12. Метафізика Аристотеля. Проект ідеальної держави.

Аристотель народився, ймовірно, в 384 році до н.е. в Стагире у Фракії. У віці 18 років Аристотель приїхав до Афін і став учнем Платона. Він залишався в Академії близько 20 років, аж до смерті Платона в 347 році до н.е. Філософію Арістотель ділить на три галузі:1. Теоретичну – про буття, називаючи її "першою філософією", наукою про перші причини та начала. Метою її є знання заради знання.2. Практичну – про діяльність людини. Метою практичної філософії є знання заради діяльності. 3. Поетичну, або творчу, метою якої є знання заради творчості.

Теоретичну філософію Арістотель називає також "метафізикою" і основні її положення висвітлює в головній своїй філософській праці "Метафізика".Для розуміння всього існуючого слід виділити, на думку Арістотеля, чотири причини існування речей. 1. Матеріальна причина, або матерія. Тобто те, з чого виникають речі. Такими, наприклад, є мідь для статуї, срібло для чаші, глина для горщика. 2. Формальна причина, або форма. Кожна річ є оформленою матерією. Форма становить "сутність" буття. Вона перетворює пасивну матерію і робить річ саме цією річчю. Поняття форми в Арістотеля як начала речей близьке платонівському поняттю ідей як моделі речей.3. Рушійна причина. Це – джерело, звідки бере початок рух. Так, людина, що дала пораду, є причиною, батько є причиною дитини. 4. Кінцева причина, або мета. Кінцеву причину Арістотель розуміє як "те, заради чого" відбуваються всі природні явища, всі зміни. Кожне явище природи немовби має в собі первісну внутрішню мету свого розвитку (ентелехію). Наприклад, здоров'я – мета прогулянки.Завдяки сумісній дії всіх чотирьох причин й існують речі, що містять свої начала в самих собі. Свої роздуми Арістотель ілюструє таким порівнянням: архітектор, що будує будинок, і саме мистецтво архітектора – це рушійна причина; план – це форма; будівельний матеріал – матерія; закінчений будинок – мета. Арістотель розглядає матерію і форму в їх єдності взаємозв'язку. При цьому форма – активна, матерія – пасивна. Форма – це не якість, не кількість, а те, що становить сутність речі, без чого її немає. Форму ніхто не творить і не виробляє. Вона вічна і незмінна. Матерія, на думку Арістотеля, вічна, пасивна, нежива. Вона є чистою можливістю, а форма – реалізація цієї можливості. Форма робить матерію дійсністю, тобто втіленням у конкретну річ. Життя, за Арістотелем, є прагненням матерії до оформлення, до прояву закладеної в ній ідеї руху та сили. Ідеальна держава Аристотеля. Аристотель вважає, що для побудови ідеальної держави важливу роль відіграє приватна власність. Він допускає клас рабів, які є елементом економіки ідеальної держави. Благополуччя досягається шляхом розширення середнього класу, де немає соціальних відмінностей. В ідеальній державі Аристотеля щастя для людини складає її власність. Ця модель взята за основу багатьох західних країн. Політія – це проект ідеальної держави Аристотеля. Аристотель наводить 3 правильних та 3 неправильних форми правління. Правильні:-Монархія – мета: загальна корисність для всіх.

Аристократія – правлять небагато, мета: высшее благо.

Політія – влада більшості в інтересах загальної користі. Неправильні:-Монархія переходить в Тиранію – влада одного над рештою.-Аристократія в Олігархію – влада грошей та потакання інтересам багатих. -Політія в Демократію – влада більшості незабезпечених.