50. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві та його структура.

Велике значення машинобудування в народногосподарському комплексі визначається тим, що воно виробляє знаряддя праці як для галузей, що виготовляють засоби виробництва (робочі машини і апарати, верстати, технологічне і силове устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, технічні засоби автоматики тощо), так і для галузей, які виробляють предмети споживання (машини для сільського господарства, технологічне устаткування для легкої і харчової промисловості і т. п.), а також самі предмети споживання (легкові автомобілі, побутову техніку, телевізори, радіоприймачі, відеотехніку, годинники тощо).

Структура машинобудування дуже складна, у склад цієї галузі входять як самостійні галузі, так і як важке, енергетичне і транспортне машинобудування; електротехнічна промисловість; хімічне і нафтове машинобудування; верстатобудування і інструментальна промисловість; приладобудування; тракторне і сільськогосподарське машинобудування; машинобудування для легкої і харчової в промисловості й т.д., і безліч спеціалізованих підгалузей і виробництв.

51.Військово-промисловий комплекс(впк) і його місце в машинобудівному комплексі.

Україна успадкувала від колишнього СРСР значний військово-промисловий комплекс (ВПК). До України відійшла майже третина колишнього союзного ВПК. Власне оборонна промисловість України представлена 700 підприємствами.

Розміщення окремих галузей ОПК, як і машинобудування залежить від характеру виробництва, Його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі, показників витрат сировини, енергії, устаткування з розрахунку на випуск одиниці продукції. Залежно від дії цих чинників галузі територіально об'єднуються в такі групи:

• радіотехніка, робототехніка, електроніка, конвеєро-, приладобудування іта ін. Підприємства цих галузей розташовуються в промислових центрах, де є кваліфіковані кадри, науково-дослідні інститути відповідного профілю, виробнича і невиробнича інфраструктура;

• авто-, двигунообудування. Заводи цих галузей знаходяться в машинобудівних центрах, де є кваліфіковані кадри, а також виробляються метал та енергія;

У Миколаєві, Херсоні, Києві, Керчі розвинуте суднобудування; У Києві і Харкові — літакобудування; електротехнічне машинобудування розвивається в Харкові

До центрів приладобудування, які випускають електронну техніку, електровимірювальні та інші прилади, належать Київ, Харків, Львів, Суми, Дніпропетровськ, Одеса та інші великі міста

Отже, серед численних підприємств військово-промислового комплексу пріоритетними можуть бути ті, які здатні своєю продукцією підтримувати безпеку держави, конкурентоспроможні на світовому ринку.

52. Чинники розвитку та розміщення хімічної промисловості.

Хіміко-лісовий комплекс охоплює галузі промисловості, що продукують сировину і конструкційні матеріали. Найважливішою галуззю у цьому комплексі є хімічна промисловість, яка забезпечують народне господарство мінеральними добривами, содою, фарбами, паливно-мастильними продуктами, пластмасами, синтетичними волокнами, та багатьма іншими видами сировини й матеріалів. Особливістю хімічної промисловості є здатність забезпечити народне господарство матеріалами з наперед визначеними властивостями, поліпшеної якості і в необхідній кількості. Обгрунтування розміщення конкретних хімічних виробництв пов’язане з урахуванням факторів, що випливають із структури витрат на одержання і споживання хімічної продукції. Це передусім:

– сировинний фактор (частка сировини і матеріалів в 1 т готового продукту);

– енергетичний фактор (витрати палива в умовних тоннах на одну тонну готового продукту);

– водний фактор (розміри водоспоживання і кількості стічних вод, які потребують очищення);

– трудовий фактор (виділення виробництв з високими затратами живої праці на одиницю готової продукції);

– споживчий фактор (наявність споживача готової продукції).

Сировинна база хімічної промисловості включає корисні копалини, сільськогосподарську сировину, вторинні продукти промислової переробки, синтетичні хімічні матеріали, повітря, воду, що обумовлює спеціальний, економічний аналіз при обгрунтуванні виробу джерел сировини.

Склад сировинної бази України для хімічної промисловості є наступний: родовища самородної сірки (Прикарпаття); родовища калійних солей (Донбас, Закарпаття, Прикарпаття, Причорноморя, Крим);

запаси каоліну, вогнетривких глін, вапняків, доломітів, графіту, інших нерудних копалин; вугілля, горючі гази, нафта.