66А. Текстильна пр-сть Укр, її зн-ня, галузева стр-ра, передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.

Найважливіша галузь легкої пр-сті – текстильна, продукція якої створюється набавовняних, вовняних і лляних п-вах. Процес виготовлення тканин скл-ся з кількох стадій. Спочатку сировину піддають первинній обробці набавовноочисних, льонопереробних, вовномийних п-вах. Потім з волокна виробляють пряжу (прядіння), яка йде на виготовлення сирової тканини (ткацтво). Сирову тканину фарбують, наносять малюнок (оздоблення). Бавовняна пр-сть Укр працює на довізній сировині. Найб п-ва зн-ся в Херсоні, Донецьку, Тернополі (бавовняні комбінати), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), а також Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Чернівцях та ін. Вовняна пр-сть країни представлена великими п-вами в Чернігові, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах. Працюють вони на місцевій та імпортній сировині. В-во килимів зосереджено в києві, Черкасах, Богуславі, невеликих містах Чернівецької та Закарпатської областей. П-ва лляної пр-сті в основному зн-ся в Житомирській, Рівненській, Львівській і Чернігівській областях, що постачають льоноволокно. У Житомирі і Рівному працюють великі льонокомбінати, на менших заводах Житомирської і Рівненської областей виробляють тканину для одягу і взуття, брезент та пожежні рукави. Конопледжутова пр-сть дістала розвиток у нашій країні. Її пр-ція – мішки, канати, мотузки, шпагат. Майже все в-во зосереджено в Одесі (джутова фабрика).

68. Залізничний транспорт України: значення, структура, сучасний стан, проблеми та перспек­тиви розвитку.

У. належить до регіонів з значним розвитком за­лізничного транспорту, нанього припадає основна частина вантажооброту і перевезень пасажирів. За­лізничний трансорт У. має 6 залізниць, об’єднаних департаментом “Укразалізниця”, у тому числі 900 лі­нійних підпр-в для перевезення на магістралі за­вдовжки 22,8 тис.км, з них електрифіковано 8,3 тис км. Залізниці не спроможні повністю задовольнити потреби в пасажирських перевезеннях через відсут­ність поставок нових пасажирських вагонів, які ім­портувалися б з ближнього та далекого зарубіжжя.

Для забезпечення неперервних вантажних та пасажирських перевезень необхідно збудувати швидкісні залізничні лінії; ровантажити переванта­жені ділянки й лінії , збільшити середню масу поїздів за рахунок підвищення статичного навантаження, реконструювати великі станції, мости, тунелі.

69.Трубопровідний транспорт України: зна­чення, сучасний стан, особливості розміщення, проблеми та перспективи розвитку.

Трубопровідний транспорт є найекономічн засо­бом транспортування рідкого палива, пального і технологічного газу, різних хім. продуктів. В У. виник у 20-ті в Прикарпатті – газопровід Дашава-Стрий-Дрогобич.

В Україні діють нафтопроводи Долина-Дрогобич, Битків-Надвірна, Качанівка-Охтирка, Гнідинці-При­луки-Кременчук-Херсон, Кременчук-Черкаси, Са­мара-Лисичанськ-Кременчук-Херсон, який через під­ведено до Одеси. Через нього надходить в Україну сибірська нафта. Через територію зах. обл. (Волин­ської, Львівської, Закарпатської) в 1963 р. прокла­дено європейський нафтопровід "Дружба". У 1975 р. став до ладу нафтопродуктопровід Кременчук-Лу­бни-Київ.

Нафтопровідним транспортом нині поставляє­ться 93,6 % усієї нафти, яку споживає Україна. Наф­топровідний транспорт України має 12 основних на­фтопроводів 2,6 тис. км завдовжки. Діаметр труб — 720 мм. Система нафтопроводів забезпечувала до­ставку нафти в основному з Росії. Однак у зв'язку з різким зменшенням видобутку нафти в Росії виникла потреба в закупівлі її на світовому ринку.