6 Елементи мови програмування с.

У тексті на будь-якій природній мові можна виділити чотири основних елементи: символи, слова, словосполучення й речення. Алгоритмічна мова також містить такі елементи, тільки слова називають лексемами , словосполучення - виразами, речення – операторами.

7 Алфавіт мови програмування с.

Розглянемо елементи алгоритмічної мови С:

Алфавіт мови включає:

• великі й малі латинські букви й знак підкреслення;

• арабські цифри від 0 до 9;

• спеціальні знаки “{},| []()+-/%*.\':;&?<>=!#^

• пробільні символи (пробіл, символи табуляції і переходу на новий рядок).

• Знаки операцій – це один або декілька символів, що визначають дію над операндами. Операції поділяються на унарні, бінарні й тернарні по кількості операндів, що беруть участь у цій операції.

Роздільники – дужки, крапка з комою, пробільні символ

8.Ідентифікатори мови програмування с.

Ідентифікатор - це ім’я змінної, функції, константи, мітки або іншого об’єкти.

Вимоги до імен змінних.

1. Ім’я складається з великих і малих латинських букв, арабських цифр і символу підкреслювання.

2. Першим символом повинна бути буква і символ підкреслювання, який до речі першим не рекомендується використовувати. Цифри не можуть бути першими.

3. Регістр символів має значення, тобто велика і мала буква є різні імена.

4. Ключове слово не можна використовувати в ролі ідентифікатора, так як воно має в програмі строго регламентовану функцію.

В багатьох компіляторах ідентифікатор не повинен перевищувати 31 унікальний символ. Символів може бути скільки завгодно, але компілятор не розрізняє їх. Ім’я повинно відображати зміст змінної і полегшити розуміння її використання. Легкість читання і розуміння програми виправдає довгі назви ідентифікаторів.

Оскільки пропуски в іменах змінних використовувати не можна, то є дві рекомендації для використання імен змінних, що складаються з кількох слів є:

Розділяти слова символом підкреслювання (Size_file)

Кожне слово починати з великої букви, (SizeFile)

9. Ключові слова мови програмування С.Ключові слова – це слова, які мають спеціальне призначення для компілятора. ЇХ можна використовувати як ідентифікатори, бо їх значення строго визначене і їх присутність в програмі виконує строго регламентовану функцію. Словник мови програмування С короткий. Всі ключові слова пишуться малими і латинськими літерами. Прикладом ключових слів є: for(для), if(якщо), case( варіант), do(виконати).

10 Коментарі мови програмування с.

Коментарі – це послідовність символів, взятих в дужки. Коментарі сприймаються компілятором як один символ і ігнорується ним при виконанні програми. Вони допомагають коментувати програму. Коментарі можуть мати як кілька слів так і кілька рядочків. Коментарі в програмі не обов’язкові, але бажані.

11 Зберігання інформації в константах .

Константи – це незмінні величини. Існують цілі, дійсні, символьні й рядкові константи. Константа – це лексема, що представляє зображення фіксованого числового, рядкового або символьного значення.

Константи є двох типів :

Літеральні

Символічні

Літеральні константи - це константи, являють собою значення, які стоять там, де вони використовуються в програмі без змін. Літеральні константи є

• дійсні, якщо вони записані з десятковою комою і компілятор її сприймає як дійсне число з подвійною точністю,

• цілі константи це числа без крапки.

• десяткова, починається з любої цифри, крім нуля, може мати знак плюс або мінус, без знакова константа завжди додатна, має цифри від 0 до

• вісімкова починається з нуля, має далі вісімкові цифри від 0 до 7, може мати знак плюс або мінус, без знакова константа завжди додатна.

• шістнадцяткова починається з 0Х або 0х може мати цифри від 0 до 9 і букви від A до F, може мати знак плюс або мінус, беззнакова константа завжди додатна.

Залежно від значення цілої константи компілятор по-різному представить її в пам'яті комп'ютера (тобто компілятор припише константі відповідний тип даних).

Символічні константи — це константи, представлені своїм іменем.

Символьні константи – це один або два символи, взяті в апострофи. Символьні константи, що складаються з одного символу, мають тип char і займають у пам'яті один байт, символьні константи, що складаються із двох символів, мають тип int і займають два байти.

Рядкова константа – це послідовність символів в подвійних лапк.ах. Всередині рядків також можуть використовуватися керуючі символи. Наприклад: “\nновий рядок”.