29А. Науково-технічний потенціал України (сучас­ний стан, проблеми і перспективи розвитку).

НТП – сукупність ресурсів та можливостей сфери науки будь-якої системи, що дає змогу при наявних формах організації та управління фективно вирішувати завдання гос-ва. Складовими є кадри, фінанси, матер-техн база, інформаційне забезпе­чення. В У. створено потужний потужний НТП. На розвиток науки виділяється близько 1% нац. доходу. Здобули світове визнання фундаментальні дослі­дження укр. учених у різноманітних галузях науки. У науковому обслуговуванні в 1995 р. було зайнято 179 тис чол. Третина наукових працівників зосере­джена в ВУЗах.

На основі фундаментальних досліджень ство­рено і впроваджено принципово нові технологічні процеси й устаткування: роторно-конвеєрні лінії, ма­логабаритні преси надвисокого тиску, сучасні ма­шини неперирвного розливу металу, обладнання для безверетенного прядіння і нечовикового ткац­тва, верстати для електрофізичної та електрохіміч­ної обробки металів. Реалізація закономірностей розміщення вир-ва і принципу вирівнювання рівнів економічного, соціального й культурного розвитку економінчих районів сприяла створенню наукових центрів в усіх регіонах У. Особлива увага на сучас­ному етапі РПС приділяється вдосконаленню техно­логії вир-ва. Впровадження принципово нових тех­нологій дасть можливість у кілька разів підвищити продуктивність праці та ефективність рпаці та ефек­тинвість використання ресурсів, знизити енерго- і матеріаломісткість вир-ва. С/г тоді перейде на індус­тріальні, інтенсивні технології, почне використову­вати методи біотехнології та генної інженерії. Тери­торіальні межі застосування нової техніки значно розширюється.

30.Міжгалузеві комплекси, їхня сутність і особ­ливості формування.

Міжгалузевий комплекс об'єднує економічно взаємопов'язані галузі виробничої та (або) невиробничої сфер. Формується внаслі­док кооперації та інтеграції підприємств, організацій, установ і галу­зей. Міжгалузеві комплекси розрізняються за характером зв'язків між галузями: 1) підприємства пов'язані послідовною та паралель­ною переробкою певного типу сировини (агропромисловий, лісопро-мисловий); 2) зв'язки між підприємствами виникають на основі ви­робництва взаємозамінної продукції (паливно-енергетичний ком­плекс, транспортний комплекс); 3) сукупність галузей, діяльність підприємств яких спрямована на розв'язання певної проблеми (про­довольчий комплекс). Ядро міжгалузевого комплексу представлене галузями, підприємства яких здійснюють його головні економічні та соціальні функції. Міжгалузеві комплекси формуються на базі енер-говиробничих циклів. Це типова, існуюча сукупність виробничих процесів, що виникають взаємозумовлено довкола основного проце-, су для даного різновиду енергії та сировини.

Залежно від територіальних масштабів міжгалузеві комплекси поділяють на міждержавні, господарські й територіальні. Міждер­жавні міжгалузеві комплекси розвиваються на основі інтеграції кількох міжгалузевих комплексів декількох держав (пализно-енер-гетичний комплекс). Господарські комплекси складаються і функ­ціонують у структурі господарства країни. До найважливіших із них належать: 1) паливно-енергетичний; 2) металургійний; 3) ма­шинобудівний; 4) хімічний; 5) лісопромисловий; 6) будівельний; 7) соціальний; 8) агропромисловий; 9) транспортний. Міжгалузеві територіальні комплекси формуються в межах ін­тегральних господарських (наприклад, АПК економічного району, штату, провінції, області, краю, адміністративного району тощо). Вони поділяються на регіональні та локальні. Регіональні формуються у відповідних регіонах (республіка, економічний район, область). Ло­кальні комплекси — комплекси внутріобласних, низових районів, економічних вузлів і центрів.