76.Транзитні можливості України.

Україна в системі міжнародних транспортно-комунікаційних зв'язків об'єктивно виходить за межі власних інтересів у зв'язку з її тяжінням до географічного центру Європи. Цей фактор і визначає пріоритети розвитку країни у напрямі більш тісної інтеграції з країнами Європейського Союзу (ЄС) та іншими країнами, зокрема СНД. Слід зазначити, що Україна має спільні кордони з шістьма країнами Європи та Російською Федерацією. Таким чином територія України є транстериторіальною зоною і характеризується високим коефіцієнтом транзитності. За цим коефіцієнтом Україна посідає перше місце в Європі. Рівень розвитку транспортної інфраструктури характеризує транзитні можливості країни, а їхня реалізація позитивно позначається на рентабельності ряду галузей економіки. Розташування України в центрі Європи сприяє конкурентноздатності її з сусідніми країнами такими як: Румунія, Білорусь, Російська Федерація.

Як свідчать дані статистики, показник рентабельності і в промисловості і в сільському господарстві є достатньо високим (у загальному понад 10 відсотків). Це підтверджує необхідність повною мірою використовувати транзитний потенціал, який сприятиме піднесенню української економіки і її інтеграції у світову економіку. Аналіз статистичних даних стверджує, що через територію України щорічно перевозиться понад 60 млн.т. транзитних вантажів (включаючи трубопровідний транспорт для перевозки рідких вантажів: нафта, газ, аміак тощо). Експертна оцінка потенційних можливостей нашої країни становить в межах 220 млн.т. транзитних вантажів і це є стратегічною перспективою для її розвитку.

Новий напрямок розвитку транзитних транспортно-розподільчих функцій України пов'язаний з формуванням Чорноморського економічного співтовариства (ЧЕС) - регіональної інтеграції, яка охоплює 11 причорноморських та сусідніх з ними держав. В перспективі Україна має транзитні можливості транспортувати до Європи енергоносії (нафту, газ) з країн Перської затоки, країн Прикаспійського регіону та газ з Ірану. Транзитний потенціал України посилюють поромні переправи. З них дві сьогодні функціонують Іллічівськ - Варна (Болгарія) і Крим- Кавказ. Третя переправа через Дунай, між Орлівкою (Україна) та Ісакіа (Румунія) буде у скорому майбутньому. Коли глянути на карту України, вона пронизана потужними міжнародними транзитними й експортно-імпортними вантажопотоками. Серед них найбільший вантажопотік Захід-Схід, що з'єднує країни Європи з Російською Федерацією та Закавказьким регіоном. У межах України він розпочинається двома напрямами: Любомль - Ковель - Рівне - Шепетівка - Козятин і Мостиська - Львів- Тернопіль - Жмеринка - Козятин, через Шевченко - Знам'янку -Дніпропетровськ - Синельникове - Донецьк і виходить кількома напрямами до кордону з Росією. Ця магістраль є найкоротшим залізничним шляхом із Центральної та Східної Європи на Північний Кавказ і Закавказзя, а з комбінованими перевезеннями (використанню різних видів транспорту) - також і до Казахстану та Середньої Азії. За цим напрямом транзитні вантажі становлять: нафта і нафтопродукти, різноманітний сортимент металу, хімічні продукти, бавовна тощо.

Значна частина вантажопотоків спрямована до портових комплексів України, зокрема портів: Одеса, Іллічівськ, Південний, які є базою транспортних зв'язків з Північчю і Півднем, що з'єднують Росією та інші країни СНД із Середземномор'ям та Світовим океаном. Магістральні залізниці, які обслуговують цей напрям, поєднані з Одеським транспортним вузлом двома шляхами: Котовськ - Жмеринка і далі на Львів і Київ; Котовськ - Помічна - Знам'янка в північно-східні регіони України.

До Миколаївського та Херсонського водних портів сходяться переважно транзитні та експортні вантажі, переважно хімічні продукти, мінеральні добрива, будівельні матеріали. Подібні вантажі переробляють і дунайські порти - Рені, Ізмаїл, Усть-Дунайськ, що зв'язують систему водних шляхів з Чорноморським та Середземноморським басейном.