
- •Т.І. Малютіна, к.А. Дахер вища математика для економістів
- •Теорія ймовірностей і математична статистика
- •Розділ і випадкові події
- •1.1. Простір елементарних подій. Випадкові події та операції над ними. Комбінаторика
- •1.1.1. Основні поняття теорії ймовірностей. Операції над подіями
- •Питання для самоконтролю
- •1.1.2. Елементи комбінаторики
- •Розв’язування комбінаторних задач
- •Питання для самоконтролю
- •1.2. Ймовірність випадкової події. Способи обчислення ймовірностей випадкових подій
- •1. Класичне означення ймовірності
- •2. Статистична ймовірність
- •3. Геометрична ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.3. Теореми додавання і множення ймовірностей. Умовна ймовірність
- •Питання для самоконтролю
- •1.4. Формула повної ймовірності. Формула Байєса
- •Питання для самоконтролю
- •1.5. Послідовні незалежні випробування
- •1.5.1. Формула Бернуллі
- •1.5.2. Формула Пуассона
- •1.5.3. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •1.5.4. Інтегральна теорема Муавра-Лапласа
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі випадкові величини
- •2.1. Одновимірні випадкові величини. Способи задання
- •2.1.1. Дискретні випадкові величини. Функція розподілу. Основні закони розподілу
- •2.1.2. Неперервні випадкові величини. Щільність розподілу. Основні закони розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Числові характеристики випадкових величин
- •1. Математичне сподівання
- •2. Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
- •3. Початкові та центральні моменти
- •4. Мода і медіана
- •Числові характеристики деяких розподілів
- •Питання для самоконтролю
- •2.3. Рівномірний, показниковий, нормальний розподіли
- •Питання для самоконтролю
- •2.4. Граничні теореми теорії ймовірностей. Закон великих чисел і центральна гранична теорема. Нерівність ЧебишОва
- •2.4.1. Лема Чебишова
- •2.4.2. Теорема Чебишова
- •2.4.3. Теорема Бернуллі
- •Питання для самоконтролю
- •2.5. Двовимірна випадкова величина
- •2.5.1. Закон розподілу ймовірностей. Закони розподілу компонент
- •2.5.2. Функція розподілу двовимірної випадкової величини та її властивості
- •2.5.3. Щільність сумісного розподілу ймовірностей неперервної двовимірної випадкової величини, основні властивості. Ймовірність попадання випадкової точки в задану область
- •2.5.4. Умовні закони розподілу складових системи дискретних і неперервних випадкових величин. Залежні та незалежні випадкові величини
- •1. Випадок дискретної величини
- •2. Випадок неперервної величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.5. Числові характеристики двовимірної випадкової величини. Кореляційний момент і коефіцієнт кореляції
- •Числові характеристики двовимірної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •2.5.6. Умовні числові характеристики двовимірної випадкової величини. Регресія
- •1. Випадок дискретної випадкової величини
- •2. Випадок неперервної випадкової величини
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III елементи математичної статистики
- •3.1. Предмет та основні завдання математичної статистики
- •3.2. Генеральна та вибіркова сукупності. Вибірка. Способи відбору
- •Питання для самоконтролю
- •3.3. Статистичний розподіл вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.4. Графічне зображення статистичних розподілів
- •3.5. Емпірична функція розподілу. Кумулята
- •Питання для самоконтролю
- •3.6. Числові характеристики статистичного розподілу вибірки
- •Питання для самоконтролю
- •3.7. Статистичні оцінки параметрів генеральної сукупності
- •3.7.1. Статистичні оцінки невідомих параметрів розподілу та їх властивості
- •3.7.2. Статистична оцінка математичного сподівання
- •3.7.3. Статистична оцінка дисперсії. Виправлена дисперсія
- •3.7.4. Метод моментів статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •3.7.5. Метод максимуму правдоподібності статистичного оцінювання параметрів розподілу
- •Питання для самоконтролю
- •3.8. Інтервальні оцінки параметрів розподілу
- •3.8.1. Надійність. Інтервал довіри
- •3.8.2. Розподіл – “хі-квадрат”
- •3.8.3. Розподіл Стьюдента
- •3.8.4. Розподіл Фішера-Снедекора
- •3.8.5. Інтервальні оцінки для математичного сподівання
- •3.8.6. Оцінка істинного значення вимірюваної величини
- •3.8.7. Інтервали довіри для середнього квадратичного відхилення нормально розподіленої випадкової величини
- •3.8.8. Оцінка точності вимірювань
- •Питання для самоконтролю
- •3.9. Елементи теорії кореляції
- •3.9.1. Функціональна, статистична й кореляційна залежності
- •3.9.2. Вибірковий коефіцієнт кореляції. Коефіцієнт детермінації
- •Питання для самоконтролю
- •3.9.3. Основні поняття і методи регресійного аналізу
- •3.9.4. Метод найменших квадратів
- •Питання для самоконтролю
- •3.10. Статистична перевірка статистичних гіпотез
- •3.10.1. Статистичні гіпотези. Помилки першого та другого роду
- •3.10.2. Статистичний критерій перевірки нульової гіпотези
- •Питання для самоконтролю
- •3.10.3. Перевірка гіпотези про закон розподілу. Критерій згоди Пірсона
- •3.10.4. Перевірка гіпотези про порівняння середнього значення ознаки генеральної сукупності зі стандартом
- •3.10.5. Перевірка гіпотези про рівність дисперсій двох незалежних випадкових величин
- •3.10.6. Перевірка гіпотези про значущість коефіцієнта кореляції
- •Питання для самоконтролю
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д Критичні точки розподілу f Фішера-Снедекора
- •Додаток е
- •Додаток ж Значення
- •Вища математика для економістів
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Питання для самоконтролю
1. Що таке комбінаторика?
2. Які задачі вважаються комбінаторними?
3. Дати означення:
а) перестановки з п елементів;
б) розміщення з п по т елементів;
в) комбінації з п по т елементів.
4. Записати формули для обчислення числа:
а) перестановок з п елементів;
б) розміщень з п по т елементів;
в) комбінацій з п по т елементів.
5. Чого більше – розміщень чи комбінацій з п по т елементів?
Вправи
1. Скількома способами можна скласти список із 15 студентів групи?
2. Скількома способами 6 осіб можна розмістити за круглим столом?
3. Скількома способами можна призначити трьох осіб на три різні посади з 8 кандидатів на них?
4. Скільки можна утворити телефонних номерів, кожен з яких містить п’ять різних цифр (номер не може починатися з нуля)?
5. У банку працюють 15 співробітників, три з яких не мають потрібної кваліфікації. Скільки можна скласти списків:
а) із 8 співробітників;
б) із 6 кваліфікованих співробітників?
6. Правління підприємства складається з 9 осіб. Скількома способами можна вибрати:
а) три особи у відрядження;
б) президента, директора та комерційного директора?
7. На книжковій полиці вміщується 10 томів енциклопедії. Скількома способами їх можна розташувати так, щоб:
а) томи 1 і 2 стояли поруч;
б) томи 3 і 4 не стояли поруч?
8. Вісім груп навчається в десяти розміщених поряд аудиторіях. Скільки існує варіантів розміщення груп в аудиторіях, при яких:
а) групи № 1 і 2 знаходитимуться в сусідніх аудиторіях;
б) групи № 5 і 7 знаходитимуться не в сусідніх аудиторіях.
9. Скількома способами з 12 учасників змагань можна скласти:
а) команду з чотирьох осіб;
б) 3 групи по 4 особи?
1.2. Ймовірність випадкової події. Способи обчислення ймовірностей випадкових подій
1. Класичне означення ймовірності
Розглянемо скінченний простір елементарних подій
,
де
– попарно несумісні і рівноможливі
елементарні події. Нехай деякій події
А сприяє т із п елементарних
подій простору
.
Ймовірністю випадкової події А називається відношення числа результатів випробування, сприятливих для А, до числа всіх рівноможливих і попарно несумісних результатів випробування:
(1.4)
Властивості ймовірності:
1. Для кожної події
справджується нерівність
2. Ймовірність
достовірної події дорівнює 1,
3. Ймовірність неможливої події дорівнює нулю, Р(Ø) = 0.
Приклад 1.5. Учасники жеребкування тягнуть з ящика жетони з номерами від 1 до 100. Яка ймовірність того, що номер навмання витягнутого жетона не містить цифри 5?
Розв’язання.
А
– вибір жетона з номером, що не містить
цифри 5;
бо 19 жетонів містять цифру 5.
.
Приклад 1.6. В урні 5 білих і 7 чорних куль. З урни навмання беруть шість куль. Знайти ймовірність того, що:
1) всі шість куль чорні (подія А);
2) чотири кулі чорні і дві білі (подія В).
Розв’язання
1) число
всіх елементарних подій дорівнює числу
комбінацій з 12 по 6, тобто
.
Знаходимо число сприятливих подій. 6
чорних куль можна вибрати
з 7 чорних
способами. Тому шукана ймовірність
дорівнює
;
2) як і в 1),
.
Знаходимо число сприятливих подій. 2
білі кулі можна
вибрати з 5 білих
способами, а 4 чорних із 7 чорних –
способами. За правилом множення одержимо
.
Маємо
.