24. Державні програми розвитку регіонів

. Державна політика регіонального розвитку грунтується на таких принципах:

- децентралізація, послідовне передавання прав і обов'язків у сфері регулювання регіонального розвитку місцевим органам управління та самоврядування;

- концентрація зусиль центральних органів на вирішенні завдань національного масштабу, а також гострих проблем, як правило, у великих регіонах;

- диференційований державний вплив на розвиток окремих регіонів країни у вирішенні економічних, соціальних, екологічних, науково-технічних та інших проблем регіонів;

Методи і принципи управління мають використовуватись у державній політиці регіонального розвитку комплексно. З розвитком ринкових відносин, децентралізації управління переважного значення набувають економічні та соціально-психологічні методи.

Основною формою реалізації державної політики регіонального розвитку стають національні програми вирішення комплексних проблем великих територій. Розробка та реалізація їх фінансуються з державного і місцевих бюджетів, а також з інших джерел. Регіонально орієнтовані державні програми мають узгоджуватися за термінами, заходами та ресурсами з програмами зайнятості, науково-технічними, екологічними та іншими державними і місцевими програмами.

Керованість процесу розм і розвитку п/с Укр та її регіонів забезпечується шляхом проведення відповідної промислової, аграрної, структурної, інвестиційної, фінансово-кредитної та соціальної політики органами державного упр-ня та місцевого самоврядування. ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” виконавчим органами сільських,селищних і міських рад надаються широкі повноваження у сфері ек-го та соц-го розвитку

25. Склад та структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону.

Регіональна програма - це комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку регіону, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів місцевого бюджету та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.

Склад і структура комплексної програми соціально-економічного розвитку регіону є перелік розділів, які відображають змістовну і функціональну характеристики прийнятого до реалізації програмного проекту, зокрема:

• аналіз і оцінка соціально-економічної ситуації регіону;

• оцінка природних ресурсів і стану навколишнього середовища;

• стан демографічної ситуації та ринку праці в регіоні;

• концепція соціально-економічного розвитку регіону;

• основні цільові підпрограми, які можуть формуватися за цільовою, функціональною і проблемною ознакою.

26. Основні види регіональних програм, їх класифікація за складом та ознаками

Розрізняють такі види регіональних програм: міждержавні, державні, власне регіональні та комплексні.

Регіональні програми формуються і реалізуються на рівні областей, районів, міст і витікають з загальнодержавних і територіальних інтересів.

Міждержавна програма покликана створити умови для підвищення глобальної конкурентоспроможності економіки держав, трансформувати її в соціально орієнтовану економіку знань.

Державна програма — комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямованих на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням.

Основними завданнями заходів регіональної програми є: зниження рівня монополізації та розвиток конкуренції на товарних ринках; захист інтересів підприємців та споживачів від монопольної діяльності, запобігання й обмеження; створення необхідної маси горизонтальних ринкових зв’язків між суб’єктами господарювання для забезпечення саморегульованих механізмів розвитку економіки; зменшення залежності суб’єктів господарювання від державних управлінських структур.

Комплексна програма - система ув'язаних між собою за змістом, термінами, ресурсами і місця проведення заходів, дій, спрямованих на досягнення єдиної мети, рішення загальної проблеми. У комплексній програмі представлені цілі програми, шляхи і засоби розв'язання програмної проблеми.

3.Класифікація регіональних програм за складом та за ознаками.

Класифікація регіональних програм здійснюється за такими основними ознаками: за рівнем, складом, сферою впливу та реалізації; за характером і специфікою проблем і цілей; за термінами виконання.

За рівнем, складом, сферою впливу та реалізації виділяють такі програми: міждержавні, державні, міжгалузеві, галузеві, міжрегіональні, регіональні, локальні.

За характером і специфікою проблем і цілей розрізняють програми:

• соціально-економічні, спрямовані на вирішення проблем розвитку й удосконалення способу життя, підвищення матеріального й культурного рівня населення, поліпшення виробничих і соціальних умов праці та відпочинку, зростання масштабів та ефективності функціонування суспільного сектору і т. п.

• Виробничі, орієнтовані на збільшення виробництва певних видів продукції (робіт, послуг), розвиток прогресивних виробництв, підвищення якісних характеристик продукції, зростання ефективності використання ресурсів.

• Науково-технічні, націлені на розвиток наукових досліджень, вирішення проблем розробки та впровадження в практику новітньої техніки і технології.

• Екологічні, спрямовані на ресурсозбереження, здійснення природоохоронних і природоперетворювальних проектів.

• Інституціональні, орієнтовані на вдосконалення організації управління господарськими системами, трансформацію відносин власності.

• Регіональні, націлені на господарське освоєння нових районів, перетворення структури економіки сформованих соціально-економічних комплексів регіонів.

За термінами виконання програми поділяють на: довгострокові (розраховані на період 5—10 років); середньострокові (1—5 років); і короткострокові (до 1 року). Ця класифікація зумовлена характером цілей, на досягнення яких спрямовано програму. Довгострокові програми спрямовано на досягнення стратегічних цілей. Як правило, досягнення стратегічної цілі — це тривалий процес, пов’язаний із суттєвими структурними зрушеннями в еко- номіці, які через інерційність економіки не можна здійснити швидко. Середньострокові програми розв’язують тактичні завдання. Короткострокові програми спрямовані на вирішення поточних проблем (оперативних цілей).