- •2.Філософія в системі духовної культури людства.Основні функйії філософії.
- •3.Специфіка філософії і науки.
- •4. Виникнення філософ. Думки у Стародавньому Китаї та Індії.
- •5.Натурфілософія досократиків.Мілетська школа.
- •6.Піфагорійський союз.Вчення Піфагора.
- •7.Елейська школа. Метафізика Парменіда та діалектика Зенона.
- •8.Філософія Геракліта Ефеського.
- •9.Атомістика Демокріта.
- •11.Теорія ідей Платона.
- •12. Метафізика Аристотеля. Проект ідеальної держави.
- •13. Середньовічна філософія. Ера християнства.
- •14. Представники патристики та схоластики.
- •15. Основні риси філософії доби відродження.
- •16. Философия Нового времени. Британский империзм.
- •17.Философия Нового времени. Французский рационализм.
- •18. Філософські погляди Канта
- •19. Філософія і діалектика Гегеля (1770— 1831).
- •20. Християнський екзистенціалізм с. К’єркегорка
- •21. Філософія Шопенгауера і Ніцше
- •22. Антропологічна філософія л. Фейєрбаха.
- •24. Філософія всеєдності Володимира Соловйова.
- •25.Вчення Бердяєва про свободу та творчість
- •26. Основні риси та особливості української філософії
- •28. Антропологическое и этическое учение г.С.Сковороды.
- •30. Філософи української діаспори. (д.Донцов, д. Чижевський)
- •32. Комунікативна філософія (Габермас, Апель)
- •33. Філософія прагматизму
- •34. Проблеми істини у філософії та науці
- •35. Методи і форми наукового пізнання
- •36. Емпіричні та теоретичний рівні пізнання
- •37. Рівні та форми суспільної свідомості
- •38. Свідомість та самосвідомість. Концепт ідентичності
- •39.Філософська категорія буття. Основні форми буття
- •40. Суспільний прогрес та глобальні проблеми сучасності
38. Свідомість та самосвідомість. Концепт ідентичності
Сознание – высшая, свойственная лишь человеку форма отражения действительности, способ его отношения к миру и самому себе, опосредованный всеобщими формациями общественно-исторической деятельности людей. С. представляет собой единство психических процессов, активно участвующих в освоении чело веком объективного мира и своего бытия. Оно возникает в процессе трудовой, общественно-производственной деятельности людей и неразрывно связано с языком, кот так же древний, как и сознание..
Самосознание.– выделение чел-м себя из объективного мира, осознание и оценка своего отношения к миру, себя как личности, своих поступков, действий, мыслей, чувств ,желаний , интересов. Индивидуальное сознание тесно связано с общественным сознанием. Преломляясь через общественную практику, общественное сознание реализуется в материальной действительности. Оно может способствовать развитию прогрессивных тенденций, а может препятствовать их осуществлению.
Концепт тождества Тождество — философская категория, выражающая равенство, одинаковость предмета, явления с самим собой или равенство нескольких предметов. О предметах А и В говорят, что они являются тождественными, одними и теми же, если и только если все свойства (и отношения), которые характеризуют А, характеризуют и В, и наоборот (закон Лейбница). Однако, поскольку действительность постоянно изменяется, абсолютно тождественных самим себе предметов, даже в их существенных, основных свойствах не бывает. Само отождествление отдельных предметов требует их предварительного отличения от других предметов; с другой стороны, часто приходится отождествлять различные предметы. Это означает, что тождество неразрывно связано с различием и является относительным. Всякое тождество вещей временно, преходяще, а их развитие, изменение абсолютно. Необходимое условие тождества — это единство: где нет единства, не может быть и тождества. Философия тождества выступает центральной идеей в работах Фридриха Шеллинга.
39.Філософська категорія буття. Основні форми буття
Буття належить до числа тих системотворчих понять, які покладені в основи філософії багатьма мислителями як минулого, так і сучасного. Перший аспект проблеми буття: а) Що існує? – Світ. Всесвіт; б) Де існує? – Тут і скрізь, всюди; в) Як довго він існує (Коли)? – Тепер і завжди. Суть проблеми полягає в існуванні суперечливої єдності неминучого, вічного і минулого, змінного буття окремих речей, станів, людських та інших істот. Звідси випливав другий аспект проб леми буття – питання про єдність світу.
Проблема буття пов'язана з тим, що світ у цілому і все, що в ньому існує, є сукупною реальністю, дійсністю, яка має внутрішню логіку свого існування, розвитку і реально представлена нашій свідомості діями окремих індивідів і поколінь людей.
Філософський смисл поняття буття тісно пов'язаний з поняттями небуття, існування, простору, часу, матерії, становлення, розвитку, якості, кількості, міри та іншими категоріями.
В категорії буття об'єднуються такі основні ідеї:
- світ є, існує як безмежна і неминуща цілісність;
- природне і духовне, індивіди і суспільство рівноправно існують, хоч і в різних формах, їх розрізненість фіксується тільки за формою, існування є передумовою єдності світу;
- за об'єктивної логіки існування і розвитку, світу наявності різних форм свого існування утворює сукупну об'єктивну реальність, дійсність, яка представляється свідомості і виражається у дії конкретних індивідів та поколінь людей.
Для розуміння сутності буття доцільно виділити такі якісно відмінні і в той же час взаємопов'язані його форми:
-буття речей, тіл, процесів, яке в свою чергу поділяється на буття речей, процесів, станів природи, буття природи як цілого і буття речей і процесів, створених людиною;
-буття людини, яке поділяється на буття людини в світі речей та на специфічно людське буття;
- буття духовного (ідеального), яке поділяється на індивідуалізоване духовне і об'єктивоване (позаіндивідуальне) духовне;
- буття соціального, яке поділяється на індивідуальне буття (буття окремої людини в суспільстві і в процесі історії) і буття суспільства.
