Завдання 19

Двоїсткість людини в трагедії «Антігона»

У трагедії Сафокла «Антігона» зображено дві різних системи поглядів на життя: верховенство божого закона( Антігона) та возвеличення закона неписаного( Креонт). Антігона вважає, що найбільшою цінністю є закони, що дали людям боги та яких народ не приступав десятиліттями. Що вартує життя на землі та чи є воно для людини найдорожчим, якщо все-одно кожен відійде в небуття? « Що я помру, хіба не знаю я?»,- стверджує дівчина. Це не означає, що вона боїться покарання Креонта, вона впевнена, що кожен буде відповідати за те, що зробив для «неба», а не для «землі».

На початку трагедії зображено розмову двох сестер, у результаті якого з’ясовується, що Ісмена просто боїться, але не гніву богів, а люті Креонта. Проте Антігона незмінно дотримається своїх переконань та гідно приймає смерть. Чи шкодує вона? Так, шкодує, але тільки про одне, що так і не стала коханою дружиною та турботливою матір’ю. Проте чи міг Креонт вчинити інакше?

Варто згадати, що цей період у л-рі відзначається посиленою увагою до переживань людини та водночас- зменшенням значення богів у її житті. У людській свідомості відбувається зіткнення: старого, до якого вже давно звик, та нового- невідомого, революційного. Креонт має виглядати в очах своїх громадян всевладним правителем, якому все і всі підкорюються. Аж раптом з’являється тендітна дівчина, яка наважується ослухатись його наказу. Звісно, Креонт мав якось діяти. От тільки чи правильний обраний спосіб?..

Гадаю, що все-таки божий закон є вищим та важливішим за будь-які земні. Зневажаючи його, обов’язково будеш покарений, що й трапилось у випадку з Креонтом. Звісно, він залишився живий, але чи потрібне йому життя без родини?

Завдання 20

Конфлікт людини і долі « Цар-Едіп»

Доля… Вона непідвладна нікому, щоб ти не намагався змінити. Саме це питання і розкривається у трагедії «Цар-Едіп».

Автор ще на початку твору демонструє нам вторгнення фатуму у людське життя. Маленький хлопчик повинен був загинути, але з’являється пастух, який рятує немовля. Якби Лай не бажав змінити долю, все-одно все обов’язково мало статися.

Пізніше сам Едіп дізнається з пророчення про своє майбутнє та безглуздо тікає в інше місто, наївно думаючи, що це щось змінить. Проте все сталося як мало статися: батька вбито, шлюб укладено з рідною матір’ю.

Варто зазначити про художній засіб, який використано для зображення даних подій, а саме,- трагічну іронію- неспівпадіння людських намірів та об’єктивного смислу викладених подій.

Проте автор нам демонструє обов’язок людини відповідати за свої вчинки самостійно, без втручання богів. Едіп сам себе покарав виколовши очі. Отже, автор демонструє нам залежність людини від долі, але у ту ж мить- самостійна відповідальність за скоєні злочини.

Завдання 21

Творча доля гуманіста і демократа – Еврепіда: політичні погляди митця, філософськіосновитворчості, суть новаторства Еврипіда.

Написав більше 90 п’єс, до нас дійшлотільки 17. Найкращі – «Іпполіт», «Медея». Особливапрогресивністьбулавластива у розв’язані морально – естетичних проблем. Еврипідбув 1-им драматургом, якийвирішивзробити тему любовноїпристрасті основою трагічноїдії, а жінку – центральною особою трагедії. Еврипідацікавивнасампередвнутрішнійсвітлюдини, їїдушевніпереживання, того йоговважають родоначальником психологічногонапряму в Європі. Хор у Еврипіда не відіграєістотноїролі, вінвикористовується як ліричний фон. В творахз’являютьсякомічнісцени, А монолог набуває характерної психологічноїрефлекції.