28 Задання значення змінних при описі.

29 Літеральні константи.

Літеральні константи - це константи, являють собою значення, які стоять там, де вони використовуються в програмі без змін. Літеральні константи є

• дійсні, якщо вони записані з десятковою комою і компілятор її сприймає як дійсне число з подвійною точністю, Дійсні константи записуються ще в експоненціальній формі у вигляді десяткового числа мантиси помноженій на 10 з цілим додатнім або від’ємним степенем. В такій формі дуже зручно записувати дуже малі або дуже великі числа. Дійсні константи мають іншу форму внутрішнього представлення в пам'яті комп'ютера. Компілятор розпізнає такі константи по їхньому вигляді. Дійсні константи можуть мати дві форми представлення: з фіксованою крапкою і з плаваючою крапкою.

• цілі константи це числа без крапки. Цілі константи можна записати в одній з трьох систем числення

• десяткова, починається з любої цифри, крім нуля, може мати знак плюс або мінус, без знакова константа завжди додатна, має цифри від 0 до 9.

• вісімкова починається з нуля, має далі вісімкові цифри від 0 до 7, може мати знак плюс або мінус, без знакова константа завжди додатна.

• шістнадцяткова починається з 0Х або 0х може мати цифри від 0 до 9 і букви від A до F, може мати знак плюс або мінус, беззнакова константа завжди додатна.

Залежно від значення цілої константи компілятор по-різному представить її в пам'яті комп'ютера (тобто компілятор припише константі відповідний тип даних).

30 Символьні константи

Символьні константи – це один або два символи, взяті в апострофи. Символьні константи, що складаються з одного символу, мають тип char і займають у пам'яті один байт, символьні константи, що складаються із двох символів, мають тип int і займають два байти. Послідовності, що починаються зі знака \ , називаються керуючими, вони використовуються для представлення символів, що не мають графічного відображення, наприклад:

\a – звуковий сигнал,

\b – повернення на один крок,

\n – з нового рядка,

\t - горизонтальна табуляція.

31 Завдання символічних констант за допомогою ключового слова const.

Для опису і завдання констант використовують ключове слово const. Синтаксис опису і формат завдання константи:

Const тип ідентифікатор константи – значення.

Наприклад const int a=100;

Однотипні константи можна описувати і задавати через кому одним ключовим словом.

const float b=100.23, c=23.78;

Константи одного типу можуть бути перераховані в одному рядку через кому. Вказується в цій формі задання константи її тип.

32 Завдання символічних кон6стант за допомогою директиви define.

Директива #define. Формат директиви

#define імя константи літерал(значення, величина константи).

Ім’я константи задовольняє тим же правилам, що і -змінна, адже це той самий ідентифікатор. Ім’я константи рекомендують позначати великими буквами, щоб відрізнити від імені змінної. Директива це одна з директив препроцесора, після неї не ставиться крапка з комою, вона може стояти в будь-якому місці програми, але константа, описана нею діє тільки в тій частині програми, яка йде після директиви. Йде заміна по цілій програмі імені константи на літерал (її значення). Вона не заміняє входження імені константи , які є частинами інших імен, а також коментарів. Наприклад:

#define РІ 3.14

#define РІА 100 Буквосполучення РІ не буде замінено.