення об’ємів викидів і скидів, вивчення хімічного складу повітря, опадів, ґрунтів, наземної і водної рослинності, поверхневих і підземних вод, донних відкладів та ін. Біологічний моніторинг. Основою його є вивчення стану рослинності за візуальними симптомами пошкодження листя, розвитку епіфічних лишайників на деревах, динаміки змін видів рослин і структури рослинних угруповань під впливом природних і антропогенних факторів. Екологічний моніторинг здійснюється на чотирьох рівнях: локальному - на території окремих об’єктів (підприємств), міст, ділянках ландшафтів.; регіональному – в межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів. Здебільшого він отримує дані про забруднення атмосфери і водойм від міських і промислових контрольних станцій; національному – на території країни в цілому моніторинг означає статистичну обробку та аналіз даних про забруднення навколишнього середовища від регіональних систем, зі штучних супутників землі та космічних орбітальних станцій.; глобальному – система моніторингу за всією земною кулею. Глобальні системи моніторингу навколишнього середовища використовуються для досліджень і охорони природи та здійснюються на основі міжнародних угод у цій сфері
