
- •1. Вплив держави на макроекономічну рівновагу. Стабілізаційна політика.
- •Стабілізаційна політика
- •2. Дискреційна і автономна фіскальна політика
- •Недискреційна (автоматична) фіскальна політика
- •3. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції
- •4. Фіскальна політика і державний бюджет
- •5. Цілі та інструменти монетарної політики
- •6. Передатний механізм монетарної політики
2. Дискреційна і автономна фіскальна політика
Дискреційна фіскальна політика - це політика у сфері урядових витрат та оподаткування. Відповідно з основними цілями стабілізаційної політики фіскальна політика здійснюється з метою цілеспрямованого впливу на обсяг національного виробництва, рівень безробіття та інфляції. Змінюючи державні закупівлі, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і ВВП. Змінюючи компоненти чистих податків, держава впливає на сукупний попит і ВВП опосередковано - через наявний дохід приватної економіки, від якого безпосередньо залежить споживання.
Вплив
державних закупівель на ВВП.
Припустімо, що уряд збільшив державні
закупівлі. Згідно з рівнянням рівноважного
ВВП зростання державних закупівель
означає збільшення автономних витрат.
Як показано на рисунку 9.2, за умов
зростання державних закупівель на
,
на таку ж величину крива автономних
витрат переміщується вгору від положення
в положення
.
Внаслідок цього рівновага в економіці
переміщується з точки
в точку
,
а ВВП зростає від
до
.
Рис. 9.2 свідчить також про те, що приріст
ВВП складає більшу величину, ніж приріст
державних закупівель, тобто
.
Це означає, що державні закупівлі
впливають на ВВП мультиплікативно, а
відношення
є мультиплікатором витрат.
Рис. 9.2. Вплив державних закупівель на ВВП у кейнсіанському хресті
При
цьому індуційоване споживання
визначається так:
або
.
Використовуючи другу формулу, приріст
рівноважного ВВП, викликаний збільшенням
державних закупівель, можна визначити
за допомогою наступного рівняння:
(9.18)
Розв’язавши
рівняння (9.18) відносно
,
отримаємо:
(9.19)
В
рівнянні (9.19) коефіцієнт
є мультиплікатором витрат у змішаній
закритій економіці. Це дає підстави
записати таку формулу:
(9.20)
Вплив
чистих податків на ВВП.
Як відомо, чисті податки визначаються
так:
.
Це означає, що чисті податки знаходяться
в прямій залежності від валових податків
і в оберненій від трансфертів
.
Але при цьому потрібно враховувати, що
чисті податки можуть змінюватися не
лише дискреційно, а й автоматично.
Під дискреційною зміною чистих податків слід розуміти таку їх зміну, яка відбувається на підставі спеціальних державних рішень щодо рівня оподаткування і трансфертів. Тому автоматична зміна валових податків відбувається без державного втручання, а у зв’язку із зміною ВВП, який на макрорівні характеризує зміни в величині податкової бази. Автоматична зміна трансфертів відбувається в наслідок змін в умовах, які визначають їх рівень. Так, виплати у зв’язку із безробіттям збільшуються при скороченні обсягів ВВП, яке свідчить про зростання безробіття.
Припустімо,
що уряд знизив рівень податкових ставок
і/або підняв трансфертні платежі
суб’єктам приватної економіки. Це
проявляється через дискреційне зменшення
чистих податків
.
На таку ж величину збільшується наявний
дохід приватної економіки, тобто
.
Внаслідок цього збільшуються автономні
витрати на споживання:
.
Графічна інтерпретація наслідків такої
фіскальної політики представлена на
рисунку 9.3.
Рис. 9.3. Зменшення чистих податків у кейнсіанському хресті
Якщо
замість
підставити
,
то можна записати рівняння, яке відображає
обернену залежність між зміною
рівноважного ВВП і дискреційною зміною
чистих податків:
(9.21)
Розв’язавши рівняння (9.21) відносно , отримаємо:
(9.22)
Із рівняння (9.22) випливає формула мультиплікатора податків:
(9.23)
Мультиплікатор за формулою (9.23) показує на скільки одиниць обернено змінюється ВВП при зміні чистих податків на одиницю. Мультиплікатор податків менше мультиплікатора витрат пропорційно граничній схильності до споживання. Оскільки — це мультиплікатор витрат, то мультиплікатор податків можна виразити наступним рівнянням:
(9.24)
Оскільки
,
то це означає, що зростання державних
закупівель на одиницю викликає більший
приріст доходу, ніж зменшення чистих
податків на одиницю. Тому для досягнення
цільового приросту доходу державні
закупівлі потрібно збільшити на меншу
величину, ніж та, на яку слід зменшити
чисті податки.
Результати спільного впливу державних закупівель і чистих податків на ВВП залежать від напрямів зміни цих інструментів та співвідношення між їх зміною. Але слід враховувати, що крім ВВП дискреційна фіскальна політика впливає і на державний бюджет. При цьому державні закупівлі і трансферти впливають на витрати державного бюджету, а податки - на його доходи. Стимулююча фіскальна політика має збільшувати державні закупівлі і/або зменшувати чисті податки. Перший захід збільшує витрати, інший - зменшує доходи, що негативно впливає на державний бюджет, тобто викликає або збільшує бюджетний дефіцит.