- •2.Економічні закони суспільного виробництва і закономірності розміщення продуктивних сил, їх об'єктивний характер
- •3. Основні закономірності розміщення продуктивних сил
- •5.Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.
- •7. Районоутворюючі фактори та принципи економічного районування.
- •8. Районний господарський комплекс та його галузева структура.
- •9. Форми територіальної організації виробництва економічних районів
- •Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.
- •11. Поняття регіону та регіональної економіки
- •12. Наукові основи формування регіонів і регіонального відтворювального процесу.
- •13. Сутність регіону. Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів.
- •14.Соціально-економічний потенціал регіону.
- •18. Територіальне розміщення і територіальна організація продуктивних сил.
- •19. Сутність державної регіональної економічної політики. Її основні напрями.
- •20. Об'єкти і суб'єкти регіональної економічної політики
- •22. Основні принципи державної регіональної економічної політики
- •24. Державні програми розвитку регіонів
- •Склад та структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону.
- •26. Основні види регіональних програм, їх класифікація за складом та ознаками
- •27. Територіальні прогнози економічного і соціального розвитку регіонів
- •28. . Поняття господарського комплексу
- •29. Основні показники, що характеризують економіку країни.
- •31. Зрушення в галузевій структурі народного господарства під впливом соціальної переорієнтації та науково-технічного прогресу.
- •32.Об’єктивний характер формування міжгалузевих комплексів
- •34. Місце України в світових сировинних і паливно-енергетичних ресурсах.
- •35. Характеристика природно-ресурсного потенціалу України та її регіонів
- •38. Міграція населення і її види: регіональні особливості і відмінності.
- •41. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві, його структура та особливості розвитку.
- •42. Розвиток і розміщення вугільної промисловості України.
- •44 Проблеми та перспективи розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості і забезпечення країни нафтопродуктами.
- •45 . Особливості розвитку газової промисловості
- •46 Роль електроенергетики в розвитку народного господарства та її сучасний стан.
- •47. Перспектива та можливості використання нетрадиційних джерел енергії.
- •48 Сучасний стан розвитку чорної металургії. Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств чорної металургії.
- •49. Сучасний стан кольорової металургії. Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств кольорової металургії..
- •50. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві та його структура.
- •51.Військово-промисловий комплекс(впк) і його місце в машинобудівному комплексі.
- •52. Чинники розвитку та розміщення хімічної промисловості.
- •53. Лісопромисловий комплекс. Сучасний стан та особливості розміщення лісозаготівельної, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості.
- •54.Галузева структура сільського господарства. Особливості розміщення та сучасний стан розвитку. Розміщення виробництва картоплі, овочів, ягід, фруктів і винограду.
- •55. Розміщення технічних культур та формування спеціалізованих апк: цукробурякового, льонопромислового, олійнопереробного, тютюнопромислового та ін.
- •56.Особливості формування і розміщення картоплепромислового, плодоовочево-консервного та виноградарсько-виноробного комплексу.
- •57. Особливості розміщення основних та спеціалізованих апк: молочнопромислового, м'ясопромислового і птахопромислового. Проблеми і перспективи розвитку.
- •58. Харчова промисловість як основна переробна ланка апк
- •59. Транспортний комплекс та зв'язок. Значення транспорту та зв'язку в народному господарстві.
- •61. Зв'язок як галузь народного господарства.
- •62. Будівельний комплекс України: структура, особливості розвитку та розміщення
- •63.Структура та особливості розміщення рекреаційних ресурсів в Україні.
- •64. Проблеми і перспективи розвитку підприємств легкої промисловості України.
- •65. Територіальні особливості розвитку різних регіонів і областей України. Депресивні території.
- •66.Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку економіки регіонів та шляхи їх вирішення.
- •67. Місце і спеціалізація економічних районів в системі територіального розподілу праці
- •68. Диференціація території по рівню і комплексністю розвитку продуктивних сил.
- •70. Міжнародний поділ праці, його суть і значення.
- •71. Передумови розвитку міжнародних економічних зв'язків.
- •73. Глобалізація і регіоналізація світового господарства.
- •74. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •75. Участь України у світових економічних об'єднаннях - Європейському Союзі, сот, єеп та інших регіональних об'єднаннях: переваги і проблеми.
- •76.Транзитні можливості України.
- •77. Проблеми і перспективи зростання експортного потенціалу України та її регіонів.
- •78.Основні фактори, що сприяють сталому розвитку продуктивних сил.
- •79. Зростання масштабів виробництва та його вплив на навколишнє середовище.
- •80. Науково-технічний прогрес і його вплив на територіальну і галузеву структуру продуктивних сил. Альтернативні джерела енергії.
- •81.Екосистеми та їх структура, види екосистем.
- •82. Принципи раціонального природокористування.
- •83. Екологічний моніторинг, його види та класифікація.
- •84. Державний екологічний моніторинг.
- •85. Поняття, завдання, об’єкти та принципи економічного механізму природокористування та охорони навколишнього середовища.
- •86. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об'єктів, ґрунтів і методи їх визначення.
- •87. Правове регулювання природоохоронної діяльності
- •88. Довгострокові державні програми охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.
- •89. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування.
- •90. Економічна та соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій
73. Глобалізація і регіоналізація світового господарства.
Типовою тенденцією розвитку міжнародних економічних відносин на початку ХХІ ст. є інтернаціоналізація, важливим виявом якої є як глобалізація, так і регіоналізм. Поглиблення та розширення інтеграційних процесів потребують прийняття відповідних національних та міжнародних нормативних актів, створення спеціалізованих організацій, установлення максимально надійних виробничо-збутових ліній між країнами, усунення перешкод міжнародній торгівлі. У реальному житті це набуває ознак глобалізації та регіоналізації. Сутністю цих процесів є створення з участю як людства в цілому, так і населення регіонів планети структурно-функціональних систем відповідно до певних цілей та організаційно-ієрархічних критеріїв. Глобалізація — це процес поступового утворення універсального світового середовища ринкової діяльності завдяки зниженню та скасуванню країнами тарифних та нетарифних регуляторів зовнішньої торгівлі, лібералізації руху факторів виробництва та розвитку транснаціональних господарських структур. Глобалізація економічного життя, згідно з закономірностями міжнародного поділу праці та завдяки розширенню національної спеціалізації, має об’єктивними наслідками збільшення сукупного світового виробництва та зростання ефективності господарських механізмів, які стають об’єктами інтеграції. Це можна пояснити тим, що фізичне розширення господарського простору дає змогу оптимізувати процеси відтворення, краще використати наявні економічні ресурси.
Регіоналізація (розвитку продуктивних сил) визначається нами як об’єктивна тенденція все більшо-го орієнтування процесів економічного відтворення, а та-кож обсягів, характеру та територіально-господарських пропорцій суспільного виробництва відповідно до регіональних передумов розвитку та суспільно-еко-номічних потреб соціумів регіонального рівня.
74. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД)— діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Державне регулювання ЗЕД— це система заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, покликаних удосконалити ЗЕД в інтересах національної економіки. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає створення певних умов та механізмів для ефективного розвитку відносин суб'єктів господарювання в різних країнах. Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:
захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;
створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;
заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з Законом України «Про зовнішньоеконмічну діяльність» та іншими законами України.