- •2.Економічні закони суспільного виробництва і закономірності розміщення продуктивних сил, їх об'єктивний характер
- •3. Основні закономірності розміщення продуктивних сил
- •5.Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.
- •7. Районоутворюючі фактори та принципи економічного районування.
- •8. Районний господарський комплекс та його галузева структура.
- •9. Форми територіальної організації виробництва економічних районів
- •Вплив науково-технічного прогресу на розміщення продуктивних сил і формування економіки регіону.
- •11. Поняття регіону та регіональної економіки
- •12. Наукові основи формування регіонів і регіонального відтворювального процесу.
- •13. Сутність регіону. Спеціалізація і комплексний розвиток регіонів.
- •14.Соціально-економічний потенціал регіону.
- •18. Територіальне розміщення і територіальна організація продуктивних сил.
- •19. Сутність державної регіональної економічної політики. Її основні напрями.
- •20. Об'єкти і суб'єкти регіональної економічної політики
- •22. Основні принципи державної регіональної економічної політики
- •24. Державні програми розвитку регіонів
- •Склад та структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону.
- •26. Основні види регіональних програм, їх класифікація за складом та ознаками
- •27. Територіальні прогнози економічного і соціального розвитку регіонів
- •28. . Поняття господарського комплексу
- •29. Основні показники, що характеризують економіку країни.
- •31. Зрушення в галузевій структурі народного господарства під впливом соціальної переорієнтації та науково-технічного прогресу.
- •32.Об’єктивний характер формування міжгалузевих комплексів
- •34. Місце України в світових сировинних і паливно-енергетичних ресурсах.
- •35. Характеристика природно-ресурсного потенціалу України та її регіонів
- •38. Міграція населення і її види: регіональні особливості і відмінності.
- •41. Роль паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві, його структура та особливості розвитку.
- •42. Розвиток і розміщення вугільної промисловості України.
- •44 Проблеми та перспективи розвитку нафтової та нафтопереробної промисловості і забезпечення країни нафтопродуктами.
- •45 . Особливості розвитку газової промисловості
- •46 Роль електроенергетики в розвитку народного господарства та її сучасний стан.
- •47. Перспектива та можливості використання нетрадиційних джерел енергії.
- •48 Сучасний стан розвитку чорної металургії. Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств чорної металургії.
- •49. Сучасний стан кольорової металургії. Охорона навколишнього середовища і здоров'я населення в районах розміщення підприємств кольорової металургії..
- •50. Роль машинобудівного комплексу в народному господарстві та його структура.
- •51.Військово-промисловий комплекс(впк) і його місце в машинобудівному комплексі.
- •52. Чинники розвитку та розміщення хімічної промисловості.
- •53. Лісопромисловий комплекс. Сучасний стан та особливості розміщення лісозаготівельної, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості.
- •54.Галузева структура сільського господарства. Особливості розміщення та сучасний стан розвитку. Розміщення виробництва картоплі, овочів, ягід, фруктів і винограду.
- •55. Розміщення технічних культур та формування спеціалізованих апк: цукробурякового, льонопромислового, олійнопереробного, тютюнопромислового та ін.
- •56.Особливості формування і розміщення картоплепромислового, плодоовочево-консервного та виноградарсько-виноробного комплексу.
- •57. Особливості розміщення основних та спеціалізованих апк: молочнопромислового, м'ясопромислового і птахопромислового. Проблеми і перспективи розвитку.
- •58. Харчова промисловість як основна переробна ланка апк
- •59. Транспортний комплекс та зв'язок. Значення транспорту та зв'язку в народному господарстві.
- •61. Зв'язок як галузь народного господарства.
- •62. Будівельний комплекс України: структура, особливості розвитку та розміщення
- •63.Структура та особливості розміщення рекреаційних ресурсів в Україні.
- •64. Проблеми і перспективи розвитку підприємств легкої промисловості України.
- •65. Територіальні особливості розвитку різних регіонів і областей України. Депресивні території.
- •66.Соціально-економічні і екологічні проблеми розвитку економіки регіонів та шляхи їх вирішення.
- •67. Місце і спеціалізація економічних районів в системі територіального розподілу праці
- •68. Диференціація території по рівню і комплексністю розвитку продуктивних сил.
- •70. Міжнародний поділ праці, його суть і значення.
- •71. Передумови розвитку міжнародних економічних зв'язків.
- •73. Глобалізація і регіоналізація світового господарства.
- •74. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •75. Участь України у світових економічних об'єднаннях - Європейському Союзі, сот, єеп та інших регіональних об'єднаннях: переваги і проблеми.
- •76.Транзитні можливості України.
- •77. Проблеми і перспективи зростання експортного потенціалу України та її регіонів.
- •78.Основні фактори, що сприяють сталому розвитку продуктивних сил.
- •79. Зростання масштабів виробництва та його вплив на навколишнє середовище.
- •80. Науково-технічний прогрес і його вплив на територіальну і галузеву структуру продуктивних сил. Альтернативні джерела енергії.
- •81.Екосистеми та їх структура, види екосистем.
- •82. Принципи раціонального природокористування.
- •83. Екологічний моніторинг, його види та класифікація.
- •84. Державний екологічний моніторинг.
- •85. Поняття, завдання, об’єкти та принципи економічного механізму природокористування та охорони навколишнього середовища.
- •86. Економічні збитки від забруднення атмосфери, водних об'єктів, ґрунтів і методи їх визначення.
- •87. Правове регулювання природоохоронної діяльності
- •88. Довгострокові державні програми охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.
- •89. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування.
- •90. Економічна та соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій
46 Роль електроенергетики в розвитку народного господарства та її сучасний стан.
Електроенергетика впливає не тільки на розвиток господарства, а й на територіальну організацію продуктивних сил. Будівництво потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддаленості районів споживання Розвиток електронного транспорту розширює територіальні межі цієї галузі промисловості. Достатня кількість електроенергії притягує до собі виробництво електросталі. алюмінію та інших кольорових металів, у яких частка паливно-енергетичних витрат у собівартості готової продукції значно більша порівняно з традиційними галузями промисловості. У ряді районів України (Донбас, Придніпров'я) електроенергетика визначає виробничу спеціалізацію їх, є основою формування територіально-виробничих комплексів. У розвитку й розміщенні електроенергетики в Україні визначальними є принципи: концентрації виробництва електроенергії шляхом будівництва великих районних електростанцій, які використовують дешеве паливо й гідроенергоресурси; комбінування виробництва електроенергії і тепла з метою теплопостачання міст та індустріальних центрів; широкого освоєння гідроенергоресурсів з урахуванням комплексного розв'язання завдань електроенергетики, транспорту, водопостачання, іригації та рибництва; випереджального розвитку атомної енергетики, особливо в районах з напруженим паливно-енергетичним балансом. Розміщення електроенергетики залежить переважно від наявності паливно-енергетичних ресурсів і споживачів електроенергії. Нині майже третина електроенергії виробляється в районах споживання і понад 2/3 -у районах її виробництва. Поки що місце для будівництва ДРЕС вибирають, враховуючи зручність транспортування палива й електроенергії та екологічну обстановку. Якщо вчені розробляють високоефективні методи транспортування електроенергії на великі відстані, те ДРЕС будуватимуться переважно в східних районах України
47. Перспектива та можливості використання нетрадиційних джерел енергії.
Альтернативні джерела енергії - відновлювані джерела енергії, до яких належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси та ін.
Енергетична стратегія України визначає такі перспективні напрямки розвитку альтернативних та відновлювальних джерел енергії: біоенергетика, видобуток та утилізація шахтного метану, використання вторинних енергетичних ресурсів, вітрової і сонячної енергії, теплової енергії довкілля, освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих річок України
В останні десятиліття розпочато спорудження альтернативних еклктростанцій, які не завдають шкоди навколишньому середовищу. Вже широко використовується вітрова енергетика. Достатньо потужні вітрові електростанції збудовані на морських узбережжях:Новоазовська,Чорноморська, Донузлавська, Асканійська.Районне значення можуть мати сонячні та геотермальні(що використовують внутрішнє тепло Землі) електростанції.
Для вироблення і втілення в життя національної стратегії розвитку альтернативної енергетики в Україні є все: сировина, досвід, технічні і технологічні напрацювання, підготовка відповідних кваліфікованих кадрів у системі вищої освіти. Справа залишається за наданням галузі ефективної державної підтримки, що дозволить привернути так необхідні енергетиці інвестиції.