1. Галузі спеціалізації, які визначають місце ТВК в регіон. поділі праці і впливає на формування міжре­гіональних зв’язків

2. Обслуговуючі галузі

3. Галузі місцевого значення

12-13. Державної регіональної еко­номічної політики.

ДРЕП – сукупність організаційно-правових та екон заходів спрямов на стимулюв еффективного розвитку ПС регіонів, раціональне використ їхнього ресурсного потенціалу з метою підвищ життєвого рі­вня насел та охорони навколишнього прир. сер-ща, вдосконалення терит. організації сус-ва.

Основні цілі:

1. Стовр необхдних правових та екон умов з метою забезпеч кожному регіонові рінвих можливостей для комплексного соц-екон. розвитку, еколог. безпеки, задовол матер і культурн потреб насел.

2. Примноження нац. багатства У. на основі ефек­тивн використ прирдн-ресурсного та виробн-техніч­ного потенціалу кожного регіону країни.

В екон сфері – ефективний розвиток і раціон. розміщ ПС, використ. переваг ТПП та екон кооперування вир-ва, розвиток міжрегіонал. екон. зв’язків.

У соц сфері - підвищ добробуту і забезпеч необх умов життя насел, реалізації прва всіх громадян на вільний вибір місця докладання праці.

В еколог. сфері – досягнення природ-господар збалансованості регіонів, охорона навкол сер-ща та відтвор природн ресурсів.

Прешочергові завдання:

1. Створ нормативно-правової та методологічної бази управляння розвитком регіонів

2. Забезпеч раціональн сис-ми природокористув у регіонах

3. Розробка та реалізація держ програм соц.-екон. розвитку окремих регіонів

4. Сприяння формуванню регіональних ринків, створенню та функціонуванню спеціальних (вільних) економічних зон у різних регіонах

5. Широкий розвиток прикордоної торгівлі і міжна­родного співробітництва регіонів, насамперед з державами- колишніми республіками СРСР

6. Створення необхідних умов для прискореного облаштування населення (депортованих наодів), яке повертається на місця традиційного проживання

14. Територіальний поділ праці і його значення для економічного районування.

ТПП – процес виробничої спеціалізації території, що зумовл. посил міжрегіонал кооперації, обміном спеціалізов продукцією. Це просторовий вияв праці взагалі, зумовлений екон, соц, природн, нац-істор особливостями різних територій та їхнім географ полож; один із факторів підвищення продуктивності праці.

Ступінь ТПП залеж від рівня сусп поділу праці у даній країні й може відбивати ступінь розвитку її ПС. ТПП уможливлює максимальне використ сприятл для вир-ва умов кожної місцевості, багатство корис­них копалин та інших природ ресурсів, вигідне гео­граф полож, виробничу практику місцевого насел, комбінування виробн процесів тощо. Кожний регіон при цьому може розвив найвигідніші для нього галузі гос-ва, постачання з інших р-нів всього необхід­ного.ТПП між країнами або районами передбачає наявність просторового розриву між окремими ста­діями вир-ва або між вир-вом і споживачем. До ТПП включають не лише обмін товарами, але й переміщ їх з одного місця на інше. В основі ТПП лежать при­родні умови та ресурси, різноманітність територій, а також відмінності між народами, що там мешкають, та історично сформованими навичками праці. Внас­лідок цього виготовлення одного й того самого про­дукту, витрати на який нижчі, відмовившись від вир-ва деяких інших продуктів, вир-во яких ефективніше на інших територіях. У межах однієї країни виділя­ють внутрішньорайонний поділ праці (спеціалізацію окремих вир-цтв всеред екон р-ну) та міжрайонний поділ праці (спеціалізацію та обмін товарами між ними).