32. Аксіоми порядкового підходу

Більший номер означає перевагу по відношенню до меншому, а рівні номера означають байдужість в перевагах. Індивіди, чиї уподобання представлені цими номерами, віддадуть перевагу точку А точці В, так як крапка А має 30 номер, а В - номер 29. Індивід віддасть перевагу точку В (29) точці С (20) але буде байдужий у своєму виборі між С (20) і D (20) і т. п. І хоча, наприклад, точки ЕА в розташовані один від одного на порівняно великому відстані, тим не менше вони мають однакову цінність для споживача.

1. Аксіома повної упорядкованості, або порівнянності (axiom of comparability):

допущення того, що для будь-якої пари товарів (А і В) існує три ймовірності: 1) або А переважніше У, 2) або В переважніше А, 3) або А і В кращі однаково.

Ця аксіома нічого не каже про те, якою набір товарів є найбільш реальним. Різні люди мають різними перевагами, економісти не і претендують на те, щоб знати ці переваги. Аксіома порівнянності повинна бути доповнена та уточнена низкою інших аксіом.

2. Аксіома рефлективності (axiom of reflexibility): будь-який товар (наприклад, 4) не можливо краще щодо самого себе.

Інакше кажучи, індивід байдужий у своєму виборі між А і О. Аксіома порівнянності створює фундамент для вибору і доповнюється аксіомою транзитивності.

3. Аксіома транзитивності (axiom of transitivity): коли товар (А) предпочтітельней товару (В), а товар (В) предпочтітельней товару (С), то товар (С) не може бути предпочтітельней товару (А).

Очевидно, що товари / 1 і У предпочтітельней товару С: більше привабливим меншого. Однак дана посилка не є абсолютною. Люди можуть споживати якісь блага в певних обсягах і вважати небажаними додаткові обсяги. Такі речі, наприклад, як сміття та забруднення, небажані абсолютно, а такі, як сигарети, бажані для одних і небажані для інших.

4. Аксіома ненасичені (axiom of nonsatiation): за інших рівних умов споживач зазвичай вважає за краще більшу кількість даного блага меншому його кількістю.

Аксіома ненасичена хоча не є абсолютною, спрощує і уникає повторив, так як вона стверджує, що усі точки, що лежать вище і правіше товару С, краще цього товару С. На графіку 4.6 будь-яка точка у квадранті I (наприклад, А або В) краще набору З. У квадранті ж II таких крапок немає.

А що можна сказати стосовно квадрантів III і IV? До прикладу, чи є набір товарів, який знаходиться лівіше точки F і є більш привабливим точки С? Чи є З краще набору товарів, розташованого вище точки G?Не обовязково, але якщо існує функція корисності, то відповідь на всі ці запитання буде позитивною.

5. Аксіома безперервності (axiom of continuity) - це аксіома, яка забезпечує існування функції корисності.

згідно з принципом ненасичені, F більш привабливим, ніж С, а С предпочтітельней ніж G. Відповідно до аксіомою безперервності на будь-який безперервної кривої, що зєднує F і G, є принаймні одна точка (Я), однаково бажані по відношенню до точки С. Через З точку можна провести в криву квадранти III і IV таким чином, щоб споживач не висловлював переваг щодо будь-якого набору товарів, що лежать на кривій. Число 20 свідчить про те, що точки С, D і Н лежать на одній кривій байдужості.

Основні положення ординалістської теорії поведінки споживача.

1. Здібність до ранжування альтернатив:

а) це здібність людей ранжувати альтернативні комбінації товарів та послуг у тому порядку, який характеризує різний рівень задоволення від їх споживання;

б) якщо є дві альтернативи, споживач може або віддавати перевагу одній з них, або вважати їх рівноцінними.

2. Транзитивність потреб споживача:

а) це послідовність задоволення потреб, певний логічний зв'язок між різними ступенями задоволення потреб;

б) якщо споживач віддає перевагу набору А перед набором В, а набору В перед набором С, то це означає, що набір А має перевагу перед набором С;

в) транзитивність означає узгодженість у віддані переваги.

3. Більша кількість товару мас перевагу над меншою:

а) передбачається, що споживач завжди захоче отримати більшу кількість товару, а не меншу, якщо товари якісні;

б) йдеться про те, що потреби в товарах та послугах не можуть бути цілком насиченими.

Для повнішого розуміння наведених вище умов споживацького вибору і застереження від можливих помилок уточнимо і деталізуємо деякі їх особливості:

1. Порівняння різних альтернативних благ здійснюється без будь-якого спеціального критерію: достатньо індивідуальних уподобань споживача.

2. Система уподобань у кожного споживача своя, тому необхідно аналізувати споживацький вибір конкретної особи.

3. Споживацький вибір стосується певного моменту часу, тому що з часом можливі зміни уподобань індивіда.

4. Уподобання споживача та його реальний вибір — речі досить віддалені між собою, так як "бажати" і "могти" — не одне і теж. Для більшості "Мерседес" привабливіший, ніж "Таврія", але дозволити його собі можуть лише одиниці.

5. Смаки та уподобання споживача є суб'єктивними, але це ні в якому разі не применшує важливість їх вивчення. Адже вони впливають практично на всі галузі людської діяльності: на деякі безпосередньо — виробництво одягу, парфум, а на інші — більш завуальовано.

6. Збільшення кількості блага (з додатною корисністю) в наборі завжди робить даний набір привабливішим навіть тоді, коли людина сама не може спожити одночасно такої кількості блага (передозування перетворює благо на антиблаго). Це пояснюється тим, що завжди можна відкласти частину блага на майбутнє споживання або обміняти його на інше благо.

7. Потрібно враховувати принцип "за інших однакових умов", адже важко порівнювати, наприклад, квартири в різних містах або площі землі без врахування їх рельєфу, розміщення та родючості.

33. Карта кривих байдужості – ряд кривих байдужості, кожна з яких показує різний ступінь корисності товарів та послуг, а їх сукупність – переваги споживачів.

34. нема

35.