4. Управління аудиторською діяльністю.

У всіх країнах світу, які запровадили аудит як форму незалежного фінансового контролю, аудиторська діяльність підлягає регулюванню. Метою регулювання є забезпечення дотримання суб’єктами аудиту єдиних методологічних вимог та захист потреб користувачів фінансової та іншої економічної інформації. Рівень урегульованості аудиторської діяльності оцінюється за допомогою низки критеріїв (рис. 2.1). При цьому незважаючи на те, що в кожній країні система регулювання аудиторської діяльності має свої особливості, в цілому виокремлюють два підходи до регулювання аудиторської діяльності:

на основі державної законодавчої ініціативи та державного регу-лювання. Суть підходу полягає в тому, що держава бере на себе не лише функцію розробки законодавства з аудиту, але й затвердження стандартів аудиту, здійснення сертифікації й реєстрації аудиторів і аудиторських фірм, а також контролю їх діяльності. На таких засадах регулювання аудиторської діяльності здійснюється в Австрії, Іспанії, Франції, Німеччині, Швеції, Росії. Так, наприклад, у Франції суб’єктами аудиторської діяльності є комісари по рахунках (призначаються в обов’язковому порядку для проведення найбільш відповідальних перевірок) та експерти-бухгалтери (виконують переважно ініціативний аудит, складання звітності компаній, консалтинг). Порядок аудиту регулюється Міністерством юстиції, контроль професійної діяльності та дотримання професійної етики – спеціальною комісією, стандарти аудиту розробляються Національною компанією аудиторів [43; 57]. В Російській Федерації керівництво аудиторською діяльністю покладено на Департамент регулювання державного фінансового контролю, аудиторського діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства фінансів.

на основі законодавчої ініціативи громадських професійних органі-зацій і регулювання спільно з державою (англо-американський підхід). Суть підходу полягає в тому, що регулювання здійснюється в основному професійними громадськими аудиторським об’єднаннями, які мають значну самостійність у вирішенні питань підготовки аудиторів, присвоєння їм кваліфікації, контролю виконання професійних обов’язків. Так, напри-лад, у Великобританії аудитори підпорядковуються одній з п’яти офіційно визнаних Міністерством торгівлі та промисловості організацій бухгалтерів. Такі організації мають широкі повноваження стосовно реєстрації аудиторів та її анулювання, контролю дотримання Положень з аудиту.

Рис. 2.1. Критерії оцінки рівня урегульованості аудиторської діяльності

На міжнародному рівні регулювання аудиторської діяльності здій-нюється Міжнародною федерацією бухгалтерів (МФБ), яка заснована у 1977 р. Метою МФБ проголошено служіння інтересам суспільства, вдос-коналення бухгалтерської професії на міжнародному рівні та розвиток сильної міжнародної економіки за допомогою впровадження й додержання високоякісних професійних стандартів, міжнародного зближення національних стандартів та висловлювання з питань, що викликають широкий суспільний інтерес, де професійні знання бухгалтерів найбільш вагомі [80, С. 5]. МФБ складається зі 163 організацій-членів, що представляють 2,5 млн. професійних бухгалтерів-практиків. МФБ керують Рада та Правління. До складу Правління МФБ входить по одному представнику з кожної організації-члена. Під наглядом Ради з нагляду в інтересах міжнародної спільноти (РНІС) за професійними бухгалтерами в структурі МФБ працюють Комітети МФБ з видів діяльності, що стосуються інтересів суспільства (КВДІС) (рис. 2.2).

Рада з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ)

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерської освіти

Комітети МФБ з видів діяльності, що стосується інтересів суспільства (КВДІС)

Рада з міжнародних стандартів, етики для бухгалтерів

Консультаційна група з питань відповідності

Рис.2.2. Комітети МФБ з видів діяльності, що стосується інтересів суспільства (КВДІС)

РМСАНВ розробляє: Міжнародні стандарти аудиту (МСА); Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО), що стосуються аудиторської перевірки та огляду історичних фінансових звітів; Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ), які стосуються завдань з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації; Положення щодо практики; стандарти контролю якості для фірм та груп із завдань, які стосуються практичних питань аудиту, надання впевненості та супутніх послуг.

В Україні управління аудиторською діяльністю здійснюється на основі законодавчої ініціативи громадських професійних організацій і регулювання спільно з державою. Так, Верховна Рада України у 1993 р. прийняла Закон України «Про аудиторську діяльність», розроблений за ініціативою створеної у 1992 р. Всеукраїнської професійної громадської організації «Спілка аудиторів України» (ВПГО «САУ»). Згідно Закону організаційне і методологічне керівництво аудиторською діяльністю в Україні покладено на Аудиторську палату України (АПУ), яка з 1993р. функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування. Таким чином, до повноважень держави належить прийняття законодавчих актів з питань аудиту, інші ж питання діяльності аудиторської спільноти регулюються АПУ за участю громадських організацій аудиторів. Елементами системи організаційного й методологічного управління аудиторською діяльністю в Україні на макрорівні є:

орган управління в особі Аудиторської палати України;

нормативно-правове забезпечення аудиторської діяльності.

Повноваження Аудиторської палати України визначаються Господарським кодексом України [2], Законом України «Про аудиторську діяльність» та Статутом АПУ [134] (рис. 2.3). Завданням АПУ є ме-тодологічне і нормативно-правове забезпечення аудиту в Україні, регулювання та контроль аудиторської діяльності.

Аудиторська палата України формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів. Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб. Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністер-ство економіки України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України, Державний комітет статистики України, Дер-

Затвердження стандартів аудиту

Затвердження програми підготовки аудиторів та за погодженням з НБУ програми підготовки аудиторів банків

Ведення Реєстру аудиторських фірм та аудиторів

Здійснення контролю за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів

Здійснення заходів із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиту та організації контролю за якістю аудиторських послуг

Регулювання взаємовідносин між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосування до них стягнень

Здійснення інших повноважень згідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» та Статуту АПУ

Рис. 2.3. Повноваження Аудиторської палати України

жавна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України. Від аудиторів до складу Аудиторської палати України делегуються в кількості десяти осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської

діяльності не менше п'яти років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій. Право аудиторів обирати представників до складу Аудиторської палати України і бути обраними реалізується через рішення, які приймаються на з'їзді аудиторів України.

Члени АПУ набувають відповідних повноважень з дня їх делегування до АПУ. Термін повноважень члена АПУ становить п'ять років. Одна і та ж особа не може бути делегована до АПУ більше двох термінів підряд. Члени АПУ, за винятком Голови АПУ, виконують свої обов'язки на громадських засадах. Члени АПУ мають право: вносити питання на порядок денний засідань АПУ; брати участь у прийнятті рішень АПУ шляхом голосування; одержувати від Голови АПУ та працівників Секретаріату АПУ інформацію про діяльність АПУ; користуватися матеріально-технічною базою АПУ для виконання своїх функціональних обов'язків члена АПУ; здійснювати науково-методологічні розробки з аудиту за програмою АПУ; брати участь у підготовці та сертифікації аудиторів, розробці інформаційно-методичних матеріалів, експертизі проектів нормативно-правових актів; брати участь у здійсненні контролю якості аудиту та аудиторських послуг, здійснювати за дорученням АПУ перевірку аудиторських фірм та аудиторів з питань дотримання ними вимог чинного законодавства, стандартів аудиту, норм професійної ети-ки та рішень АПУ, а також заходів по забезпеченню незалежності ауди-торів; отримувати відшкодування витрат згідно із затвердженими АПУ кошторисами та винагороду в межах чинного законодавства за науково-методологічну, викладацьку, інформаційно-методичну, експертну роботу, виконану за затвердженими АПУ програмами; звертатися до суб'єктів аудиту в Україні із запитами та за роз'ясненнями щодо їх професійної діяльності.. Члени АПУ зобов'язані: додержуватися Конституції України, Господарського та інших кодексів України, Закону України [21], інших законів України, положень Статуту, стандартів аудиту та Кодексу професійної етики, рішень АПУ; бути чесними, об'єктивними та неупередженими при розв'язанні професійних конфліктів інтересів, при-людно захищати імідж професійного аудитора та пропагувати його перед суспільством; бути присутніми на засіданнях АПУ та приймати активну участь у роботі АПУ тощо.

Голова АПУ виконує свої повноваження на професійній основі. Він обирається з числа її членів на термін здійснення своїх повноважень більшістю голосів від загальної кількості членів АПУ. Голова АПУ здій-нює керівництво АПУ, організовує розробку та затвердження Концепції діяльності АПУ, програм науково-методологічної, викладацької, інфор-маційно-методичної, експертної роботи; координує діяльність членів АПУ; представляє АПУ у взаємовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб’єктами, а також із наці-ональними та міжнародними організаціями; здійснює поточний контроль за діяльністю Секретаріату АПУ; готує пропозиції по забезпеченню ефек-тивної роботи АПУ; головує на засіданнях АПУ; забезпечує контроль за виконанням прийнятих рішень АПУ тощо.

Рішення АПУ приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів за наявності більш як половини її членів .

Для виконання своїх функцій Аудиторська палата України створює комісії із числа її членів: з сертифікації та освіти аудиторів; зі стандартів та практики аудиту; з моніторингу та законодавчого регулювання аудиту; з контролю якості та професійної етики; з зовнішніх зв’язків та інформаційного забезпечення аудиту; дисциплінарну. Комісії здійснюють свої повноваження згідно положень, затверджених рішеннями АПУ [105; 107; 109; 108; 110; 111]. Аудиторською палатою України створені також 17 регіональних відділень (РВ) на правах уповноважених представ-ництв АПУ. Завданням РВ є впровадження в аудиторську практику документів, затверджених АПУ по методологічному і нормативному забезпеченню аудиту в Україні, популяризація аудиторської діяльності, сприяння розвитку аудиту в регіоні [113].

Ведення поточних справ в АПУ здійснює Секретаріат. Контроль його діяльності покладено на Наглядову раду АПУ.

Склад джерел фінансування діяльності АПУ наведено на рис.2.4.

Джерела фінансування діяльності Аудиторської палати України

плата за проведення сертифікації фізичних осіб на право зайняття аудиторською діяльністю

плата за включення до Реєстру

добровільні внески, що надходять від професійних організацій аудиторів України

інші джерела, не заборонені законодавством

Рис. 2.4. Джерела фінансування діяльності Аудиторської палати України

Важливий вплив на здійснення аудиторської діяльності в Україні справляють професійні організації аудиторів. Важливо зазначити, що перша редакцій Закону України [21] містила спеціальні положення, які безпосередньо стосувалися САУ. Діюча редакція закріплює лише право аудиторів об’єднуватися в громадські організації за професійними озна-ками. До числа повноважень професійних організацій аудиторів при цьо-му віднесено сприяння підвищенню професійного рівня аудиторів, захист соціальних та професійних прав аудиторів, внесення пропозицій щодо подальшого вдосконалення аудиторської діяльності.

Найпотужнішою професійною організацією аудиторів в Україні залишається ВПГО «САУ». Спілка аудиторів України – це громадське об’єднання, яке об’єднує діючих аудиторів за професійною ознакою. Метою діяльності САУ є об’єднання зусиль аудиторів для захисту їх законних прав, інтересів та сприяння розвитку аудиторської діяльності в Україні. САУ має фіксоване членство в особі окремих аудиторів або їх колективів. Індивідуальними членами САУ можуть бути громадяни України, які мають сертифікат аудитора, визнають Статут САУ, відпо-відно до нього виконують взяті на себе зобов’язання та сплачують членські внески, а колективними членами – трудові колективи ауди-торських фірм. У своїй діяльності ВГПО «САУ» керується статутом. Вищим керівним органом ВГПО «САУ» є з’їзд делегатів. Кошти САУ складаються з вступних та членських внесків членів САУ, добровільних внесків та відрахувань трудових колективів, прибутків від діяльності підприємств, заснованих САУ, інших надходжень не заборонених законом.

Організаційна структура управління аудиторською фірмою визначається виходячи з теорії та практики управління, а також видів і обсягів послуг, що надаються такою фірмою. Так, аудиторські фірми, що є суб’єктами малого підприємництва, як правило, мають спрощену дворівневу систему управління: керівник фірми (зазвичай є й керівником перевірки) та підпорядковані йому рядові учасники аудиту (аудитори, асистенти аудиторів, стажери). Середня аудиторська фірма має більш складну систему управління: тут створюються спеціалізовані відділи, зокрема проведення перевірок та методології аудиту й супутніх послуг. Управлінська структура великої аудиторської фірми спрямована на дотримання найбільшого рівня незалежності та компетентності. Це досягається шляхом залучення значної кількості фахівців, робота яких будується за складною ієрархічно організованою структурою. Організаційна структура типової аудиторської фірми включає такі категорії персоналу партнер; менеджер; старший аудитор; аудитор; асистент, стажер. В різних фірмах назви посад можуть відрізнятися, проте характер обов’язків, що покладається на певні категорії є типовим.