
- •1) Мікроекономіка,як складова частина аналітичної економії. Предмет та методологія. Функції.
- •2)Граничний аналіз. Мікроекономічне моделювання. Основні типи моделей. Рівноважні та оптимізаційні моделі.
- •3)Попит, закон попиту. Суть ефекту доходу і заміщення. Ринковий та індивідуальний попит. Аналіз зміни попиту та величини попиту. Винятки із закону попиту. Визначники попиту
- •4)Пропозиція, закон пропозиції. Ринкова та індивідуальна пропозиція товарів і послуг. Аналіз зміни пропозиції та величини пропозиції. Визначники пропозиції.
- •7)Дві концепції формування ринкової рівноважної ціни
- •8)Стійка рівновага та її види. Павутинна модель.
- •6)Суть і механізм встановлення ринкової рівноважної ціни.
- •5)Взаємодія попиту і пропозиції. Випадки встановлення крайової рівноваги. Надлишок виробника, надлишок споживача.
- •10)Суть цінової еластичності попиту та конкретні форми її вираження. Дугова і точкова еластичність попиту.
- •12)Визначники еластичності попиту за ціною.
- •18)Встановлення мінімальної ціни, причини, наслідки. Наслідки мінімальної ставки зарплати.
- •19)Мікроекономічний аналіз податкової системи. Прямі та непрямі податки.
- •21)Втрати ефективності внаслідок запровадження непрямого податку
- •25) Короткостокова фермерська проблема
- •27) Корисність та проблеми її виміру. Основні положення кардиналістської теорії корисності.
- •28)Функція корисності
- •29)Сутність раціонального вибору споживача
- •36. Бюджетна пряма. Р-ння бюджетної прямої
- •37. Оптимум споживача при бюджетному обмеженні. Рівновага споживача з ординалістських позицій
- •38. Реакція споживача на зміну його доходу. Крива «дохід-споживання»
- •39. . Реакція споживача на зміну цін товарів. Лінія «ціна-споживання»
- •40. Ефект заміщення та ефект доходу
- •41.Ефект заміщення і ефект доходу за Гіксом. Товари Гіфина
- •42.Ефецти заміщення і доходу за Слуцьким
- •43.Виробнича функція та методи її вираження. Двофакторна виробнича функція
- •45.Виробнича функція з одним змінним фактором. Загальний, середній та граничний продукт
- •46. Загальний продукт та його динаміка у короткостроковому періоді.Закон спадної граничної продуктивності
- •47. Аналіз взаємозвязків між кривими загального, середнього та граничного продуктів коефіцієнт еластичності випуску за змінними факторами виробництва
- •48.Стадії виробництва. Обгрунтування управлінських рішень щодо розширення виробництва у циклі розширеного відтворення розрізняють три стадії:
- •Процес постачання (заготівлі)
- •Процес виробництва
- •Процес збуту
- •49. Екстенсивна та інтенсивна межа виробництва
- •50. Аналіз виробничої функції у довгостроковому періоді.Ізокванта.Карта ізоквант
- •52.Неокласична виробнича функція та виробнича функція Леонтьєва
- •55. Рівновага виробництва: графічна, алгебраїчна та економічна інтерпретаці
- •57. Суть та види витрат виробництва. Економічні та бухгалтерські витрати
- •32. Аксіоми порядкового підходу
39. . Реакція споживача на зміну цін товарів. Лінія «ціна-споживання»
. При дослідженні кривих "дохід - споживання" та кривих Енгеля ми вважали змінним лише дохід, а інші фактори попиту — постійними. Але якщо вважати дохід постійним, а ціни змінними, то можна побудувати криву "ціна - споживання".
Якщо дохід і ціни на інші товари залишаються незмінними, то точка перетину лінії бюджетних обмежень з віссю Y залишиться попередньою. Зниження цін на товар X призведене до повороту лінії бюджетних обмежень до нової точки її перетину з віссю X, більш віддаленої від початку координат. І, навпаки, підвищення цін на товар X повертає цю лінію в точку, що лежить ближче до початку координат.
Крива "ціна - споживання" показує, як змінюється обсяг закупок товару X (точки X,, X,, Х3 на рис. 4.6) при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту.
Від кривої "ціна - споживання" можна перейти до кривої індивідуального попиту. Для цього потрібно лише замінити на осі ординат позначення: замість витрат на всі інші товари (PYY) відобразити на ній ціну Рх. Тангенс кута нахилу ліній бюджетних обмежень відповідає ціні товару X.
Легко помітити, що зменшення кута нахилу (зниження цін на товар X) супроводжується збільшенням обсягів закупок цього товару. Залежність між ціною на товар (Рх) та розміром його бажаних закупок для споживача відображає крива попиту (рис. 4.7).
Попит (demand) — це та кількість продукту, яку споживач готовий та може придбати за тими чи іншими цінами протягом певного періоду. Крива попиту та крива "ціна — споживання" — це два різні способи описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що інші фактори не діють).
Оскільки залежність між цінами товару та попитом на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту, який наголо-
шує, що із зростанням цін на товар розмір попиту на нього зменшується і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.
40. Ефект заміщення та ефект доходу
Якщо ціна товару X змінюється, то можливості споживача придбати різні набори товарів теж змінюються. З одного боку, зниження цін на товар X робить його привабливішим для споживача, оскільки він стає дешевшим щодо товарів-субститутів. З іншого боку, вивільнення коштів від здешевлення покупки товару X дає змогу людині збільшити споживання інших товарів. Таким чином, зростає реальний дохід споживача, хоча його номінальний дохід залишається попереднім.
Реакція споживача на таке зростання реального доходу значною мірою буде залежати від його ставлення до споживчих якостей товару. Щоб моделювати поведінку споживача, необхідно розмежовувати дію двох ефектів, які спостерігаються при зміні цін на один з товарів (рис. 4.8)'.
Ефект заміщення — це ефект, який вказує на те, що споживач
у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевше, інші більш дорогі товари. Ця заміна ілюструється рухом вздовж кривої байдужості и, (переміщення з точки А у точку С (відрізок Я -
Ефект доходу — це
ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару X без врахування ефекту заміщення.
Ефект доходу показує механізм переміщення від однієї кривої байдужості (и,) до іншої ІІ2 (відрізок И2 - Я).