9. Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування.

КМУ – вищий орган у системі органів виконавчої влади – відповідальний перед Президентом України, підконтроль-ний і підзвітний ВРУ.

До складу КМУ входять:

• Прем’єр-міністр (признач президентом за згодою ВРУ, він формує склад кабміну і подає на згоду през-ту),

• Перший віце-прем’єр-міністр,

• три віце-прем’єр-міністри, міністри (контролюють певні галузі держ гос-ва).

• Міністри (35-50 штук)

КМУ:

- забезпечує держ суверенітет та ек самостійність Ук

- здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави

- виконання Конст та ЗУ, актів Президента;

- вживає заходи щодо забезпеч прав і свобод людни і гром-на

- забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової... політики

- КМУ у межах своєї компетенції ви-дає постанови й розпорядження, що є обов’язковими до виконання. Акти КМУ підписує Прем’єр-міністр Укр.

8. Єдність і відмінність права і моралі.

У норамах моралі знаходять відображення загальнолюдські цінності. у співвідношенні моральних й правовиз нормважливою позитивною умовою є збіг вимог правової норми та моралі, саме у такому випадку підсилюється ефективність дії правових норм. Водночас дотримання правових норм є важливим аспектом людської моралі.

Проте, між цими нормами іногді можуть існувати і протиріччя, які слід вчасно виявити та ліквідувати, адже цее може призвести додо порушень закону (якщо приорітет надається моральним нормам) чи доморальних втрат (якщо на перший план ставиться законність діяння. Причиною появи таких розбіжностей є відносна стабільність моралі й більшої гнучкості динамічного права, яке швидше реагує на зміни в сус-ві і його потреби

37. Поняття, склад і види правопорушень

Правопорушення – суспільно шлідливий, протиправний вчинок деліктоздатного суб'єкта, який тягне за собою юр. відповідальність.

Склад правопорушення становлять:

1) суб’єкт (деліктоздатна фіз. особа або делікт об’єднання, які вчинили правопорушення);

2) об’єкт (певні блага, на пошкодження, знищення чи позбавлення яких спрямовано винне протиправне діння);

3)об’єктивна сторона (зовн. прояв злочину, що означає яким чином здійснювалося правопорушення, якою була поведінка і її результат);

4) суб’єктивна сторона (психологічна діяльність особи. пояснюється через: вину, мотив, мету).

Види правопорушень — класифікаційні групи правопорушень за різними підставами розмежовуються між собою за ступенем суспільної шкідливості (небезпечності), за об'єктами посягань, за суб'єктами, за розповсюдженням, за ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторони, а також за процедурами їх розгляду.

Злочини. Юридичним вираженням особливої суспільної небезпеки злочинів є їх заборона кримінальним законом і застосування за їх вчинення кримінального покарання. Провини - правопорушення не настільки небезпечні, відповідальність за які передбачена іншими галузями законодавства.

Адміністративні провини - правопорушення, які посягають на суспільні відносини, пов'язані зі здійсненням державного управління; на громадський або державний порядок.

Дисциплінарні провини - у сфері трудових, службових відносин, шкодять порядку діяльності трудових колективів, порушують трудову дисципліну та ін.

Цивільно-правові провини - здійснюються у сфері майнових і певних немайнових відносин.

2.Виборча система України .

Виборча система - це сукупність норм, що закріплюють виборчі права громадян України, основні принципи виборчого права, організацію виборів до представницьких органів держави, взаємовідносини виборців з депутатами.

Утворені в результаті виборів органи чи обрані посадові особи дістають право при виконанні своїх суспільних функцій виступати від імені відповідної сукупності людей і наділяються повноваженнями приймати загальнообов'язкові рішення. За допомогою виборів формується значна частина органів державної влади та місцевого самоврядування.

Характеризуючи вибори й референдум, Конституція України вказує, що вони є формами безпосередньої демократії, через які народ здійснює своє волевиявлення (ст. 69). А у статті 71 закріплюється, що вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування є вільними й відбуваються на основі принципів загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

10. Класифікація і види правових норм Це, по суті, класифікація правових норм. Класифікація норм права дозволяє краще визначити місце правових норм в системі прав і їх взаємозв'язки; вияснити функції правових норм і їх роль в механізмі правового регулювання; вона дає схему шляхів і засобів правового впливу на суспільні відносини; можливість значно покращати правотворчу і правозастосовчу діяльність в державі. Класифікація норм права на види є продовженням розгляду структури системи права, але на більш вищому рівні, ніж структура норми права. Класифікації:

1) по функціональній ролі в механізмі правового регулювання; - первинні, відправні і вторинні (доповнюючі). Всі вони неоднорідні і серед них можна виділити: норми-начала, норми-принципи, норми-аксіоми; норми-презумпції, норми-дефініції; - норми-правила поведінки людей. Вони вказують на права і обов'язки суб'єктів суспільних відносин, вид і міру санкції за правопорушення; - загальні і спеціальні; вони відрізняються за ступенем загальності і об'ємом (сферою дії). Наприклад, в кожному кодексі є розділи: загальна і особлива частина і, відповідно, види норм; 2) по предмету правового регулювання, або залежно від галузі права: конституційні, адміністративні, норми цивільного права, норми трудового права, норми кримінального права, норми земельного права, норми фінансового права, екологічного процесуального права; 3) по методу правового регулювання: імперативні (владні приписи), диспозитивні (автономні), заохочувальні (стимулюючі), рекомендуючі; 4) за формою вираження припису правових норм або залежно від встановлення і реалізації юридичних прав і обов'язків: уповноважуючі, зобов'язуючі, заборонні; 5) по суб'єктах правотворчості: норми представницьких органів державної влади, глави держави (Президента), органів державного управління, громадських об'єднань органів місцевого самоврядування тощо.