Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
боря.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
913.41 Кб
Скачать

2.3 Оцінка ризику та доцільності зміни структури капіталу

Діяльність будь-якого підприємства пов’язана з ризиком, як виробничим, так і фінансовим.

Виробничий ризик залежить від галузевих особливостей бізнесу, тобто відбивається в структурі активів підприємства. Фінансовий ризик пов’язаний із структурою пасивів підприємства.

Для оцінки ризику визначається рівень лівереджу – взаємозв’язок прибутку і вартісної оцінки витрат активів чи пасивів, які було здійснено для отримання цього прибутку.

Рівень фінансового лівереджу зростає при збільшенні частки залученого капіталу і при цьому зростає розмах варіації рентабельності власного капіталу. Якщо ефект фінансового лівереджу позитивний, то збільшення частки залученого капіталу призводить до збільшення рентабельності власного капіталу.

Структура капіталу впливає на ступінь фінансового ризику, тому керівництво підприємства досліджує доцільність її зміни, визначає і регулює рівень фінансового лівереджу, з’ясовує на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу при зміні прибутку до сплати відсотків і податків на 1% при різних обсягах залученого капіталу. Розрахунок фінансового лівереджу виконується за формулою 2.5.

FL =EBIT / (EBIT – I), (2.5)

де FL – рівень фінансового лівереджу;

EBIT – прибуток до сплати відсотків та податків (з Ф2 сума рядків 170 та 140);

I – сплачені відсотки.

Прибуток до сплати відсотків та податків згідно звіту про фінансові результаті у 2008 році становив: 1780,2+0,2 = 1780,4 (тис.грн.)

Для ПП «СТВ» фінансовий ліверидж у 2008 складає.

Тут варто зазначити, що підприємство практично не користується кредитами, лише іноді використовує кредитні лінії.

FL = tROE / tEBIT, (2.6)

де tROE – темп зміни рентабельності власного капіталу;

tEBIT – темп зміни прибутку до сплати відсотків та податків.

Рентабельність власного капіталу розраховується за формулою 2.7.

ROE = PN/E. (2.7)

В 2008 році рентабельність власного капіталу складала 21,07%, а у 2007 році – 26,62%. Причиною зниження рентабельності власного капіталу у звітному році є незначне зростання прибутку підприємства (лише на 3,5 тис.грн.) порівняно з ростом власного капіталу.

У 2007 році прибуток до сплати податків і відсотків складав 1761,1 так як ніяких фінансових витрат у підприємства не було.

Отже, за формулою 2.6 фінансовий ліверидж розраховується.

Отже, в результаті того, що розмір прибутку до сплати податків і відсотків у звітному році зріс на 19,3 тис.грн. або на 1,1%, рентабельність власного капіталу знизилась на 20,85%. Ми бачимо негативний ефект фінансового лівереджу, так як збільшення частки залученого капіталу призвело до зменшення рентабельності власного капіталу.

OL= CM / EBIT (2.8)

де OL – рівень операційного лівереджу;

СМ – вкладений дохід.

Для ПП «СТВ» рівень операційного лівереджу буде розраховуватись. За формулою 2.8.

Знаючи рівень фінансового лівереджу та рівень операційного лівереджу, розрахуємо рівень загального лівереджу за формулою 2.9.

TL = FL * OL (2.9)

де TL – рівень загального лівереджу.

Проаналізуємо структуру капіталу ПП «СТВ», виходячи з обсягу власного та залученого капіталу у звітному періоді та з можливих варіантів співвідношення цих джерел коштів.

Слід розрізняти два поняття фінансова структура та структура капіталу.

Фінансова структура – це структура всіх джерел фінансування, тобто всіх пасивів.

Структура капіталу – це структура довгострокових пасивів.

У 2008 році власний капітал становить 6218,1 тис.грн., залучений – 443 тис.грн., але довгострокових пасивів не має. Виявимо, як впливає зміна обсягу залученого капіталу на рентабельність власного капіталу . Результати досліджень занесемо в таблицю 2.3. Графічне відображення результатів на рисунку 2.2 .

Таблиця 2.2 – Дослідження рентабельності власного капіталу в залежності від структури джерел коштів

Показники

Питома вага залученого капіталу, %

0

20

50

1

Капітал всього, в тому складі:

6218

6218

6218

2

– власний (E)

6218

4974

3109

3

– залучений (L)

0

1244

3109

4

Прибуток до сплати відсотків та податків (EBIT)

п.п

зв.п

прог.

п.п

зв.п

прог.

п.п

зв.п

прог.

1761,1

1780,2

3704

1761,1

1780,2

3704

1761,1

1780,2

3704

5

Сплачені відсотки (I) (L*20%)

-

-

-

249

249

249

622

622

622

6

Прибуток до оподаткування (EBT=EBIT-I)

1761,1

1780,2

3704

1512,1

1531,2

3455

1139,1

1158,2

3082

7

Податок на прибуток (T=EBT*25%)

440

445

926

378

383

864

285

290

771

8

Чистий прибуток (PN=EBT-T)

1321,1

1335,2

2778

1134,1

1148,2

2591

854,1

868,2

2311

9

Рентабельність власного капіталу (ROE=PN/E)

21,2

21,5

44,7

22,8

23,1

52,1

27,5

27,9

74,3

Отже, в результаті даних розрахунків можна сказати, що якщо прибуток до сплати податків і відсотків менше за 2000 тис.грн., то збільшення власного капіталу призведе до зростання рентабельності власного капіталу. Якщо ж ЕВІТ є більшим ніж 2000 тис.грн., то для даного підприємство зменшення власного капіталу призведе до зростання рентабельності капіталу.

Розрахуємо значення фінансового лівереджу для запропонованих структур капіталу.

Якщо враховувати значення фінансового лівереджу, то варто відмітити, що найвище його значення при 3-у варіанті структури капіталу, тобто співвідношення власного і залученого капіталу - 50×50. Це можна пояснити тим, що розрахований темп росту рентабельності власного капіталу є найвищим.

Рисунок 2.2 – Дія фінансового лівереджу

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]