
- •Т.І. Малютіна, к.А. Дахер вища математика для економістів
- •Теорія ймовірностей і математична статистика
- •Розділ і випадкові події
- •1.1. Простір елементарних подій. Випадкові події та операції над ними. Комбінаторика
- •1.1.1. Основні поняття теорії ймовірностей. Операції над подіями
- •Питання для самоконтролю
- •1.1.2. Елементи комбінаторики
- •Розв’язування комбінаторних задач
- •Питання для самоконтролю
- •1.2. Ймовірність випадкової події. Способи обчислення ймовірностей випадкових подій
- •1. Класичне означення ймовірності
- •2. Статистична ймовірність
- •3. Геометрична ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.3. Теореми додавання і множення ймовірностей. Умовна ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.4. Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •Питання для самоконтролю
- •1.5. Послідовні незалежні випробування
- •1.5.1. Формула Бернуллі
- •1.5.2. Формула Пуассона
- •1.5.3. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •1.5.4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі випадкові величини
- •2.1. Одновимірні випадкові величини. Способи задання
- •2.1.1. Дискретні випадкові величини. Функція розподілу. Основні закони розподілу
- •2.1.2. Неперервні випадкові величини. Щільність розподілу. Основні закони розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Числові характеристики випадкових величин
- •1. Математичне сподівання
- •2. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
- •3. Початкові та центральні моменти
- •4. Мода і медіана
- •Числові характеристики деяких розподілів
- •Питання для самоконтролю
- •2.3. Рівномірний, показниковий, нормальний розподіли
- •Питання для самоконтролю
- •2.4. Граничні теореми теорії ймовірностей. Закон великих чисел і центральна гранична теорема. Нерівність ЧебишОва
- •2.4.1. Лема Чебишова
- •2.4.2. Теорема Чебишова
- •2.4.3. Теорема Бернуллі
- •Питання для самоконтролю
- •2.5. Двовимірна випадкова величина
- •2.5.1. Закон розподілу ймовірностей. Закони розподілу компонент
- •2.5.2. Функція розподілу двовимірної випадкової величини та її властивості
- •2.5.3. Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини, основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область
- •2.5.4. Умовні закони розподілу складових системи дискретних і неперервних випадкових величин. Залежні та незалежні випадкові величини
- •1. Випадок дискретної величини
- •2. Випадок неперервної величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.5. Числові характеристики двовимірної випадкової величини. Кореляційний момент і коефіцієнт кореляції
- •Числові характеристики двовимірної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.6. Умовні числові характеристики двовимірної випадкової величини. Регресія
- •1. Випадок дискретної випадкової величини
- •2. Випадок неперервної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III елементи математичної статистики
- •3.1. Предмет та основні завдання математичної статистики
- •3.2. Генеральна та вибіркова сукупності. Вибірка. Способи відбору
- •Питання для самоконтролю
- •3.3. Статистичний розподіл вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.4. Графічне зображення статистичних розподілів
- •3.5. Емпірична функція розподілу. Кумулята
- •Питання для самоконтролю
- •3.6. Числові характеристики статистичного розподілу вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.7. Статистичні оцінки параметрів генеральної сукупності
- •3.7.1. Статистичні оцінки невідомих параметрів розподілу та їх властивості
- •3.7.2. Статистична оцінка математичного сподівання
- •3.7.3. Статистична оцінка дисперсії. Виправлена дисперсія
- •3.7.4. Метод моментів статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •3.7.5. Метод максимуму правдоподібності статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •3.8. Інтервальні оцінки параметрів розподілу
- •3.8.1. Надійність. Інтервал довіри
- •3.8.2. Розподіл – “хі-квадрат”
- •3.8.3. Розподіл Стьюдента
- •3.8.4. Розподіл Фішера-Снедекора
- •3.8.5. Інтервальні оцінки для математичного сподівання
- •3.8.6. Оцінка істинного значення вимірюваної величини
- •3.8.7. Інтервали довіри для середнього квадратичного відхилення нормально розподіленої випадкової величини
- •3.8.8. Оцінка точності вимірювань
- •Питання для самоконтролю
- •3.9. Елементи теорії кореляції
- •3.9.1. Функціональна, статистична й кореляційна залежності
- •3.9.2. Вибірковий коефіцієнт кореляції. Коефіцієнт детермінації
- •Питання для самоконтролю
- •3.9.3. Основні поняття і методи регресійного аналізу
- •3.9.4. Метод найменших квадратів
- •Питання для самоконтролю
- •3.10. Статистична перевірка статистичних гіпотез
- •3.10.1. Статистичні гіпотези. Помилки першого та другого роду
- •3.10.2. Статистичний критерій перевірки нульової гіпотези
- •Питання для самоконтролю
- •3.10.3. Перевірка гіпотези про закон розподілу. Критерій згоди Пірсона
- •3.10.4. Перевірка гіпотези про порівняння середнього значення ознаки генеральної сукупності зі стандартом
- •3.10.5. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох незалежних випадкових величин
- •3.10.6. Перевірка гіпотези про значущість коефіцієнта кореляції
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д Критичні точки розподілу f Фішера-Снедекора
- •Додаток е
- •Додаток ж Значення
- •Вища математика для економістів
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
3.10.5. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох незалежних випадкових величин
Перевіряти гіпотезу про рівність двох дисперсій доводиться досить часто, наприклад, під час аналізу стабільності виробничого процесу до і після введення нової технології (коливання у випуску продукції вимірюється за допомогою квадратичного відхилення), вивчення якості вимірювальних приладів (порівняння дисперсій показників окремих приладів), вивчення ступеня однорідності двох сукупностей щодо деякої ознаки (кваліфікації працівників, стажу персоналу тощо). Потреба перевірити рівність дисперсій виникає і під час порівняння середніх величин сукупностей.
Отже, припустимо,
що випадкові величини
та Y, що характеризують дві
статистичні сукупності, незалежні,
нормально розподілені з невідомими
дисперсіями
і
відповідно.
Перевіримо гіпотезу
про рівність дисперсій випадкових
величин X і Y.
Вважають відомими:
1) дані двох незалежних вибірок обсягів і для випадкових величин X і Y відповідно;
2) рівень значущості
Критерій перевірки
гіпотези
базується на зіставленні виправлених
вибіркових дисперсій
і
,
обчислених за даними вибірок. Так, у
припущеннях даної моделі випадкова
величина
,
(3.48)
за умови виконання
гіпотези
розподілена за законом Фішера-Снедекора
з
і
ступенями вільності.
Правило. Якщо
нульова гіпотеза
,
а конкуруюча
,
то перевірку гіпотези здійснюємо за
схемою:
1) знаходимо емпіричне значення критерію за формулою (3.48);
2) за
таблицею критичних точок розподілу
Фішера-Снедекора для заданого рівня
значущості
і ступенів вільності
і
знаходимо критичну точку правосторонньої
області
(додаток Д);
3) робимо висновок щодо прийняття гіпотези H0:
а) якщо
то гіпотезу H0 приймаємо;
б) якщо
то гіпотезу
відхиляємо на користь альтернативної
гіпотези
У випадку, коли
критерій узгодження
і
Зауваження.
Якщо нульова гіпотеза
а конкуруюча
то перевірку гіпотези здійснюємо за
сформульованим правилом,
в якому змінюється лише методика
знаходження критичного значення
а саме: із таблиці критичних точок
розподілу Фішера-Снедекора критичну
точку
визначаємо за рівнем значущості
удвічі меншого від заданого, і ступенів
вільності
і
(див. додаток Д).
Приклад
3.16. Дані дві
незалежні вибірки обсягом
і
що отримані з
генеральних сукупностей
та
,
що розподілені за нормальним
законом. Знайдені виправлені вибіркові
дисперсії
та
,
Перевіримо при рівні значущості
нульову гіпотезу про рівність
генеральних дисперсій при конкуруючій
гіпотезі
Розв’язання.
Знайдемо значення
(див. додаток Д).
Критична область – правостороння.
Обчислимо значення критерію, що
спостерігається,
Отже, немає підстав відхилити нульову
гіпотезу.
3.10.6. Перевірка гіпотези про значущість коефіцієнта кореляції
Припустимо, що
двовимірна генеральна сукупність
розподілена нормально. Із цієї сукупності
отримали вибірку обсягу n, за цією
вибіркою знайдено коефіцієнт кореляції
який є відмінним від нуля. Оскільки
вибірка випадкова, то ще не можна зробити
висновок, що коефіцієнт генеральної
сукупності
також відмінний від нуля. Врешті-решт
нас цікавить саме цей коефіцієнт, тому
виникає необхідність при заданому рівні
значущості
перевірити нульову гіпотезу
про рівність нулю генерального коефіцієнта
кореляції при конкуруючій
Якщо нульова гіпотеза відхиляється, то це означає, що вибірковий коефіцієнт кореляції значно відрізняється від нуля (є значущим), а та – корельовані.
Якщо нульова гіпотеза приймається, то вибірковий коефіцієнт кореляції незначущий, а та – корельовані.
За критерій перевірки нульової гіпотези приймемо випадкову величину:
Величина T при
справедливості нульової гіпотези має
розподіл Стьюдента з
ступенями вільності.
Оскільки конкуруюча
гіпотеза
то критична область – двостороння, яка
будується виходячи з вимоги, щоб
імовірність попадання критерію T у
цю область у припущенні справедливості
нульової гіпотези дорівнювала прийнятому
рівню значущості
Правило. Для того, щоб при заданому рівні значущості перевірити нульову гіпотезу про рівність нулю генерального коефіцієнта кореляції нормальної двовимірної випадкової величини при конкуруючій гіпотезі необхідно:
1) обчислити значення критерію, що спостерігається:
(3.49)
2) за
таблицею критичних точок розподілу
Стьюдента за даним рівнем значущості
та ступенями вільності
знайти критичну точку
для двосторонньої критичної області
(див. додаток Г);
3) робимо висновок стосовно висунутої гіпотези:
а) якщо
то немає підстав відхилити гіпотезу
б) якщо
то відхиляємо гіпотезу
на користь альтернативної.
Приклад 3.17. За
вибіркою обсягу
,
що отримана з нормально
розподіленої двовимірної генеральної
сукупності, обчислено вибірковий
коефіцієнт кореляції
Перевіримо при рівні значущості
нульову гіпотезу
про рівність нулю генерального коефіцієнта
кореляції при конкуруючій гіпотезі
Розв’язання.
Критична
точка
(див. додаток Г).
Обчислимо
значення критерію, що спостерігається:
Оскільки
|,
то нульова гіпотеза відхиляється, тобто
та
корельовані.